Безпліддя та мРНК-вакцини від COVID-19: чи є зв'язок
У міру того, як розгортається програма вакцинації від COVID-19, багато молодих жінок побоюються з приводу фертильності та відмовляються від щеплення. Все почалося у кінці минулого року з повідомлення співробітника Pfizer Майкла Йідона в Twitter. Він був стурбований тим, що антитіла, викликані вакцинами від COVID-19, можуть атакувати плаценту. Попри те, що повідомлення, як й акаунт, було видалено, ця тема продовжила активно обговорюватися в мережі.
У Великобританії було проведено опитування, воно показало, що більше чверті молодих жінок готові відмовитися від вакцини, посилаючись на побоювання з приводу її впливу на фертильність.
Чому виникли побоювання
Нова технологія
Основне побоювання у людей викликає використання нової мРНК-технології та відсутність даних по довгостроковим побічним явищам. Хоча переважну більшість небажаних явищ можна виключити у клінічних випробуваннях, вони включають короткі тимчасові рамки, особливо це стосується вакцин від COVID-19, які розроблялися і тестувалися у стислі терміни.
Однак мРНК-технологія була винайдена задовго до початку пандемії коронавірусу, перші випробування на людях проводилися ще у 2006 році. За цей час будь-які проблеми, пов'язані з технологією, були б виявлені.
Це не перший випадок, коли поширюються необґрунтовані чутки о вакцинах, що викликають безпліддя. У 2003 році такі побоювання привели до бойкоту вакцинації від поліомієліту у північній Нігерії. Останнім часом вони стали причиною сумнівів у вакцинації проти вірусу папіломи людини.
Перехресна реактивність антитіл
У повідомленні Майкла Йідона йшлося про те, що антитіла, які розпізнають спайковий білок SARS-CoV-2, можуть перехресно реагувати з людським плацентарним білком сінцітіном-1, що може привести до пошкодження плаценти.
Якби така перехресна реактивність дійсно мала місце, можна було б очікувати, що й інші вакцини від COVID-19, що використовуються зараз, викликали б такий же наслідок.
Чому вакцини від COVID-19 не викликають пошкодження плаценти
На повідомлення про негативний вплив мРНК-вакцин від COVID-19 на фертильність відреагували імунологи. За їх твердженням, антитіла до спайкового білка не можуть перехресно реагувати з сінцітіном-1, оскільки значної подібності між амінокислотними послідовностями спайкового білка SARS-CoV-2 та сінцітіна-1 немає.
Для перевірки перехресної реактивності антитіл в Єльському університеті було проведено невелике дослідження. У лабораторії Акіко Івасаки перевіряла сироватку жінок з COVID-19. Антитіл, які пов'язувалися з сінцітіном-1, виявлено не було.
Однак найбільш переконливим свідченням про відсутність негативного впливу вакцин від COVID-19 на фертильність є клінічні випробування. Дослідження токсичності для розвитку та репродуктивної системи показують, що вакцини не запобігають вагітності самок гризунів і не завдають шкоди цуценятам, якщо їх вводять під час вагітності.
Також є інформація про те, як вакцини впливають на вагітність у людей, від добровольців, які завагітніли під час клінічних випробувань. Вагітні були виключені з випробувань, та учасникам було запропоновано уникати вагітності, проте у ході випробувань трьох вакцин, які схвалені у Великобританії, відбулося 57 вагітностей.
Серед усіх цих випадків не було значних відмінностей у частоті випадкових вагітностей у вакцинованих групах у порівнянні з контрольними. Це вказує на те, що вакцини не запобігають вагітність. Також в групах порівнянна частота викиднів, що свідчить про відсутність шкідливого впливу вакцинації на ранню вагітність.
Крім того, таке порушення неодмінно б виникало й після перенесеної інфекції. Клітинним рецептором коронавірусу є ACE2, який експресується найбільш стійко не тільки у носоглотці та бронхах, а й на клітинах плаценти. Однак у людей, інфікованих SARS-CoV-2 незадовго до зачаття або на ранніх термінах вагітності, не відзначалося підвищення ймовірності викидня, ніж у неінфікованих однолітків, тому перехресна реактивність антитіл й у цьому випадку малоймовірна.