Використання пірфенідона для лікування фіброзу міокарда

Недавнє дослідження препарату пірфенідон за попередніми даними показало перспективні результати для лікування серцевої недостатності із збереженням фракції викиду. Ліки, у порівнянні з плацебо, знижують позаклітинний обсяг серця, що є маркером фіброзу міокарда.

Результати другої фази дослідження Pirouette були представлені у середині травня кардіологом Манчестерського університету Крісом Міллером у віртуальному Американському коледжі кардіології. Він підкреслив, що це перше дослідження, що показує ефективність антіфібротічного втручання у пацієнтів із серцевою недостатністю.

У чому важливість лікування фіброзу міокарда

Фіброз міокарда оцінюється шляхом вимірювання позаклітинного об'єму серця на МРТ серця. Серцева недостатність із збереженою фракцією викиду – це не поодиноке захворювання, а гетерогенний синдром, що включає широкий спектр патологічних процесів. За словами Кріса Міллера, патологія є частою причиною летального результату (приблизно 50% від усіх випадків серцевої недостатності).

Відео дня

На підставі спостережень можна припустити, що рубцювання серцевого м'яза, або фіброз – важливий процес для прогнозу серцевої недостатності, а доклінічні дослідження показують, що позаклітинний матрикс може відігравати основну роль у розвитку серцевої недостатності.

Зараз не існує ефективних варіантів лікування застійної серцевої недостатності, спеціально націлених на серцевий фіброз. Тому новий підхід в лікуванні цієї патології пояснює важливість дослідження.

Що таке пірфенідон

Пірфенідон – антифібротичний засіб для перорального прийому, що використовується для лікування ідіопатичного легеневого фіброзу. Він належить до імунодепресивних засобів, які пригнічують синтез та секрецію TGF-бета 1, проліферацію та функцію фібробластів.

Ліки не застосовуються при важких захворюваннях нирок та печінки, одночасно з флувоксаміном та сильними індукторами ізоферменту CYP1А2. Дослідження показали, що пірфенідон не має гемодинамічного ефекту та не впливає на артеріальний тиск.

Мета дослідження

Препарат досліджувався на вплив на фіброз: чи буде пірфенідон сприяти регресу. Також необхідно було перевірити, чи буде регрес пов'язаний з поліпшенням структури та функції серця, рідинного статусу та якості життя.

Хід дослідження

У дослідженні брало участь 94 людини, 54% з них – чоловіки, середній вік – 78 років. Майже всі пацієнти належали до класу II або III за NYHA. Учасників випадковим чином розділили на 2 групи: застосування пірфенідону або плацебо.

Препарат в цілому переносився добре. Небажані явища у вигляді висипання, нудоти та безсоння були зафіксовані у 12 і 14 учасників у групі пірфенідону та плацебо відповідно. Аналогічні побічні дії спостерігаються при використанні ліків для лікування ідіопатичного легеневого фіброзу.

Пацієнти попередньо проходили МРТ серця, контрольне дослідження для визначення зміни позаклітинного об'єму серцевого м'яза проводилося через рік.

Первинний результат оцінювався як зміна позаклітинного об'єму міокарда на 52 тижні. У хворих, що отримували пірфенідон, він значно скоротився, у порівнянні з групою пацієнтів, що приймали плацебо. Середня різниця між групами склала 1,21% (P = 0,009). Також дослідники відзначили клінічно важливі поліпшення в трьох показниках якості життя в групі лікування, хоча статистично значущими вони не були.

Результати

Серед пацієнтів, що приймали антифібротичний препарат, спостерігалося значне зниження маркера фіброзу міокарда у порівнянні з учасниками з групи плацебо. Якщо оцінити ці результати з госпіталізацією з приводу серцевої недостатності або смертності, то застосування пірфенідону дозволить знизити цей показник на 9-28%.

Складність подальших досліджень полягає в тому, що клінічні маркери фіброзу міокарда невідомі, а виконувати МРТ серця всім пацієнтам неможливо. У зв'язку з цим складно вибирати відповідних для випробувань кандидатів.

У 2017 році дослідники фіброзу з Медичного університету Південної Кароліни вже проводили дослідження, спрямовані на пошук лікування фіброзу серця. Стенлі Хоффман, один з учених цього проєкту, відзначав, що фіброзні захворювання пов'язані один з одним незалежно від ураженого органу. Таким чином пірфенідон, що використовується у лікуванні ідіопатичного легеневого фіброзу, з великою ймовірністю зможе стати ефективним засобом терапії фіброзу серця.