Діабет 1 і 2 типу: науковий погляд на причини, механізми та профілактику

Цукровий діабет – це група метаболічних захворювань, що характеризуються хронічною гіперглікемією, що виникає внаслідок дефіциту інсуліну (абсолютного чи відносного) та порушення його біологічної дії. Хвороба супроводжується порушенням вуглеводного, жирового та білкового обміну та призводить до ураження судин, нервової системи та внутрішніх органів.

Відповідно до ВООЗ (2022), у світі налічується понад 800 млн людей з цукровим діабетом, з них 90-95% випадків припадає на діабет 2 типу, а 5-10% – на діабет 1 типу.

Розберемо обидва типи діабету з погляду доказової медицини, їх причини, механізми розвитку, клінічну картину та профілактику.

Цукровий діабет 1 типу

Етіологія

ЦД1 - аутоімунне захворювання, при якому імунна система руйнує β-клітини острівців Лангерганса в підшлунковій залозі, що виробляють інсулін.

Відео дня

Основні причини:

1. Генетична схильність (HLA-DR3, HLA-DR4, DQ8, DQ2) – збільшує ризик розвитку захворювання.
2. Аутоімунні процеси - вироблення аутоантитіл до GAD (глутаматдекарбоксилази), IA-2, ZnT8.
3. Вірусні інфекції – доведений зв'язок із вірусами Коксакі, краснухи, Епштейна-Барр.
4. Чинники довкілля – низьке споживання вітаміну D, раннє запровадження коров'ячого молока.

Патогенез

• Генетично схильна людина стикається із тригерним фактором (вірусна інфекція, стрес).
• Імунна система помилково атакує β-клітини, вважаючи їх чужорідними.
• Руйнується 85-90% β-клітин, що веде до абсолютного дефіциту інсуліну.
• Глюкоза не може потрапити до клітин – розвивається гіперглікемія.
• Організм починає використовувати жири як джерело енергії → утворення кетонів та ризик кетоацидозу.

Клінічна картина

ЦД1 розвивається гостро, частіше у дітей.

Основні симптоми (4 "П") :

• Поліурія – часте сечовипускання через осмотичний діурез.
• Полідипсія – невгамовна спрага.
• Поліфагія – підвищений апетит, але втрата ваги.
• Втрата маси тіла – за рахунок розпаду жирів та білків.

Ускладнення – діабетичний кетоацидоз (ДКА)

• Нудота, блювання, слабкість.
• Запах ацетону із рота.
• Прискорене дихання (Куссмауля).
• Ризик коми та смерті.

Глікозильований гемоглобін (HbA1c) >6,5% – підтверджує діагноз діабету.

Профілактика

Так як ЦД1 - аутоімунне захворювання, його складно запобігти, але досліджуються методи:

• Вітамін D – зниження ризику у дітей (JAMA, 2019).
• Відстрочене введення коров'ячого молока у немовлят (Diabetes Care, 2021).
• Імунотерапія (анти-CD3 антитіла) - перспективний метод, але ще досліджується.

Цукровий діабет 2 типу

Етіологія

ЦД2 – метаболічне захворювання, пов'язане з інсулінорезистентністю та відносним дефіцитом інсуліну.

Основні фактори ризику:

1. Ожиріння - основний фактор ризику.
2. Гіподинамія – знижує чутливість клітин до інсуліну.
3. Генетика (FTO, TCF7L2) – збільшує ризик у 2-3 рази.
4. Інсулінорезистентність – клітини не реагують на "свій" інсулін.
5. Порушення мікробіома кишечника - пов'язане з хронічним запаленням.

Патогенез

• Ожиріння → надлишок вільних жирних кислот підвищує інсулінорезистентність.
• Підшлункова залоза починає виробляти більше інсуліну, щоб компенсувати дефіцит.
• З часом β-клітини виснажуються → розвивається відносний дефіцит інсуліну.
• Гіперглікемія призводить до судинних ускладнень (ретинопатія, нефропатія, нейропатія).

Клінічна картина

ЦД2 розвивається поступово, у людей старше 40 років, часто без симптомів.

Основні прояви:

• Хронічна втома.
• Часте сечовипускання та спрага.
• Тривале загоєння ран.
• Інфекції (грибкові, шкірні).
• Збільшення ваги (частіше ожиріння).

Часто діабет 2 типу діагностують випадково, наприклад, під час планового обстеження.

Глікозильований гемоглобін (HbA1c) >6,5% – підтверджує діагноз.

Профілактика

• Контроль ваги (ІМТ < 25 кг/м²) – знижує ризик на 80% (NEJM, 2022).

• Середземноморська дієта – покращує чутливість до інсуліну.
• Фізична активність (150 хвилин на тиждень) – знижує ризик на 40%.
• Контроль цукру у переддіабетиків (HbA1c 5,7-6,4%) – запобігає прогресії.

Програма Diabetes Prevention Program (DPP) показала, що зміна способу життя ефективніша, ніж ліки для запобігання ЦД2.

Діабет 1 типу – аутоімунне захворювання, що потребує довічної інсулінотерапії.

Діабет 2 типу – хвороба способу життя, але його можна запобігти та контролювати.

Головне – тримати глюкозу у нормі, щоб уникнути ускладнень.

Наука не стоїть на місці: розробляються нові методи лікування, включно з імунотерапією і трансплантацією клітин. Контроль діабету - це не заборони, а усвідомленість. Дбайте про здоров'я, і організм відповість вам вдячністю!