Відео дня
При діабеті важливим є регулярний контроль рівня холестерину: дослідження
Пацієнтам з діабетом 2 типу потрібно ретельно контролювати рівень ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ), що є маркером ризику серцево-судинних захворювань. Такого висновку дійшли вчені після завершення популяційного дослідження, проведеного у Фінляндії. Результати були опубліковані у журналі Scientific Reports.
Автори показали, що для таких пацієнтів у клінічній практиці проведення контрольних вимірювань рівня ЛПНЩ та призначення статинів залишається неоптимальним.
Вони визначили чотири п'ятирічні траєкторії ХС-ЛПНЩ разом з одночасними рівнями лікування статинами. Відсоток пацієнтів у кожній групі був:
Помірно стабільний ХС-ЛПНЩ: 2,3 ммоль/л (90 мг/дл) – 86%.
Високостабільний ХС-ЛПНЩ: 3,9 ммоль/л (152 мг/дл) – 7,7%.
Зниження рівня ХС-ЛПНЩ: 3,8%.
Підвищення рівня ХС-ЛПНЩ: 2,5%.
До групи високостабільного ХС-ЛПНЩ відносяться переважно неліковані пацієнти, які не приймають статини. Також наголошується, що у людей із підвищеним рівнем ХС-ЛПНЩ лікування статинами різко знизилося, а 42% пацієнтів не отримували статини наприкінці періоду спостереження.
За словами дослідників, субоптимальні ліпідні профілі, особливо підвищений рівень ХС-ЛПНЩ, тісно пов'язані з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями у людей із діабетом 2 типу.
Скасування статинів через побічні ефекти
Магістр охорони здоров'я та провідний автор дослідження Лаура Інґлін з Інституту громадської охорони здоров'я та клінічного харчування Університету Східної Фінляндії у Куопіо зазначає, що пацієнти можуть не усвідомлювати переваги статинів у порівнянні з потенційними побічними ефектами.
За її словами, якщо скасування статинів пов'язане з розвитком побічних ефектів, найкращою стратегією є не повне скасування, а зниження дози або застосування іншого препарату цієї групи. Згідно з наявними даними, понад 70% пацієнтів, які припинили терапію з цієї причини, при повторному прийомі добре переносили препарат.
Чотири траєкторії ХС-ЛПНЩ з відмінностями у лікуванні статинами
Дослідники прагнули визначити траєкторії рівня ХС-ЛПНЩ та супутнє лікування статинами у пацієнтів з діабетом 2 типу. Вони вивчали дані понад 8 тис. пацієнтів із діабетом 2 типу, які перебували під наглядом лікарів первинної допомоги у період 2011-2017 р.
Фінське керівництво з поточного догляду, як і інші міжнародні керівництва, рекомендувало оцінювати рівні ХС-ЛПНЩ кожні 1-3 роки у пацієнтів з діабетом 2 типу, з цільовими показниками лікування ХС-ЛПНП <2,5 ммоль/л (<100 мг/дл ) для осіб з високим ризиком серцево-судинних захворювань через діабет, та цільові показники <1,8 ммоль/л (<70 мг/дл) або зниження на 50% від вихідного рівня для осіб з дуже високим ризиком серцево-судинних захворювань через додаткові фактори ризику.
Вихідно середній вік чоловіків у цьому дослідженні становив 66 років, і вони хворіли на діабет протягом 8 років; 60% отримували статини, а 56% мали ХС-ЛПНЩ <2,5 ммоль/л. Середній вік жінок становив 69 років, і вони хворіли на діабет протягом 8 років; 56% отримували статини та 51% мали ХС-ЛПНЩ <2,5 ммоль/л.
Дослідники визначили чотири різні траєкторії ХС-ЛПНЩ, кожна з яких має відмінності в лікуванні статинами:
Помірно-стабільний ХС-ЛПНЩ: 67% чоловіків та 64% жінок приймали статини, а частота застосування високоінтенсивних статинів зросла у всіх хворих.
Високостабільний ХС-ЛПНЩ: рівень використання статинів знизився з 42% до 27% серед чоловіків та з 34% до 23% серед жінок.
ХС-ЛПНЩ, що знижується: частка пацієнтів, які отримували статини, збільшувалася; відсоток пацієнтів, які отримували високоінтенсивні статини, також збільшився серед чоловіків (з 6,2% до 29%) та жінок (з 7,7% до 14%).
ХС-ЛПНЩ, що збільшується: відсоток пацієнтів, які отримували статини, знизився з більш ніж 64% до менш ніж 43%.
Таким чином, дослідники вказують, що для пацієнтів з діабетом другого типу контроль холестерину є важливим пріоритетом. Особливо це стосується пацієнтів з постійно підвищеним рівнем ХС-ЛПНЩ, яким потрібний ранній початок лікування статинами.
