Що не так з БАДами

А що не так з будь-якими іншими продуктами, скажімо, огірками? Незалежно від того, подобаються вони чи ні – вони не можуть позиціонуватися як лікарський засіб. Якщо препарат дійсно лікує, то це вже не БАД, а ліки. Проте, знов-таки, для того аби стати ліками, БАД має пройти усі фази клінічних досліджень:
Нульова фаза:
задіяні лише кілька здорових піддослідних;
використовується лише маленька кількість речовини;
вивчають, як препарат поводиться в організмі людини.
Перша фаза:
здорових піддослідних вже кілька десятків;
вивчають безпечну дозу.
Друга фаза:
кілька сотень піддослідних;
з однаковою хворобою;
визначають, чи мають ці "протоліки" хоч якийсь позитивний ефект;
побічні дії препарату.
Третя фаза клінічних досліджень – це рандомізоване подвійне засліплене плацебоконтрольоване клінічне дослідження.
Отже, третя фаза:
беруть участь кілька тисяч піддослідних;
піддослідні діляться на дві групи пацієнтів з однаковою хворобою;
перша група отримує ліки, друга – "пустишку", тобто плацебо;
ані пацієнти, ані дослідники не знають, хто приймає ліки, а хто – "пустишку", тому дослідження і зветься "сліпим".
Результати цих досліджень і тони документації передають для перевірки у відповідні органи, які відповідають в країні за реєстрацію ліків.
Якщо виявиться, що все "ок", то ця речовина може називатися ліками.
Але ж є ще і четверта фаза досліджень. Вона називається "постмаркетинговим дослідженням" - це коли препарат починаються виробляти, продавати і загалом використовувати, то лікарі та виробники продовжують збирати дані про відтерміновані ефекти від прийому.
Тому їх виробники й не хочуть проводити відповідні дослідження – бо підозрюють, що ефективність цих пігулок під великим питанням і тому легше та вигідніше продавати їх як БАД.
А що треба, щоб стати БАДом?
Треба лише довести, що вживання препарату не вбиває, а виробництво відбувається не на смітнику. І ВСЕ. Готово. Можете їсти помідори та огірки у вигляді пігулок та вірити що це якось допомагає роботі вашого серця.
Але є одна проблема. І ця проблема - у корупції.
У деяких країнах, де жорстка регуляторна система не впроваждена, виробники реєструють препарат як лікарських засіб. Хоча вони не проходили клінічних випробувань. Тому в одних країнах пігулки – це БАД, а в інших – ліки. І лише громадський контроль може піднімати питання контролю над БАДами, які позиціонуються як ліки.