(Не)знайома небезпека: ковід залишається лідером за показниками смертності

(Не)знайома небезпека: ковід залишається лідером за показниками смертності

Олена ПАНАСЮК, доктор медичних наук, інфекціоніст, керівник Центру інфекційних уражень нервової системи

Відтоді, як Всесвітня організація охорони здоров’я скасувала статус пандемії COVID-19, минуло вже десять місяців. За цей час ми почали вважати коронавірус звичайним сезонним ГРВІ, й навіть офіційна статистика МОЗ нині розміщує його у графі "гострі респіраторні вірусні захворювання". Правда і те, що нові штами ковіду, зокрема, численні нащадки "Омікрону", є далеко не такими смертельними, як перші різновиди вірусу, які ще три роки тому щодня забирали життя тисяч людей.

Однак чи можна справді вважати, що небезпека вже минула, і коронавірус перетворився на звичайну застуду?

Спробуємо розібратися.

Смертельна статистика

Згідно з актуальними даними МОЗ, протягом нинішнього епідсезону (з 2 жовтня 2023 року до 3 березня 2024 року) на грип та ГРВІ в Україні перехворіло 3 443 811 осіб – тобто фактично кожний десятий українець. Водночас кількість випадків COVID-19 за цей період, за офіційними даними, дорівнює 145 516. Отже, у структурі всіх ГРВІ – зареєстровані випадки коронавірусу складають лише 4,2%.

Водночас COVID-19 залишається лідером за показниками смертності: якщо з початку епідсезону від ускладнень грипу помер 61 українець (у тому числі 2 дітей), то коронавірус забрав життя аж 793 людей (у тому числі 4 дітей до 17 років).

Відтак, порівняно з часами пандемії, люди справді менше хворіють на COVID-19, проте він досі викликає непропорційно більше смертей, ніж навіть його основний "конкурент" – грип. Зокрема, з 26 лютого до 3 березня в Україні було зафіксовано 30 смертей від коронавірусу, 1 смерть від грипу та 2 смерті від мікст-інфекції (у померлих одночасно виявили і вірус грипу, і SARS-CoV-2).

Вакцинація: страхи вигадані та реальні

Найкращим захистом від коронавірусу офіційно вважається вакцинація, хоча у рекомендаціях ВООЗ та виробників вакцин підкреслюється, що щеплення повністю захистить вас від захворювання. Адже зазвичай хворіють всі – і щеплені, і нещеплені, однак вакциновані люди мають значно менший ризик розвитку ускладнень та смерті. МОЗ України рекомендує курс вакцинації проти COVID-19, який складається з двох щеплень та першого бустера. Для груп ризику (вагітних, людей старше 60 років, медиків, людей з ослабленим імунітетом або супутніми захворювання) рекомендується зробити додатковий бустер через 6 місяців після першого.

Втім, статистика МОЗ показує, що наразі перший бустер зробили лише понад 3,3 млн українців, а обидві дози вакцини отримали 12,2 млн. Українці не поспішають вакцинуватися, і тому є декілька причин. З одного боку, після завершення пандемії люди легковажно ставляться до коронавірусу – хоча, як ми бачимо, він продовжує забирати людські життя. З іншого, багато хто побоюється ускладнень від самої вакцинації.

Дійсно, за майже чотири роки з моменту появи перших вакцин, дослідники назбирали чимало даних про побічні ефекти і небажані наслідки. Їхній спектр досить широкий: від алергій та анафілактичного шоку до розвитку серйозних кардіологічних та неврологічних захворювань, які здатні призвести до смерті або інвалідності.

Зокрема, нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Vaccine, підтвердило зв'язок між мРНК-вакцинами Pfizer і Moderna та розвитком міокардиту (запалення серцевого м'яза) і перикардиту (запалення зовнішньої оболонки серця). Крім того, дослідники виявили рідкісний побічний ефект у вакцини AstraZeneca – гострий розсіяний енцефаломієліт. Це гостре автоімунне захворювання, при якому вражається головний та спинний мозок, має летальність близько 10%, а також здатне перейти в інше серйозне захворювання – розсіяний склероз.

Під час дослідження було виявлено зв’язок між протиковідною вакцинацією та тромбозом церебральних венозних синусів (тобто виникненням згустків крові у мозку), а також синдромом Гієна-Барре – гострим автоімунним захворюванням, яке викликає парези, паралічі, порушення чутливості та вегетативні розлади.

Водночас вчені підкреслюють, що такі явища є нечастими і небезпека від ускладнень ковіду набагато перевищує ризик від вакцинації.

Якщо ви все ж таки захворіли

У будь-якому випадку, при першій підозрі на те, що ви інфікувалися коронавірусом, негайно зверніться до лікаря – незалежно від того, скільки щеплень ви зробили. Циркулюючі наразі штами COVID-19 зазвичай дають легку форму захворювання, але без своєчасного та адекватного лікування перебіг хвороби може швидко погіршитися.

Чинний протокол лікування COVID-19, затверджений МОЗ України, рекомендує при легкому та середньому перебігу хвороби, розглянути, зокрема, призначення противірусних препаратів прямої дії. Це лікарські засоби, які гальмують розмноження вірусу в організмі. Лікарі призначають такі препарати, щоб зменшити ризик розвитку ускладнень та смерті.

Дуже важливо, щоб такий противірусний засіб був безпечним – особливо коли йдеться про захворювання дітей. Дитячий організм є дуже вразливим, і препарати, створені для дорослих, можуть йому зашкодити. Наприклад, це стосується противірусних засобів, які мають імуномоделюючий ефект, адже насправді надмірне стимулювання імунітету вкрай небезпечне перспективою викликати перенавантаження або навіть тимчасовий параліч імунної системи, яка в дитячому віці тільки формується.

Тому, якщо у дитини є ознаки респіраторного захворювання, не займайтесь самолікуванням, зверніться до лікаря, адже тут потрібний противірусний засіб, створений спеціально з урахуванням особливостей дитячого організму. Виходячи із міркувань безпечності, одним із таких препаратів є вітчизняний дитячий противірусний сироп Флавовір.Він виготовлений на рослинній основі та на сьогодні, за наявною інформацією, є єдиним противірусним лікарським засобом прямої дії, перевіреним на ризик виникнення рефрактерності імунної системи. Тому він рекомендований для лікування грипу і ГРВІ, включаючи коронавірусну хворобу, у дітей від народження.

Сироп містить біологічно активні речовини – флавоноїди, які блокують реплікацію РНК- та ДНК-вірусів, знижуючи вірусне навантаження та ризик розвитку ускладнень. Ще на початку 2020 року в дослідженнях китайських, корейських і українських вчених було доведено, що кверцетін, лютеолін, апігенін та інші рослинні флавоноїди пригнічують активність 3С-L протеази і пов’язують АСЕ2, отже, здатні пригнічувати реплікацію коронавірусу.

Флавовір має в основі активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід, що продемонстрував противірусну активність не тільки щодо "звичних" вірусів, які викликають гострі респіраторні захворювання та грип, а й значно пригнічує реплікацію вірусу SARS-CoV-2. В доклінічних дослідженнях методом молекулярного докінгу було встановлено, що флавоноїди діючої речовини протефлазід добре вбудовуються в 3C-L протеазу коронавірусу, утворюючи з кількома її молекулами водневі зв’язки.

Надійно та безпечно

Діюча речовина сиропу Флавовір (протефлазід) була добре вивчена під час пандемії коронавірусу і показала ефективні результати та високий рівень безпеки для пацієнтів. Зокрема, у 2020 році Національна академія статистики, обліку та аудиту (НАСОА) проаналізувала дані про профілактичний прийом противірусного препарату з діючою речовиною протефлазід 7 444 медиками та лікування ним 433 хворих на СOVID-19 з різними ступенями тяжкості перебігу захворювання у 79 медичних установах у 21 регіоні України.

Згідно зі звітом НАСОА, прийом такого противірусного засобу знизив:

  • середній термін лікування в 1,8 раза;
  • частку тяжкого перебігу хвороби – у 3,3 раза;
  • захворюваність медперсоналу в медичних установах – у 2,2 раза.

Головне – у групі осіб, що приймали противірусний препарат з діючою речовиною протефлазід, зафіксована нульова смертність – жодна людина не померла, а в 13 регіонах з 21 не захворів жодний з медиків, які приймали його з метою профілактики, йдеться у звіті НАСОА.

Також під час пандемії дитячий сироп Флавовір почали використовувати в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМНУ для профілактики COVID-19 у новонароджених.

"Так, профілактичне призначення цього препарату протягом пів року, з березня по вересень 2020 року, отримали 170 новонароджених. За вказаний період не було зареєстровано жодного випадку захворювання на COVID-19 та на гострі респіраторні вірусні інфекції серед новонароджених", – зазначає докторка медичних наук, професорка, президентка Асоціації неонатологів України, заступниця директора з перинатології ІПАГ Тетяна Костянтинівна Знаменська.

Крім того, в жодної дитини не спостерігалося будь-яких побічних ефектів препарату. За висновками Тетяни Знаменської, ці результати засвідчили ефективність та безпеку дитячого сиропу Флавовір для профілактики гострих вірусних інфекцій у новонароджених.

Отже, дія Флавовіру на специфічні ферменти вірусів дає змогу пригнічувати їх внутрішньоклітинне розмноження, тим самим зменшувати вірусне навантаження, і як наслідок полегшується перебіг захворювання та знижується ймовірність розвитку ускладнень.

Таким чином, лікування ГРВІ (у тому числі коронавірусної інфекції) у дітей вимагає зваженого підходу і оцінки як ефективності, так і безпеки призначеної терапії. За цієї умови вкрай важливо враховувати, що можливість забезпечення імунологічної безпеки у конкретної дитини є такою ж значущою, як і позбавлення її від вірусного агресора.