Відео дня
Чим українців лікують, а чим - калічать
Державні органи нас лякають спалахами різних епідемій - різними вірусами грипу в осінньо-зимовий період, а влітку доводиться побоюватися ботулізму або отруєнь. Однак забувають сказати про епідемію, що постійно переслідує українців - ми говоримо про епідемію призначень "фуфломіцинів" - тобто ліків, які не здатні вилікувати.
Про те, як розпізнати "пустушку", а також про те, чому нам все це призначають, розповідає сьогодні "Обозреватель. МедОбоз".
Чим небезпечні такі "ліки"?
Чи не вперше в провідних ЗМІ піднімається тема призначень лікарями неефективних ліків, проте за словами не слідують дії чиновників від медицини. Але ми ж платимо їм зарплати, щоб вони ефективно нас лікували і захищали нас, а не фарміндустрію.
Вирішити завдання просто - адже з подібними проблемами вже стикалися всі країни світу, і в цивілізованих країнах давно навчилися з нею справлятися. Українцям не доведеться винаходити колесо - все, що для цього потрібно, це політична воля. А рецепт від фуфломіцинів давно відомий.
Оскільки терміни очікування рішення цієї проблеми на державному рівні туманні, пропонуємо навчитися самим розбиратися - які з фармпрепаратів володіють доведеною ефективністю, а які - ні.
Відразу обмовимося - ми не будемо розповідати, як вам лікуватися самостійно. Ми вам розповімо, які питання потрібно задавати лікарям, щоб уникнути призначення пустушки для лікування хвороби. Ви втрачаєте на цьому час і гроші. Адже часто лікар, ясно усвідомлюючи, що призначає дурницю, виписує відразу 5-6, а то й 10 препаратів. І вимагає пропити їх ВСІ. Іншими словами, він страхує себе від ризику запустити хворобу, і в той же час відпрацьовує замовлення від представника фармкомпанії.
Як наслідок, буває і так, що пацієнт виліковується, приймаючи 2-3 ефективних, і одночасно - 2-3 неефективних препарати.
Що ж в цьому особливого, запитаєте ви, - адже хвороба відступить, так що страшного, якщо пропити попутно додаткові ліки?
Читайте: Як фармацевти обманюють українців: топ фейковий ліків
У чому небезпека прийому таких препаратів:
- вони не лікують;
- вони мають серйозні побічні ефекти;
- ви витрачаєте на них кошти, які могли б витратити на дійсно ефективні препарати.
По-справжньому ефективні ліки: як створюються і чому такі дорогі
Для розуміння того, в чому різниця між ефективними і неефективними ліками, трохи розповімо про те, як створюються ліки.
Нові ліки створюють двома способами:
- беруть вже відому речовину, і "методом наукового тику" дізнаються, яку чергову хворобу вона може вилікувати;
- винаходять (штучно синтезують) нову речовину, яка лікує конкретну хворобу.
Більшість сучасних ліків робиться іншим шляхом. Хоча є випадки, коли давно відомий активний інгредієнт проявляє свою ефективність по відношенню до хвороби.
Читайте: Гомеопатія "в кожен дім": як обманюють українців
Що таке - мішень для лікарської речовини
Спочатку у фармкомпанії вивчають попит, обсяг ринку, його потенційне зростання. Потім вчені досліджують наявну інформацію про захворювання і починають пошук біологічних клітин-мішеней, вплив на які дасть змогу впливати на захворювання.
У США та Євросоюзі на сьогодні затверджено 1400 діючих речовин. Однак вони взаємодіють лише з 324 клітинами-мішенями.
Якщо активна речовина не має здатності впливати на мішень, і препарат також не має механізму впливу на організм з тим, щоб в результаті обмінних процесів цей вплив відбувся - його ефективність підлягає сумніву.
Як розробляють нові ліки?
Весь цикл від старту розробки і до реєстрації може зайняти 8-10 років. Насамперед для пошуку речовини використовуються особливі банки хімічних речовин. Їх тестують за допомогою комп'ютерного моделювання. Потім особливо перспективні молекули перевіряють на особливих біохімічних і клітинних моделях.
Після визначення молекул, які повинні впливати на мішені, їх тестують на тваринах - це так звані доклінічні дослідження. Тварини теж не прості, а генно модифіковані. Наприклад, для тестування ліків від муковісцидозу вчені створили і виростили спеціальних генно модифікованих свиней, а для лікування гіпертонії - щурів-гіпертоніків.
Після чого вчені переходять до найвідповідальнішого етапу - випробувань на людях, або до клінічних досліджень, які складаються з трьох фаз:
- перша проводиться на невеликій групі здорових пацієнтів, за грошову винагороду;
- друга проводиться на більшій групі хворих пацієнтів (кілька сотень людей - безкоштовно);
- третя проводиться на групі в кілька тисяч хворих пацієнтів - безкоштовно.
Подібні випробування проводять в багатьох країнах. Наприклад, в США в минулому році провели понад 8160 клінічних досліджень, в Польщі - 359, а в Україні - лише 200.
Дослідження проводять відповідно до жорстких стандартів, вироблених роками шляхом проб і помилок. Наприклад, відома трагедія, наслідком якої було 107 загиблих в США через те, що при лікуванні стрептокока до препарату Elixir sulfanilamide було додано діетиленгліколь. А 1961 рік був відзначений талідомідовою трагедією, наслідком якої стало народження понад 10 тисяч дітей, що мали каліцтва кінцівок. Лікарі тоді помилилися, вважаючи, що плацента матері забезпечує захист дитини від впливу хімічних речовин.
Кожна з таких ситуацій спричинила посилення і постійне вдосконалення вимог регуляторних органів до безпеки та ефективності лікарських засобів.
Якщо всі три фази досліджень пройшли успішно, то виробник подає документи в регуляторний орган для реєстрації. У США цим займається FDA (Food and Drug Administration), в країнах Євросоюзу - EMA (European Medicines Agency), а в Україні - Державний експертний центр МОЗ України (ДЕЦ).
За даними за 2016 рік, бюджет фармвиробників в світі сягнув $154 млрд. Завдяки таким витратам щороку тільки FDA і EMA реєструють до 50 нових ліків, причому кожні з них коштувало розробити понад $2 млрд. Тому виробник отримує право патентного захисту на 10-20 років , коли ніхто не має права робити з них копії (генерики, або як їх ще називають - аналоги).
За цей час виробник заробляє на препараті, "відбиваючи" вкладені кошти. А вже потім його дозволено копіювати будь-якому підприємству. Все, що для цього потрібно - хороша лабораторія і кілька тижнів роботи. І ось уже копія готова, ліки надходять у продаж за ціною в 10 разів дешевшою.
Як бачимо, на створення ефективних інноваційних ліків йдуть роки праці і мільярди коштів.
Як же йде справа з перевіркою на ефективність ліків в Україні?
Для реєстрації ліків в Україні пакет документів - реєстраційне досьє - подається на експертизу в згаданий ДЕЦ. Якщо все пройшло успішно, виробник отримує реєстраційне посвідчення на ліки. У числі іншого в досьє міститься підтвердження ефективності та безпеки препарату. Однак для публіки ця інформація закрита, оскільки є комерційною таємницею. Як наслідок, ми ніколи не зможемо дізнатися, чим керувалися чиновники під час видачі дозволу.
Однак хоча з роками в Україні посилюються вимоги до нових препаратів, у нас все ще зареєстровано величезну кількість речовин, які не змогли пройти реєстрацію ані в FDA, ані в EMA. Але, якщо сильно пошукати, їх можна знайти в аптеках ЄС або США в якості БАДів.
При цьому більше третини з 30 найбільш продаваних в Україні ліків взагалі не продають ані в США, ані в жодній країні ЄС.
У цій дивині може бути два пояснення - або ми розумніші за американців і європейців, або ми просто викидаємо на вітер гроші, купуючи фуфломіціни.
Обсяг українського фармринку - близько 50 млрд грн. За твердженнями експертів, третина з них - неефективні або, принаймні, мають сумнівну ефективність. Тобто, іншими словами, майже 17 млрд гривень українці платять за те, щоб отримати побічні ефекти, але не отримати ефективного лікування.
У чому секрет популярності неефективних ліків?
У першу чергу це - реклама. І йдеться не тільки про телебачення та інші ЗМІ, хоча на них витрачаються мільярдні бюджети. Сотні, якщо не тисячі медичних представників фармкомпаній оббивають пороги поліклінік, умовляючи - зрозуміло, за матеріальну винагороду (ретробонус) - призначати пацієнтам їх, і тільки їх препарати. З огляду на мізерні зарплати і практично відсутність відповідальності за результат лікування, українські лікарі охоче йдуть їм назустріч.
Другою важливою причиною призначення фуфломіцинів є низький рівень медичної освіти вітчизняних медпрацівників. Англомовну літературу вони читати не здатні, а вітчизняна зазвичай носить відверто рекламний характер і видана фармацевтичними компаніями, або медичними видавництвами, але на гроші фармацевтичних компаній.
Третьою причиною, що є наслідком перших двох є повальне самолікування українців. Причому в цьому їм допомагають:
- інтернет, повний липових порад все тих же фармпредставників;
- аптекарі, мета яких - продати побільше препаратів. І чим менше буде ефективними чергові ліки, тим краще аптекарям - адже це означає, що клієнт приходитиме до них знову і знову.
У цивілізованих країнах між аптекарем і пацієнтом, аптекарем і лікарем завжди є досвідчений посередник. Найчастіше - це представник страхової компанії. Його мета - вилікувати пацієнта максимально швидко, дешево і надовго, адже зайві ліки і рецидиви - це додаткові витрати для компанії.
У нас подібні інститути поки лише в планах. Довіри ані лікарям, ані аптекарям немає. Тому спробуємо підказати, де можна отримати найбільш об'єктивну інформацію про ефективність ліків.
Як дізнатися самостійно, чи ефективний препарат?
Кожні ліки мають дві назви:
- торгове найменування, або бренд;
- міжнародну непатентовану назву (МНН), тобто назву основної діючої речовини.
Безліч ліків - брендів можуть мати однакову діючу речовину, або МНН. Наприклад, у нас зареєстровано понад 50 бісопрололів, понад 60 дротаверинів.
Наведемо приклад. Лікар виписав вам якийсь бренд, скажімо, Упсарин Упса. Ви хочете дізнатися, чи ефективні ліки. Як мінімум, ви можете самостійно з'ясувати, на основі якої речовини вони вироблені.
Для цього ви заходите на сайт ДЕЦ, і користуючись його пошуком, знаходите необхідний препарат. В результаті ви побачите, хто випустив ці ліки, в якій країні, обов'язково буде вказано МНН препарату, у цьому випадку це - ацетилсаліцилова кислота, або банальний аспірин. Хочак б ви будете знати, що це - не БАД і не гомеопатія, і зможете спокійно їх приймати, знаючи, який ефект отримаєте.
Якщо вам не вдається отримати інформацію на цьому сайті, - пошукайте інформацію про ліки на популярних медичних інтернет-проектах. У численних публікаціях інструкцій шукайте інформацію про діючу речовину. Це допоможе вам зрозуміти, чи потрібно вам застосовувати ці ліки, які побічні ефекти можете отримати і часто навіть - яка ціна цього препарату.
Якщо, прочитавши інструкцію одних і тих же ліків на 2-3 різних сайтах, ви бачили, що жодної діючої речовини вони не містять - можете бути впевнені: їх ефективність сумнівна, як і доцільність застосування.
В Україні зареєстровано щось близько 16 тис. торгових назв або брендів ліків.
І кількість їх зростає з кожним днем.
Майте також на увазі, що МНН не надається рослинним, гомеопатичним препаратам, хімічним сполукам (наприклад, acetic acid) та лікам, які давно використовуються і добре відомі під власними назвами (наприклад, morphine, codeine).
Трохи практики
Спробуємо проаналізувати, як працює цей алгоритм на прикладі amitriptyline і umifenovir. Пошукаємо їх на сайті FDA або EMA. Можна також скористатися сайтом-агрегатором www.drugbank.ca. Амітриптилін цьому сайту знайомий - а це означає, що його застосування допустиме і в США і в країнах ЄС. Чого не скажеш про арбідол - його застосування в цих країнах заборонене.
Розділ "structured indication" (показання до застосування) на цьому сайті показує, що амітриптилін застосовують для лікування депресій, психічних розладів.
А додавши в пошуковому вікні до латинській назві шуканого МНН слово "label", ви зможете ознайомитися і з інструкцією англійською мовою до цього препарату.
Ще один спосіб дізнатися щось про ефективність препарату - пошукати, як багато наукових статей існує на цю тему. У цьому вам допоможе наукометрична база PubMed, що містить більше 8747 статей із згадкою "Amitriptyline", інша подібна база - Google Scholar - містить 115000 згадок цыэъ речовини.
Перевірка "umifenovir" на PubMed дала 116 публікацій, а Google Scholar - 91.
Інформація про клінічні дослідження
Сайт про клінічні дослідження ліків www.clinicaltrials.gov містить інформацію про міжнародні клінічні дослідження.
Він говорить про те, що в різних країнах було проведено 102 клінічних випробування амітриптиліну. А ось по арбідолу тільки одне.
Як бачимо, висновок очевидний - ефективність арбідолу, м'яко кажучи, сумнівна.
Чим може допомогти Всесвітня організація охорони здоров'я?
ВООЗ регулярно публікує рекомендований Орієнтовний перелік життєво необхідних лікарських засобів. У нього включають виключно ліки з доведеною ефективністю і безпекою. На його основі різні країни розробляють і свої переліки. В Україні це Національний перелік основних лікарських засобів.
До речі, ні ВООЗівський, ні український переліки не містять арбідол, але ось амітриптилін є в обох.
Публікації про ефективність препаратів також робить знаменита Кокранівська співпраця. Правда, їхні публікації суто наукові і більш корисні не для обивателів, а для медиків і фармацевтів. Ця організація, в числі іншого, вивчає ефективність медичних засобів і методик лікування.
Сайт організації розповідає, що амітриптилін ефективно лікує депресії, але небезпечний побічними ефектами. А з арбідолом ця авторитетна організація не знайома.
Сподіваємося, що наведена інформація допоможе вам якнайкраще розібратися в тих призначеннях, які вам надають. Та посприяє вибору найбільш ефективного і безпечного препарату.
