Водогін та зубна паста: названі фактори, що посилюють наслідки дефіциту йоду

Навіть якщо людина дбає про те, аби щодня отримувати фізіологічні дози йоду, є ряд факторів, які можуть звести її зусилля нанівець. Йдеться як про окремі звички, так і про деякі побутові фактори.

Про них у інтерв’ю OBOZREVATEL розповіла завідувачка відділом дитячої ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії МОЗ України Наталія Зелінська.

"Це низькокалорійна, обмежена дієта, генетичні фактори, компоненти добрив, промислових відходів, пестицидів, деякі медикаменти, куріння, порушення споживання мікроелементів, зокрема - нестача селену, заліза, постійний надлишок кальцію, магнію, цинку, марганцю та інше. Конкурентами засвоєння йоду є хлор, бром, фтор. Тобто, якщо ви споживаєте хлоровану воду чи чистите зуби фторованою зубною пастою – ви вже в зоні ризику. Навіть якщо будете споживати морепродукти, ці елементи нівелюватимуть нормальне надходження йоду до щитоподібної залози", - зазначила ендокринолог.

Відео дня

Читайте: Ендокринолог розповів про можливості передозування йодом

Окрім перерахованих факторів, за словами Зелінської, негативні наслідки від нестачі йоду в організмі посилює дефіцит селену.

"Проведено багато досліджень, які доводять: під час профілактики дефіциту йоду має проводитися і профілактика дефіциту селену. Науковці вважають, що особливо показане вживання препаратів селену у разі наявності автоімунного процесу в щитоподібній залозі – автоімунного тиреоїдиту, оскільки селен може сприяти зменшенню його прогресування. Так що поєднане вживання йоду та селену сьогодні вважається правильним і корисним", - підкреслила лікар.

Читайте: Через дефіцит йоду Україна втрачає інтелект і здатність народжувати - Паньків

Вона також закликала батьків подбати про здоров’я власних дітей, які живуть в умовах йододефіциту. Адже Україна залишається однією з небагатьох країн у світі, яка досі не має державної програми йодопрофілактики.

"Люди старшого покоління пам’ятають, що за радянських часів не випадково вівторок і четвер у їдальнях і ресторанах були "рибними днями", а у західних регіонах школярам двічі на тиждень давали профілактично препарати йоду. Це були елементи державної програми ліквідації йодного дефіциту, яка припинилась після розпаду Радянського Союзу. І хоча режим призначень великих доз препаратів йоду був не зовсім фізіологічний, бо ми маємо отримувати добову норму йоду щоденно, та це було краще, ніж нічого. Зараз й цього немає. Нажаль, про здоров’я наших дітей, про нас, держава не думає. Тому ми повинні подбати про себе самі. Почніть з малого. Встановіть для себе правило: у вас на кухні має бути тільки йодована сіль", - порекомендувала Зелінська.

Нагадаємо, першим препаратом, в якому містяться одночасно фізіологічні дози йоду та селену, в Україні став препарат "ЙоСен".