Коли медицина стає ринком: чому "оптимізація" пологових — це тиха приватизація

Було – 346 пологових будинків і відділень, які отримували фінансування від НСЗУ. Стало – 259.

Відео дня

Інакше кажучи, за два роки з мапи української медицини випарувалося 87 закладів – рівно чверть мережі. Частину "оптимізували", частину "реорганізували", а частину просто закрили, як непотрібний додаток до життя. Бо, як виявилося, народжувати можна й без пологових – головне, щоб цифри у звітах зійшлися, а Excel-таблиця не засмутила НСЗУ.

Нові правила гри

2022 рік: щонайменше 75 пологів за пів року – інакше бюджет проходить повз.
2023-йна тлі війни планку знизили до 38, аби хоч якось зберегти статистику живою
2024-й: підняли до 85, щоб нагадати – халява закінчилась
2025-й: вже 100 пологів за пів року, інакше – зачиняй двері та вимикай світло

Не встиг? Не дотягнув? – "Дякуємо, ви неефективні". У цій грі НСЗУ пацієнтка – не жінка, яка потребує допомоги, а одиниця у колонці "виконання плану". Якість? Безпека? Ні, не чули. Тут рахують не врятовані життя, а кількість чеків у касі.

Гроші й арифметика

Формула фінансового успіху в українському акушерстві проста, як двері: тариф × кількість пологів = бюджет закладу.

Луцьк:

2023 рік – 1 159 пологів
2024-й – 1 145 пологів

Черкаси:

2023 рік – 1 032 пологи
2024-й – 998 пологів

Кропивницький:

2023 рік – 870 пологів
2024-й – 842 пологи

Кількість пологів падає – падає й фінансування. І нікого не цікавить, що пологовий може бути єдиним на весь район, а дороги до "альтернативного" найближчого пологового іноді виглядають як тренажер для екстремального туризму.

У такій логіці Excel-таблиця вирішує, кому жити, а кому закритися. І якщо в Луцьку ще можна якось "набити" статистику, то в райцентрі чи гірському селі народжувати почнуть, мабуть, у сільраді – дешевше і для бюджету "ефективніше".

А тепер – питання?

Що станеться з пологовими, які не виконали "мінімальний план" і вилетіли з бюджетного списку?

Земля – апетитний шмат для забудовників. У містах це означає: сьогодні тут народжували дітей, завтра – риють котлован під черговий ЖК з гучною назвою "Мамин рай".
Приміщення – спочатку пустуватимуть, потім почнуть гнити, а потім хтось "вдало" купить за ціною квартири у передмісті. Під бізнес? Чому б ні?
Обладнання – апарати, куплені за мільйони з бюджету, у кращому випадку поїдуть у більші лікарні. У гіршому – зникнуть тихо і непомітно: то "списали", то "продали", то "здається, ми його десь бачили у приватній клініці".
Люди – лікарі, акушерки, медсестри. Роки навчання, тонни нервів, досвід, який не купиш. Закрили заклад – і отримали ще одну партію фахівців на рейс "Київ–Варшава".

Бо у цій системі вартість життя і професії часто міряють не якістю допомоги, а тим, скільки "одиниць" ти поставиш у звіті. А ті, хто в мінусі, автоматично стають зайвими – разом зі своїми стінами, апаратурою і дипломами.

Реформа чи утилізація?

Офіційна позиція звучить майже як турбота: "Заклади з малим потоком пологів не можуть гарантувати належну якість і безпеку, тому їх краще закрити". Реальність – значно цинічніша: разом із "неефективними" ми закопуємо інфраструктуру, досвідчених лікарів і залишки довіри до держави.

Особливо боляче це вдарить по селах та віддалених районах. Там закриття пологового означає, що найближчі пологи відбудуться за 30–50 км, і не факт, що встигнуть. Новий вид послуги – "пологи в дорозі" – скоро можна буде вносити в реєстр НСЗУ окремим рядком.

Демографічна математика НСЗУ

За даними Держстату, густота населення в Україні різниться в рази:

Донецька область – близько 158 осіб/км² (до війни),
Київська – близько 66,
Чернігівська – лише 30,
Херсонська – 36,
Закарпатська – 98.

НСЗУ вимагає від усіх однаковий мінімум пологів для фінансування. Чи то густонаселена область, чи то депопульований регіон, де села порожніють, а молодь виїжджає – план один. Реальність проста: є області, які фізично не можуть "народити" стільки, скільки вимагає таблиця НСЗУ, навіть якщо всі місцеві жінки синхронно завагітніють за наказом МОЗ.

Логічно було б запровадити коефіцієнт густоти населення, щоб у менш населених регіонах вимоги були нижчі, але… Тиша. Про це ніхто не говорить. Бо простіше закрити "неприбуткові" заклади та поставити галочку.

Кому вигідно?

І тут ми виходимо на найцікавіше: закривши ті пологові, що не виконують "план", ми створюємо на ринку ласі шматки майна:

земля в містах і райцентрах,
будівлі з готовою комунікацією,
обладнання, куплене за бюджетні мільйони.

Далі все просто: аукціон "для своїх" або пряма передача "потрібним людям" за символічні три копійки. У підсумку – нібито медична реформа, а по факту – тиха приватизація під прикриттям оптимізації.

Коли медицина перетворюється на ринок нерухомості, лікарі стають зайвими, а пацієнти – статистикою, яку зручно обнуляти під чергову оборудку.