Українці дедалі частіше помирають від серцево-судинних захворювань: як розв'язати проблему – в інтерв'ю президента Асоціації дієтологів

За даними Державної служби статистики України, у 2020 році від серцево-судинних захворювань померла 408 721 особа, що склало 66% від загальної кількості смертей. За наступні 10 років ми втратимо ще 4 мільйони населення, якщо не буде створено дієвих механізмів протидії впливу нездорового харчування, куріння, зловживання алкоголем та низької фізичної активності на виникнення та прогресування хвороб, які призводять до інфарктів, інсультів та у більшості випадків передчасної смертності в нашій країні.

Як вплинути на ситуацію, зменшити смертність українців, що заборонити та чи можливо це взагалі в нашій країні, OBOZREVATEL розповів президент Асоціації дієтологів України, автор національних рекомендацій зі здорового харчування, кандидат медичних наук, доцент Олег Швець.

– Що ви можете сказати про рекомендацію ВООЗ щодо заборони трансжирів? Якими можуть бути наслідки?

– Нещодавно з’явився законопроєкт, який подали 55 народних депутатів України. У ньому йдеться про заборону використання пальмової олії в дитячому харчуванні. Автори проєкту пояснюють, що пропонують спосіб реалізації стратегії Всесвітньої організації охорони здоров’я із вилучення трансжирів зі складу харчових продуктів до 2023 року. Але ця історія нагадує про вислів колишнього народного депутата Юрія Михальчишина із порівнянням звичайного стільця із електричним. Треба суворо обмежувати вміст трансжирів (електричний стілець), вживання яких викликає атеросклероз судин, але заборона пальмової олії не призводить до зменшення ризику захворювань і має аналогію із переслідуванням звичайних меблів.

Відео дня

Статистика смертності від захворювань, спричинених атеросклерозом, забезпечує Україні сумне місце серед найгірших за цим показником країн Європи. Звісно, такі хвороби виникають не лише внаслідок вживання трансжиру – спадковість, надмірна вага, куріння, високий тиск також мають суттєвий вплив. Але й трансжир окремо, якщо орієнтуватись на обґрунтування першого закону із його фактичної заборони (ухвалений у Данії у 2002 році), може вбивати в нашій країні близько 14 000 людей щороку. Тобто якби ми ухвалили закон про суворе обмеження трансжирів 10-15 років тому, були б врятовані життя багатьох українців.

– Поясніть, будь ласка, чому саме трансжири становлять таку небезпеку?

– Що таке трансжир? Це рослинна олія, будь-яка, не лише пальмова, в якій штучно доданий водень і яка стає твердою за кімнатної температури. Якщо людина її споживає тривалий час, у неї змінюється жировий склад крові, судини стають вужчими за рахунок утворення там атеросклеротичних бляшок. Це призводить до інфарктів, інсультів, і люди набагато раніше помирають.

Місце смертності від серцево-судинних захворювань лишається чільним з великим відривом, за наявності інших значних причин, як-от онкологія, наслідки Чорнобиля, війна та інші…

На превеликий жаль, ми значно відстаємо за ефективністю заходів щодо розв’язання цієї критичної ситуації. Наприклад, порівняно із Словаччиною і Угорщиною, тобто ми не говоримо вже про Швейцарію або Фінляндію, українські чоловіки у працездатному віці помирають у декілька разів частіше. І головними причинами є куріння, зловживання алкоголем та високий кров’яний тиск.

– Які є способи розв'язання цієї проблеми?

– Для того щоб змінити ситуацію, у нас є план дій, затверджений Розпорядженням Кабміну в 2018-му році. Там написано все, що треба робити. Необхідно лише почати. Є речі, які, як яблука, які легко зірвати. Тобто ті інтервенції, які дають найбільш швидкий результат. Ми можемо послухати експертів, кардіохірургів. Вони скажуть, що треба купувати більше ангіографів. Більше ангіографів, щоб допомога людям, у яких інфаркт, була швидшою. Так, це дає результат.

Але найкращий, найбільш потужний результат дає політика, політичні рішення. Наприклад, заборона трансжирів, про які ми говорили. Заборона пальмової олії тут не допоможе, немає наукових доказів ефективності такого кроку. Тому і немає прецедентів подібних рішень у світі. Ймовірно, вони можуть з’явитись у країнах, де виробляють пальмову олію. Адже цей процес пов’язаний із вирубуванням пальм, тому може мати негативний екологічний вплив.

Друге, що треба робити, – це обмеження солі. Українці у середньому споживають її 12,5 г на добу. Про це свідчать результати спільного дослідження ВООЗ, МОЗ і Центру громадського здоров’я, оприлюднені наприкінці 2020 року. Це у 2,5 рази більше від максимально рекомендованої чайної ложки (5 г) солі на добу. Наші колеги у США з використанням математичного моделювання прогнозують, що зменшення споживання солі на 5 грамів від вихідного рівня скорочує на 22% захворюваність на інсульт. Без захмарних витрат можна врятувати десятки тисяч життів та зекономити мільярди гривень у нашій не зовсім здоровій економіці.

Почати слід із досягнення угоди з виробниками продуктів, із якими ми отримуємо основну кількість солі: хліба, перероблених м’ясних продуктів, консервів та твердого сиру. Предметом такої угоди має бути поступове зменшення солі у продуктах протягом трьох-п’яти років. Якщо під час проміжного контролю такого зменшення не буде встановлено, тоді треба ухвалювати закони, які обмежать кількість солі у відповідних продуктах. Наприклад, у хлібі не більш ніж 0,7 грамів на 100 г продукту.

Сьогодні, до речі, ми робили дослідження і хліб більш дорогої категорії містить більше солі.

– Ці модні хліби...

– Так. Смак там багато в чому залежить від кількості солі. Наступна дуже важлива історія, яка стосується здоров’я, тривалості життя і шаленої смертності в Україні – це дитяче харчування починаючи з садочка та школи. Реформа цього напряму вже рухається – у вересні 2020 року ухвалено новий санітарний регламент, у якому є вимоги до харчових продуктів, які можна продавати в шкільних буфетах і в торговельних апаратах, із яких можна готувати в шкільних їдальнях. 24 березня цього року було ухвалено постанову Кабміну про затвердження нового порядку та норм харчування, і згідно з ними стандарти харчування у закладах освіти мають відповідати найкращій європейській практиці.

– Чи правда, що великий спротив іде від школи?

– Не можна сказати, що є значне неприйняття реформи шкільного харчування. Все ж таки всі розуміють, наскільки неприйнятною є наявна система та є необхідність її комплексних змін.

Водночас радикальне переосмислення підходів до харчування дітей потребує послідовності та досягнення реальної заміни нездорової їжі та продуктів на корисні. Якщо котлету назвати бургером, залишивши в її складі 5 грамів солі, то це можна назвати "косметичними" змінами. В їдальні повинні пропонуватись різноманітні страви із високою поживною цінністю, з жорстким обмеженням солі, цукру й жиру. Шкільний буфет має бути продовженням цієї системи, з нього назавжди повинні зникнути солодкі булочки, батончики та солоні снеки.

Звісно, заходи із оздоровлення дитячого харчування не обмежуються закладами освіти. Їх треба поширювати на рекламу та маркетинг нездорових харчових продуктів, які спрямовані на дітей. Наприклад, Дід Мороз має почати пити воду, а мережеві ресторани, які добре заробляють на дитячих днях народження, не зможуть цього надалі робити, беручи до уваги кількість жиру, солі та цукру у складі страв дитячого меню.

– На що ще варто звернути увагу для поліпшення загального здоров'я населення?

– Усі ці речі стосуються лише харчування, і тут ми, держава, експертне середовище, громадські організації почали певний рух. Все інше – ще поле неоране. Але є інші напрями, які дозволяють мати хоч якийсь оптимізм у плані збільшення тривалості життя, такі як тютюн. Насправді тютюн – це взірець для всіх інших напрямків, тому що тут дійсно багато було зроблено й активістами, і попередніми скликаннями парламенту в плані того, що заборонено рекламу тютюну, заборонено куріння в закритих приміщеннях, ростуть ціни, акцизи. Це все дуже добре, але громадські діячі кажуть, що можна зробити ще більше. На прикладі тютюну, з обмеженням якого зроблені найбільш ефективні кроки, ми бачимо велике значення досліджень. Вони проводяться постійно з вивченням тенденцій поширеності куріння відповідно до запроваджених інтервенцій. У такий спосіб ми дізнаємося про їхню ефективність.

З алкоголем поки що майже нічого не робиться.

– А як вплинула заборона на продаж алкоголю вночі?

– Нічний продаж вплинув на винахідливість точок продажу. Тепер у супермаркетах є кафе, через яке продається алкоголь. Ми розуміємо, що це працює погано. Крім того, як тільки, наприклад, КМДА ухвалює рішення, воно цього ж тижня оскаржується і все це – безперервний процес.

Звісно, що треба ухвалити таке обмеження на державному рівні і внести його в закон. Чомусь цього не робиться. Це відповідальність законотворчих людей, яких ми обрали на останніх виборах.

– А на що саме впливає нічний продаж?

– Дивіться, смертність від алкоголю найбільша серед молодих. Це алкоголь і всі події, які з ним пов’язані, на першому місці серед смертності молодих людей. І якщо їм не буде де купити алкоголь, то звісно...

– У них немає запасів...

– Вони не будуть його споживати, і це зменшує суттєво ризик. Якщо говорити про різні можливі обмеження споживання алкоголю – їх існує десятки. Наприклад, у деяких країнах заборонено давати оптові знижки. У нас є крамниці, супермаркети, де якщо ти купуєш 24, то це дешевше. Можна це теж обмежити. Якщо його вартість 50 гривень, то ти хоч 124 купуєш, все одно 50 гривень. І тоді людей не буде це спонукати купити більше і, відповідно, більше випити. Тобто ціна повинна бути фіксована, максимально прийнятна, компромісна, якщо можна так сказати.

Європейське бюро ВООЗ і на глобальному рівні говорить, що реклама алкоголю і тютюну, нових засобів для куріння тютюну, які є на сьогоднішній день в інформаційних мережах – це надзвичайно складна історія, але треба її вирішувати. А також інтернет-продажі і т.д.

У нас дуже багато стратегії і в кожному міністерстві є навіть директорати, які займаються стратегіями, але стратегії – це декларація.

– Які загалом на сьогодні є наміри щодо діяльності у зазначеному напрямі?

– Що щось буде зроблено. От фізична активність – є стратегія національна, теж кілька років тому затверджена, це дуже добре. Хотілось би бачити більше реальних речей, коли містом не буде небезпечно їздити на велосипеді, наприклад. І буде не лише будуватись житло, але і якісь можливості для фізичної культури.

Загалом, знову повертаючись до початку, ми щороку втрачаємо, як на важкій війні, людей від того, що вони хворіють на серцево-судинні захворювання, рак, діабет і захворювання системи дихання.

– А в нинішній ситуації з коронавірусом і серцево-судинними захворюваннями збільшується статистика?

– Так, і тут теж, якщо говорити про фактори ризику неінфекційних захворювань, ми весь час про це дискутуємо багато років. От я говорив про розпорядження Кабміну, план дій. І минулого року стало зрозуміло, що ці фактори ризику так само впливають і на ймовірність захворювання на інфекційні хвороби.

Наприклад, якщо в людини є ожиріння, то ризик того, що у разі появи коронавірусної інфекції цю людину буде госпіталізовано, зростає в п’ять разів. Діабет – теж на 100% зростає ризик. І здавалося б, що в Україні не так багато людей із надмірною вагою і ожирінням, як, наприклад, у Штатах, Мексиці або в Великобританії. Але те дослідження Steps, яке ми згадували під час розмови про сіль, де вперше в історії України було досліджено понад чотири тисячі людей, до того ж вимірювали їхні зріст і вагу, підраховували індекс маси тіла, який у нормі до 25-ти, то середній індекс маси тіла українців – 26,8. І в результаті людей з ожирінням і надмірною вагою в Україні сукупно – 60% дорослих.

– В Україні?

– В Україні. У нашій Україні. Жінки, кожна третя, мають ожиріння – це 30%. А в середньому чоловіки і жінки – кожен четвертий має ожиріння. Тобто це навіть не середні європейські цифри, це вище, ніж середні цифри. Тому ця проблема теж потребує не просто уваги, а дуже швидких інтервенцій.

І взагалі, якщо говорити про всі напрями, то на мою суб’єктивну думку, керівництво різних рівнів повинно ухвалити такий екстрений план уже, що треба робити цього року. По три дії на кожному напрямі.

Наприклад, у харчуванні треба в 2021-му році заборонити трансжир законом, який передбачатиме відповідальність за його використання. Треба обов’язково домовитись із виробниками харчової продукції про вміст солі. І необхідно обмежити рекламу нездорової їжі. Скажімо, щодо шкільного харчування вже ухвалено нормативні акти, треба починати впровадження реформи. Згодний із тим, що ви кажете, буде не так просто, але треба починати з вимог, держава затвердила ці вимоги. На підтримку шкільної реформи за межами освітніх закладів слід суворо обмежити рекламу некорисної їжі, спрямованої на дітей.

– А яку інформаційну політику передбачено в цій сфері?

– Це окремий розділ Національного плану заходів. Ми знаємо, що це працює, на жаль, досить складно.

Cьогодні бачимо, наскільки важливими є своєчасні та правильні комунікації для підтримки вакцинальної кампанії проти COVID-19…

Так і з іншими великими загрозами на кшталт серцево-судинних захворювань. Медики, громадські діячі, політики, спортсмени, вчителі та інші свідомі громадяни повинні працювати над поширенням зваженої та зрозумілої інформації про важливість здорового харчування та інших компонентів здорового способу життя.

– І ще постійно йдеться про те, що в супермаркетах потрібно заборонити біля стелажів, біля кас продавати шкідливі продукти.

– Такі кроки, наприклад, у Великобританії факультативно робляться в певних мережах, Tesko зробила таке. Я не знаю прецеденту, щоб це було на законодавчому рівні затверджено. Це правильно дуже і свідомий бізнес це робить. Але не так дуже поширено.

– А серед дітей є статистика ожиріння?

Достовірних даних на національному рівні немає. Треба планувати і проводити дослідження COSI, яке регулярно выдбувається в європейських країнах. В ньому виконується об’єктивне зважування та вимірювання зросту, що дає необхідну інформацію для оцінки ситуації. Якщо подивитися на ситуацію, як то кажуть, неозброєним оком, то можна побачити велику кількість дітей із ожирінням, які важать 70-80 кг у п’ятому класі школи.

– А нормальна яка вага у цьому віці?

– 40-50 – десь так, залежно від зросту. Якщо дорослих 60% із зайвою вагою і ожирінням, то вони такі з дитинства більшість. І це проблема, яка ще в дошкільному віці починається. Погано те, що дуже багато батьків цього не визнають, їм здається, що так і має бути.

– А як ви думаєте, закон про трансжири ухвалять? Не буде спротиву?

– Законопроєкт, який зараз розглядається, не має шансів. Заборона пальмової олії, навіть у дитячому харчуванні, не має жодних ґрунтовних підстав. Упевнений, що втрутяться ЄБА, Американська торговельна палата, інші впливові організації, які не дадуть зробити цей нелогічний крок.