Відео дня
Одкровення лікаря, який з контузією оперував солдатів в донецькому аеропорту
До війни Олег Трофименко був завідувачем відділенням реанімації Вільногірського міської лікарні Дніпропетровської області. На АТО, в донецький аеропорт, потрапив ще навесні в складі медроти. Там же був поранений.
Читайте: Як допомогти бійцям АТО вийти з депресії. 8 заповідей родичам
Ні антибіотиків, ні крапельниць
- Справжнє пекло в аеропорту розпочався до Дня незалежності, - розповів Олег " КП "в Україні ", якого ми провідали у дніпропетровській лікарні ім. Мечникова. - До цього було спокійніше, стріляли тільки вночі. Поранених на тиждень 1-2 людини. А коли туди, за нашою інформацією, перекинули російський спецназ, роботи мені і фельдшеру (з нашої медроти ми там удвох були) додалося. Доводилося осколки видаляти, рани зашивати, з больового шоку виводити, крововтрату відновлювати ... Машину з пораненими могли відправити тільки вночі, та й то не щодня, адже злітна смуга аеропорту повністю прострілювалася.
Читайте: Психологи: бійці АТО можуть стати алкоголіками і пацієнтами психлікарень
Під медчастини в зруйнованому терміналі аеропорту виділили уцілілу кімнатку. Там поставили койки, зробили саморобні стійки під крапельниці. Тут же і оперували.
Читайте: Чому сучасні аптечки не рятують життя бійців АТО
- Величезну допомогу надали волонтери та лікарня Мечникова - забезпечили апаратурою та медикаментами - завдяки їм більшу частину постраждалих вдалося врятувати. А ось армія нас не балувала, - суровеет доктор. - На виїзд виділялися джгут, шприц-тюбик знеболюючого і два індивідуальних перев'язувальних пакета на кожного бійця. А, і ще ящик активованого вугілля - цього добра було в достатку. При цьому ні антибіотиків, ні крапельниць, ні катетерів. Без препаратів, будь ти хоч тричі професором, від больового шоку бійця не врятувати. Одна справа оперувати в умовах лікарні, а інше - під обстрілом та ще в антисанітарії.
"Цей штурм мені довго буде снитися в кошмарах"
За три дні до контузії Олег отримав осколкове поранення. Несерйозне, тому залишився в аеропорту - було багато поранених. А 13-14 вересня був сильний штурм, накрили і "Градами", і мінометами. Потім танки пішли і БТРи.
- Біля медпункту підбили кілька машин, ми їх з вогнегасників почали гасити, а міни продовжували крити. - Продовжує медик. - Відчуття, що дивишся якийсь бойовик. Одна вибухнула метрах в десяти від мене. Ніколи не думав, що людину в бронежилеті може так відкинути. Тоді-то мене і контузило. Цей день ще довго буде снитися мені в кошмарах.
Ще три дні Олег перебував в аеропорту - через обстріли не могли вивезти. Всі ці дні оперував, незважаючи на контузію. Адже поранені все надходили і надходили ...
"У бійців емоційне виснаження"
- Чи повернуся назад на передову, поки не знаю. Спочатку потрібно після контузії слух відновити, а там буде видно, - зітхає. - Може, ротація буде чи перемир'я справжнє. У хлопців, які там вже кілька місяців, синдром емоційного виснаження. Людям потрібен відпочинок.
