Інтервенційний кардіолог Георгій Маньковський: "Лікувати треба не хворобу, а хворого"

74,4 т.
Інтервенційний кардіолог Георгій Маньковський: 'Лікувати треба не хворобу, а хворого'
Найважливіше – індивідуальний підхід до кожного пацієнта

Операція на серці без розрізу грудної клітки, без загального наркозу та з випискою вже наступного дня – про таке високоефективне лікування ще якихось 20 років тому можна було лише мріяти. Але завдяки розвитку інтервенційної кардіології, зокрема методу стентування, сьогодні це буденна практика, що дозволяє щорічно рятувати тисячі життів.

Як проходить ця ефективна та малотравматична операція, у чому її особливості та переваги?

MedOboz розпитав Георгія Маньковського, зав. відділення інтервенційної кардіології, заст. директора Клініки для дорослих Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, Заслуженого лікаря України.

Інтервенційний кардіолог Георгій Маньковський: "Лікувати треба не хворобу, а хворого"

Георгію, чому в Україні така висока захворюваність на серцево-судинні захворювання? Як змінити ситуацію?

В Україні, дійсно, дуже сумна статистика щодо серцево-судинних захворювань. Вони є причиною смертності №1 серед українців, і щороку забирають понад 400 тисяч життів. За даними деяких досліджень, такі показники – одні з найгірших у Європі.

Відео дня

На жаль, більшість людей у нашій країні звертаються до кардіолога, коли хвороба вже сильно запущена і важко піддається лікуванню. У практиці Клініки для дорослих нашого Центру бувають випадки, коли люди по кілька днів зазнають сильних інфарктних болів, сподіваючись, що "саме минеться". Адже хворобу набагато легше попередити й лікувати на початковій стадії, уникнувши тяжких наслідків.

Щоб змінити ситуацію, насамперед потрібно розвивати культуру профілактичних оглядів. Домогтися цього можна, активно стимулюючи, а можливо, десь і зобов'язавши українців проходити щорічне кардіологічне обстеження (як, наприклад, це було зроблено з флюорографією). У розвинених країнах світу саме профілактичні кардіоогляди суттєво вплинули на зменшення смертності від серцево-судинних захворювань.

Також, на мою думку, потрібно активно займатися освітою населення. Адже дуже часто пацієнти не знають симптомів навіть найпоширеніших захворювань, тому ігнорують небезпечні "сигнали", вчасно не звертаються до лікаря, не викликають "швидку". Думаю, на рівні країни має бути запущено активну інформаційну кампанію, яка покаже українцям масштаб проблеми, розповість про основні захворювання та їх симптоми, пояснить алгоритм першочергових дій у разі екстрених ситуацій та донесе важливість щорічних профілактичних кардіологічних оглядів.

На проходження кардіологічного обстеження потрібно витратити лише годину раз на рік. Але ця година може врятувати життя!

Які найпоширеніші серцево-судинні захворювання у нашій країні? На яких захворюваннях спеціалізуєтеся Ви?

В Україні найпоширенішими патологіями серцево-судинної системи є ішемічна хвороба серця (ІХС), інсульт, інфаркт.

Наше відділення інтервенційної кардіології спеціалізується на ІХС, яка включає такі захворювання як стенокардія напруги (як стабільна, так і нестабільна або іншими словами – передінфарктний стан), гострий інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз і атеросклероз коронарних артерій.

Розкажіть докладніше про інтервенційну кардіологію. Адже це досить молодий напрямок?

Так, в порівнянні з іншими напрямками в медицині, інтервенційну кардіологію можна назвати молодою. Вона з'явилася на стику двох спеціальностей – кардіології та кардіохірургії. Її засновником вважається швейцарець Андреас Грюнциг, який у 1977 році виконав першу у світі балонну ангіопластику коронарних артерій.

Істотний прорив у розвитку інтервенційної кардіології стався наприкінці 80-х, коли з'явилися перші стенти — сітчасті металеві каркаси, що відновлює прохідність артерії та кровопостачання серця, насамперед у пацієнтів з інфарктом міокарда.

Але справжня революція в інтервенційній кардіології відбулася на початку 2000-х років, з появою стентів, які виділяють лікарські препарати. З середини 2000-х кількість коронарних стентувань у всьому світі збільшувалася в геометричній прогресії, і ця методика міцно зайняла своє місце в лікуванні не лише інфаркту, а й стабільної ішемічної хвороби серця.

До речі, цікавий факт: зараз у нашому Центрі працює доктор П'єр Левіс (Швейцарія), який спільно з Андреасом Грюнцигом у 1977 році сконструював балон та провів першу успішну ангіопластику коронарних артерій. Ми дуже пишаємося, що один із родоначальників інтервенційної кардіології сьогодні є штатним лікарем Клініки для дорослих Центру. Він регулярно консультує та оперує наших пацієнтів, приїжджаючи до Києва. Черговий візит доктора Левіса буде за місяць, з 21 по 25 лютого.

Я знаю, що доктор Левіс є Вашим наставником і майже 10 років співпрацює з Клінікою для дорослих Центру дитячої кардіології та кардіохірургії. Що для Вас найцінніше у цій співпраці? Які підходи та принципи Ви перейняли у свою практику?

Доктор П'єр Левіс – не лише вчитель та наставник, а й мій друг. Я щасливий, що доля звела мене саме з цією людиною.

Найголовніший принцип, якому доктор Левіс навчив нас – це індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Він завжди каже, що треба лікувати людину, а не картинку, яку ми бачимо на екранах під час виконання коронарографії. Тому він дуже ретельно розпитує пацієнтів про їхні симптоми і, здавалося б, незначні дрібниці. Це дозволяє вибрати оптимальну тактику в подальшій діагностиці та лікуванні.

Також він завжди акцентує увагу на важливості роботи в команді (Heart Team, або Серцева команда) – коли різні фахівці спільно обговорюють та приймають найоптимальнішу для пацієнта тактику лікування.

Ми максимально перейняли принципи роботи, підходи та бачення лікування пацієнтів швейцарського наставника та впровадили їх у нашому Центрі.

Все, чому вчить нас доктор Левіс у кожен свій приїзд до Києва, дає чудовий результат: задоволених, а головне – здорових пацієнтів.

Хто здебільшого стає Вашими пацієнтами? Чи можна виділити "групу ризику"?

Найчастіше наші пацієнти – люди, які нехтували профілактичними оглядами у кардіолога та терапевта. Середній вік – 60 років, як чоловіки, так і жінки. Дуже часто вони страждають на артеріальну гіпертензію, в анамнезі може спостерігатися цукровий діабет, подагра, онкологічні захворювання.

Досить багато серед наших пацієнтів курців та людей із надмірною масою тіла.

До групи ризику також відносяться люди з малорухливим способом життя і ті, у кого родичі мають проблеми з серцем.

Інтервенційний кардіолог Георгій Маньковський: "Лікувати треба не хворобу, а хворого"

Повертаючись до інтервенційної кардіології, у чому її переваги?

Цей метод лікування дійсно має багато переваг.

По-перше, ургентність – тобто інтервенційний кардіолог може досить швидко відновити прохідність заблокованої бляшкою артерії (від 1 до 30 хвилин), що є дуже важливим при гострому коронарному синдромі, коли час є вирішальним фактором.

По-друге, малоінвазивність – операція виконується без розрізу грудної клітки, через маленький прокол на руці (променеву артерію). По-третє, втручання проводиться без анестезії під місцевим знеболенням. І це процедура "одного дня" – вже за годину пацієнт може вставати з ліжка, а за 8 годин (максимум 1 добу) – виписуватися додому.

І головне – цей метод має дуже хороші віддалені результати – наближається до 100% (при правильній техніці постановки стента та дотриманні пацієнтом усіх рекомендацій та лікування).

А як відбувається процедура стентування?

Імплантація стенту – дуже делікатна та непроста процедура. Результат операції залежить як від якості апаратури, і від професіоналізму інтервенційного кардіолога.

Як я вже казав, проводиться втручання під місцевим знеболенням в ангіографічній операційній. Пацієнту виконується невеликий прокол на руці (в ділянці зап'ястя правої руки) або пахвинній складці (ділянка стегнової артерії). Далі через артерію вводиться рентгенконтрастна речовина і проводиться рентгенологічне дослідження коронарних артерій (коронарографія). Це дозволяє оцінити стан судин пацієнта та виявити місце звуження. Після цього в уражену ділянку заводиться стент-система.

Яким має бути спосіб життя після стентування? Які особливості та обмеження?

Через кілька днів після проведення маніпуляції пацієнту можна повертатися до свого звичайного активного способу життя.

Але для закріплення стійкого ефекту важливо виконувати кілька правил:

  • регулярний прийом призначених лікарем препаратів (антикоагулянти чи інші);

  • контроль артеріального тиску та рівня холестерину;

  • контроль маси тіла;

  • підтримка регулярної фізичної активності;

  • дотримання антиатерогенної дієти (помірне обмеження вуглеводів та тваринних жирів, прийом антиоксидантів).

disclaimer_icon

Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти MedOboz гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета - максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.

Популярні лікарі

Ліки