Відео дня
Електронні журнали успішності у медичних ВУЗах – прозора система оцінювання
Сьогодні вже не можна сказати, що за ІТ-технологіями майбутнє, оскільки це - наше сьогодення. Доступність електронних ресурсів полегшує пошук та засвоєння матеріалу студентами, підвищуючи ефективність навчання. Тому, закономірним є комп’ютеризація навчального процесу у провідних медичних ВУЗах України з метою забезпечення якісної підготовки сучасних, кваліфікованих спеціалістів, з одного боку. А з іншого – це унікальна можливість медичних вишів отримати премії та нагороди за впровадження новітніх технологій в освітній процес.
Так, Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет" (м. Чернівці) першим розробив та запровадив електронний журнал успішності студентів, який повністю замінив звичні паперові журнали. Безумовно, це принесло університету лаври першості і декілька відзнак у скарбницю його здобутків. Слідом за ним, аби не відставати, Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава) створила власного візуального двійника електронного журналу успішності, інтерфейс якого майже не відрізняється від буковинського. Дану естафету підтримав Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова.
Згідно офіційного сайту Буковинського державного медичного університету, електронний журнал успішності - це web-програма з потужним арсеналом інструментів оперативного моніторингу успішності, а також можливості надання доступу студентам та викладачам університету до результатів поточного та підсумкового контролю в онлайн-режимі. Простими словами, замість звичного паперового журналу, відтепер у вище вказаних ВУЗах викладачі вносять оцінки студентів до електронного журналу упродовж 2-3 діб після заняття. Чи дійсно це значне досягнення закладів медичної освіти, що полегшує навчання студентів та контроль за ним з боку викладачів і батьків? Чи, може, наступне гіперболізоване нововведення з метою піару університету?
Насправді, електронний журнал успішності дає віддалений доступ до оцінок студентам у будь-якому місці та в зручний для них час. При введенні логіну та паролю кожен має змогу прослідковувати власну успішність з усіх предметів, заборгованість і навіть індивідуальний рейтинг серед студентів групи. Крім цього, електронний журнал містить теми пропущених занять, що полегшує підготовку до відпрацювань, а також тематичні плани для підготовки до поточних занять. Безумовно, впровадження електронних журналів отримало велику кількість схвальних відгуків студентів, батьки яких не мають доступу до інтернету чи обмежено користуються комп’ютером. Адже, при наявності логіну та паролю батьки мають змогу контролювати присутність дитини на заняттях та її поточну успішність. Нажаль, недоліком електронних журналів є єдиний обліковий запис для одного студента і для його батьків, відповідно. Тому, досить часто десь у віддаленому куточку України раптово батьки не можуть увійти до профілю в електронному журналі, нарікаючи на недосконалість системи, а зовсім не на можливість зміни паролю їх дитиною.
Однак, УМСА пішла далі. З метою прозорості оцінювання навчального процесу та запобігання корупції тут запровадили електронні відпрацювання пропущених занять. Тепер студенти академії відпрацьовують пропущені заняття у спеціальних комп’ютерних класах, відповідаючи на тестові завдання за обраною темою. По завершенню тестування, ЕОМ визначає відсоток правильних відповідей, конвертує його у традиційну оцінку і зараховує відпрацювання заняття.
На перший погляд, дійсно, виглядає сучасно, прогресивно і прозоро, оскільки мінімізує прямий контакт студент-викладач. Проте, чи забезпечить така модель навчання якісну підготовку конкурентоспроможних лікарів після завершення вишу, якщо пропущене заняття майбутній клініцист відпрацьовує не біля ліжка хворого, а обираючи одну правильну відповідь серед п’яти запропонованих? Риторичне запитання, відповідь на яке покаже час.
