Вітамін С в боротьбі з вірусами: приймати чи ні

Зараз про вітамін С та про інші вітаміни тільки німий не говорить.

Питання звичайні: а аптечні вітаміни хороші чи ні; а при вірусних інфекціях таки є сенс пити чи таки немає. І кожен свою експертну думку намагається викласти. Особливо розчулює хор немедиків, і я, і я, хоч шо-небудь, та скажу. А потім, у нас шо небудь і виходить... Чомусь все більше невірної та парадоксальна інформації, яку не те, що на голову, взагалі нікуди не натягнеш.

Коротше, я висловився за певні хімічні формули і пити їх потрібно при вірусних інфекціях від 2,0-3,0 г і вище на добу. І як зазвичай, гуру вітамінології налетіли на мене, мовляв дози високі, вони не доведені, вітамін С не працює і взагалі, як ви могли – будуть токсичні реакції.

Відео дня

Каюсь, як на сповіді. За 26 років роботи практичним лікарем різних реакцій не зустрічав, ця біда обходила мене стороною, може щастило, а може, якщо все по розуму робити, то і нічого не буде...

Коротше, друзі, знову звертаюся до букварями (так в інституті підручники, монографії називали ми) і в одному знайшов досить цікаве чтиво про вітаміни. Очищений препарат вітаміну С вперше отримав біохімік Н.А. Бессонов з соку капусти в 1922 році.

Аскорбінова кислота (вітамін С) має чотири оптичних ізомери і дві рацемічні форми. А тепер всім ахтунг! Біологічну активність має тільки природна форма – L- аскорбінова кислота (вже відчуваю як дієтологи "а ми ж говорили, фрукти і овочі", але, панове, ще не вечір і синтетичний аналог повністю копіює природну форму). Отримані синтетичним шляхом інші форми – оптичний ізомер D-аскорбінова кислота, інші діастероізомери – ніякої біологічною активністю не володіють і крапка!

Ось така, хлопці, ф*гня, тож, хто далі буде з піною у рота доводити про те, що в рандомізованих клінічних дослідженнях вітамін С не показав ефективність, будьте ласкаві, скажіть форму вітаміну С і дозу, а ще краще вік пацієнтів і патологію! Тоді буде об'єктивний діалог, а просто посилання на статтю в pubmed на мене не діє, ми цей етап давно пройшли! Бо що туди в дослідження впихнули має таки велике значення.

Наступний момент істини: L- аскорбінова кислота з основами лужних і лужно-земельних металів утворює хелатні форми – аскорбат натрію, кальцію, магнію. Аскорбати менш кислі, не дратують слизову шлунка – і барабанний дріб – саме ця форма може використовуватися в більш високих дозах! Крім того, переносимість сумішей аскорбатів краще, в організм надходять дефіцитні біоелементи, набагато рідше виникають алергічні реакції! Всім, хто як вогню боїться високих доз - пийте аскорбати і буде вам щастя.

Ну, ще трохи про вітамін С:

• в організмі він не синтезується, тому треба брати ззовні;

• бере участь в утворенні колагенових зшивок в сполучноїій тканини, це сприяє загоєнню ран;

• бере участь в синтезі стероїдних гормонів, всмоктуванні заліза, стимуляції макрофагів, індукції ендогенного інтерферону.

Саме останні ефекти вітаміну С допомагають в боротьбі з вірусними інфекціями. Інтерферони, як ми знаємо, мають противірусну та протипухлинну властивості.

Як довго пити? Тривалість курсів мікроелементотерапіі повинна бути більше 4-х місяців (головне терпіння і ще раз терпіння), тоді буде хороший ефект щодо інфекційних і пухлинних захворювань!

І тепер найголовніше питання: так скільки ж вітаміну С приймати?

За даними літератури, добова потреба в аскорбінової кислоти для здорової людини становить 70-100 мг, при заняттях спортом – 150-200 мг, для вагітних і годуючих – 120-150 мг, при простудних та інших інфекційних захворюваннях – 500-2000 мг.

Автор тексту – лікар, геронтолог Володимир Іваніщев.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...