Пробіотики, пребіотики: мільярди бактерій — мільйони прибутків

"Відновлює мікрофлору"

"Після антибіотиків — обов’язково"

"Зміцнює імунітет"…

А ще — психіку, шкіру, травлення, ПМС і, можливо, податкову. Звучить як реклама біо-панацеї, а насправді — як добре загорнута фармацевтична ілюзія.

Що таке пробіотики — і чи працюють вони?

Пробіотики — це живі мікроорганізми, які, за певних умов, можуть принести користь. Найпоширеніші — Lactobacillus, Bifidobacterium, Saccharomyces boulardii.

На етикетці часто пишуть: 10–20 мільярдів колонієутворюючих одиниць (КУО). Але кількість ≠ якість.

Відео дня

🧪 Що кажуть дослідження:

✅ Antibiotic-associated diarrhea (AAD) — у дітей і дорослих деякі пробіотики (напр. Lactobacillus GG, S. boulardii) трохи знижують ризик діареї. Ефект скромний, нестабільний (Cochrane, 2020).
✅ Некротичний ентероколіт у недоношених немовлят — є чіткі дані на користь пробіотиків. Але це — інтенсивна терапія, а не добавка з аптеки.

🚫 А в інших випадках?

Синдром подразненого кишечника (IBS)

"Дисбактеріоз"
ПМС, акне, тривожність
Імунітет —

Жодних достовірних доказів. (AGA Guidelines, 2020; NCCIH, NIH, 2023)

Факт: 90% пробіотичних добавок не мають клінічно підтвердженої ефективності.

А чому їх тоді всі призначають?

Бо пацієнти хочуть "щось" після антибіотиків.
Бо лікар не хоче казати "нічого не треба".
Бо "мікрофлора" — слово, яке викликає довіру.
І головне — це ринок у мільярди доларів.

Це ідеальний продукт для фарми: не шкодить, не діє, але продається.

Пребіотики — їжа для бактерій, а не самі бактерії

Пребіотики — це харчові волокна, які не перетравлюються у шлунку, але ферментуються в товстому кишечнику, стимулюючи ріст "хороших" бактерій.

🧬 Що каже наука:

покращують склад мікробіоти
зменшують запалення при IBS
мають потенціал у покращенні вуглеводного й ліпідного обміну (Slavin J., 2013; Gibson G. et al., 2017)

🍽️ Природні джерела:

інулін — топінамбур, цикорій

FOS — цибуля, часник, банани
GOS — грудне молоко
овес, спаржа, яблука, ягоди

📌 Добова потреба в клітковині — 25–30 г. Це ≈ 400–500 г овочів і злаків.

👉 Пребіотики в капсулах? Не потрібні, якщо у вас є доступ до кухні.

Постбіотики — це не бактерії, а їхні "викиди"

Постбіотики — це продукти життєдіяльності бактерій:

коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA)
ферменти
сигнальні молекули
фрагменти клітин (пептидоглікан)

📉 Доказовість:

перспективні в лабораторіях та на тваринах
можуть впливати на імунітет, бар’єрну функцію кишечника

Але: клінічна доказова база слабка. Жодних рекомендацій на рівні протоколів.

Де шукати постбіотики:

у продуктах природного бродіння: кефір, кімчі, темпе, йогурт
у власному кишечнику — при достатньому споживанні клітковини

Великий міф: "Після антибіотиків пробіотики — обов’язково"

📚 Suez et al., Cell, 2018: у деяких людей пробіотики після антибіотиків уповільнюють відновлення природної мікрофлори. Бо:

більшість бактерій не витримують кислотність шлунку
не колонізують слизову
штами не відповідають заявленим

📦 Реальність капсули:

бактерій менше, ніж заявлено
штами не ті
доказів — жодних

Що реально працює для кишечника?

Раціон, багатий на клітковину
Натурально ферментовані продукти
Обмеження алкоголю та надлишку простих вуглеводів
Регулярна фізична активність
Сон і управління стресом

І головне: час. Мікробіота — як Фенікс: відновлюється сама

Підсумки

Пробіотики мають дуже обмежену доказову базу. Є лише кілька клінічно підтверджених сценаріїв, де вони можуть бути корисними: наприклад, при профілактиці діареї, пов'язаної з антибіотиками (і то — не завжди), або при некротичному ентероколіті у недоношених немовлят. В усіх інших випадках — це або марна трата грошей, або потенційна шкода. Особливо, коли приймаються без показань, наосліп або за рекомендацією "фарм-реклами". Тому купувати їх "на всякий випадок" — це як пити гомеопатію "про запас".
Пребіотики мають доведену користь: вони позитивно впливають на мікробіоту, можуть зменшувати запалення при деяких кишкових розладах і навіть покращувати метаболічні показники. Але — і це ключове — пребіотики абсолютно не потребують аптечного варіанту. Усе, що вам потрібно, — це овочі, фрукти, злаки і клітковина. Регулярне споживання природних джерел пребіотиків повністю покриває фізіологічну потребу без жодної пігулки.
Постбіотики — це наукова перспектива, а не готова терапія. Теоретично вони можуть мати імуномодулювальні й протизапальні ефекти. Практично — доказів поки замало, а в реальному клінічному використанні їх роль наразі не визначена. Призначення постбіотичних добавок у нинішніх умовах — це радше спроба продати ідею, а не дати працюючий інструмент. Їхнє місце — у лабораторіях, а не на полиці біля каси.

Отже, якщо коротко: пробіотики — у дуже вузьких випадках, пребіотики — щодня, але на тарілці, а постбіотики — цікаво, але рано. І головне — не дозволяйте маркетингу замінити собою доказову медицину, здоровий глузд і броколі.