Відео дня
Вчені визначили ще один наслідок поганого сну: ризик розвитку діабету
Сон, дієта та фізичні вправи мають фундаментальне значення для метаболічного гомеостазу. Автори нового дослідження, проведеного міжнародною групою вчених, вивчали, чи впливають коливання тривалості, ефективності чи часу сну від ночі до ночі на постпрандіальну (після їжі) реакцію глюкози на сніданок наступного дня.
Опубліковані нещодавно результати показали, що пізнє засипання і погана якість сну пов'язані з вищим рівнем глюкози в крові та поганим контролем цукру в крові після їжі.
Якість сну надає прямий причинний вплив на багато небезпечних для життя стану, таких як ожиріння, серцево-судинні хвороби та діабет 2 типу. А порушення сну, викликане такими станами, як обструктивне апное уві сні, пов'язане як із поширеністю діабету 2 типу, так і з ризиком ускладнень, пов'язаних із цим захворюванням. Ці та інші дані свідчать про тісний взаємозв'язок між якістю та тривалістю сну, а також здатністю організму правильно регулювати рівень глюкози.
Деталі роботи
Дослідження "Вплив недостатнього сну на порушення регуляції рівня глюкози в крові за стандартних умов прийому їжі" проводилося як вторинний аналіз даних дослідження PREDICT 1 – "Прогнозування міжіндивідуальних відмінностей у біохімічних та поведінкових реакціях на прийоми їжі з різним складом харчування з використанням метаболомічного та мікробіомного профілювання".
Дослідження PREDICT 1, яке проводилося з червня 2018 року по травень 2019 року, було найбільшим у світі одноранговим дослідженням харчування, яке проводилося протягом двох тижнів. Учасники харчувалися стандартизованою тестовою їжею, що містила певну кількість вуглеводів, жирів, білків та харчових волокон. Для контролю рівня цукру в крові використовувався пристрій безперервного моніторингу глюкози, забір зразків крові проводився кожні 15 хвилин протягом усього дослідження.
У новому дослідженні вчені вивчали взаємозв'язок між сном (тривалість, ефективність та середина між засипанням та пробудженням) та постпрандіальною глікемічною реакцією на сніданки з різним складом макроелементів у досліджуваній групі.
Результати
Вчені дійшли висновку, що більш тривалі періоди сну пов'язані з нижчим рівнем глюкози в крові після сніданку з високим вмістом вуглеводів та жирів, що є підтвердженням кращого контролю за рівнем цукру в крові.
Автори також виявили значний зв'язок між ефективністю сну та глікемічним контролем, який не залежав від складу харчування сніданку наступного дня.
Учасники з більш високою ефективністю сну в середньому мали нижчий рівень глюкози в крові після їжі, ніж учасники з нижчою ефективністю сну. Коли учасник спав більш ефективно, ніж зазвичай, його рівень глюкози в крові після їжі також був нижчим, ніж зазвичай.
Час сну має значний вплив, оскільки більш пізня середина сну була пов'язана з вищим рівнем глюкози в крові. Цей ефект був у першу чергу викликаний змінами на початку сну (засипання пізніше), а не відмінностями у зміщенні сну (пізнє пробудження), і спостерігався негативний вплив на глікемічний контроль як із порівнянням між учасниками дослідження, і під час розгляду варіацій сну окремих учасників.
Висновок
За словами вчених, результати цього дослідження можуть надати інформацію про стратегії способу життя. При цьому особливу увагу необхідно приділяти більш ранньому порядку відходу до сну та максимальному підвищенню якості безперервного сну.
Для забезпечення оптимального метаболічного здоров'я як такого та максимального підвищення ефективності рекомендацій щодо профілактики діабету, ймовірно, знадобиться поєднання як загальних, так і більш персоналізованих рекомендацій по сну.
