Реформа охорони здоров'я за європейською калькою: названо головні небезпеки
Реформа охорони здоров'я в Україні назріла давно. Всі спроби її перебудувати завжди крутилися навколо прикладу європейського типу, де принцип надання медичної допомоги має 3-рівневий характер: сімейний лікар - спеціалізована допомога - невідкладна допомога / інтенсивна терапія / оперативне втручання.
За таким принципом, з незначними регіональними відмінностями, працюють системи охорони здоров'я країн ЄС, Канади, США. Але чи такі вони ідеальні, як нам підносять?
Про те, які особливості системи охорони здоров'я європейських країн Україні точно не потрібні - читайте в сьогоднішній редакційній статті "Обозреватель. МедОбоз".
Черги - головний ворог європейських пацієнтів
Описана вище система охорони здоров'я, на відміну від нашої, також передбачає наявність страхового поліса. У Польщі, наприклад, саме ці щомісячні внески дозволяють отримати спеціалізоване обслуговування на хорошому обладнанні та з консультаціями вузьких фахівців.
Читайте: Здоров'я без кордонів: плюси і мінуси медицини в різних країнах
В Україні на сьогодні мова про обов'язкове страхування не йде - всі витрати начібто бере на себе держава. Залишимо поки осторонь питання - наскільки готовий український бюджет фінансувати надання вторинної допомоги. Залишається невирішеною проблема, яку до сих пір не в змозі вирішити навіть країни з високим рівнем життя: мова йде про безкінечні черги на лікування до фахівців другої ланки.
Якщо в українців є надія на поліпшення ситуації (тому що гірше ніж зараз просто бути не може), у європейців немає і цього. Адже коли після попереднього огляду лікар першої ланки (сімейний лікар) направляє вас до вузького спеціаліста, пацієнт стикається з чергами довжиною не в кілька годин, а в кілька місяців.
Зараз, коли безліч українців мають досвід не туризму, а тривалого життя в інших країнах, ми маємо інформацію про те, що не всі аспекти життя там такі безхмарні, як нам здається звідси.
Досвід Італії: замість пломби - видалення зубів
Простий приклад: у вас болить зуб. Ви отримуєте призначення до стоматолога, і намагаєтеся записатися на прийом. І тут дізнаєтеся, що найближчим вільний час у стоматолога - через півроку. Як розповіла Тетяна Р., яка вже 5 років живе поблизу Риму, спочатку вона просто не повірила, що таке може бути. Однак, не маючи страховки в приватній компанії, похід до платного стоматолога обійдеться в значну суму, тому їй довелося ризикнути. Спроба заощадити і потрапити до безкоштовного лікаря в результаті обійшлася нашій співвітчизниці значно дорожче: коли їй вдалося потрапити на прийом, то виявилося, що зуб вже не підлягає лікуванню, і його довелося просто видалити.
Така ж ситуація і по інших напрямах. Зокрема, у Наталії С., що живе на півночі Апеннінського півострова, син страждав від дивної висипки і задишки. Місцевий педіатр так і не зміг визначити, що це, і лише похід до досвідченого алерголога, в черзі до якого довелося простояти більше року, вирішив проблему. Весь цей час дитина була вкрай обмеженою у в спілкуванні і в можливостях навчатися або харчуватися разом з іншими дітьми - адже причина захворювання була невідома.
Польський досвід: якщо живіт захворів на Різдво - терпіть до Великодня
З досвіду жителів Польщі, черга до фахівця може займати 3-4 місяці. Наприклад, якщо у вас розболівся живіт, вам потрібно піти до сімейного лікаря. Сімейний лікар очікувано скаже: це робота для гастроентеролога. Однак, якщо з сімейними лікарями дефіциту поки немає, то навіть у розвинених країнах існує нестача вузьких фахівців, адже їх навчання триває набагато довше і вимагає великих досвіду і знань. Тому до відвідування гастроентеролога вам доведеться жити на знеболюючих таблетках.
Додатковим фактором дефіциту вузькопрофільних фахівців є трудова міграція: лікарі з Польщі все частіше шукають роботу в Німеччині або Канаді, лікарі з Італії - в США. В Україні теж активізувалася трудова міграція, і тепер зрозуміло, чому наші лікарі виявилися такі затребувані в Польщі: через гострий дефіцит лікарів вузького профілю.
Звичайно, можна піти лікуватися до платного лікаря, однак такий похід обійдеться в кругленьку суму, причому сума, в залежності від складності проблеми, буде з двома, а то й з трьома нулями. Тому забезпечені поляки намагаються оформити платну страховку, щоб при виникненні проблем зі здоров'ям мати можливість пройти лікування, не чекаючи візиту до лікаря по кілька місяців.
Деякий час назад в Польщі навіть були акції протестів з вимогами змін в охороні здоров'я. Але поки віз і нині там.
Досвід Канади: або будь здоров, або будь при смерті
Як кажуть мешканці Канади, щоб вижити при існуючій тут безкоштовній медицині, потрібно бути або здоровим, або бути при смерті.
Що це означає? Справа в тому, що тут, як і в Польщі, до сімейного лікаря можна потрапити без особливих проблем. Але він зможе вилікувати лише легке нездужання. Якщо у вас, наприклад, важка травма - в лікарні інтенсивної терапії ви також отримаєте всю необхідну допомогу, причому безкоштовно (для громадян Канади, зрозуміло). Проте прийому до вузького спеціаліста доведеться чекати місяцями.
З відгуків в соціальних мережах: "... на жаль, довелося вже майже всім в нашій родині зіткнутися (з цією проблемою), так, деяких прийомів потрібно чекати довго (неволога дитині 7 міс чекали)".
Інша пацієнтка пише: "А я у себе виявила пухлину, сімейна лікар швидко дала направлення в онкоклініку. І потім я чекала більше 3 місяців, поки мене туди викличуть на прийом. Потрапила тільки завдяки тому, що моя лікар буквально бомбардувала їх своїми вимогами зайнятися мною . Так що потрапити було дуже складно ".
Як бачимо, безкоштовна медицина навіть в країнах, як ми вважаємо, з високим рівнем життя - далеко не означає, що вона ідеальна і треба один в один переносити її в нашу українську дійсність. А тому слід уважніше вивчати досвід різних країн, щоб не повторювати чужих помилок. Тим більше, що нам і своїх вистачає.