Чому ліки в Польщі дешевші, ніж в Україні?

Ціни на ліки в Польщі помітно нижчі, ніж в Україні, хоча середній дохід громадян у сусідній державі вищий. Чому українці платять за ті самі препарати більше? Проблема криється у глибоко вкорінених корупційних схемах, неефективному державному регулюванні та монополізації ринку ліків.

Реформи в Польщі та відповідальність влади

У Польщі ціноутворення на ліки регулюється за системою реімбурсації: держава частково або повністю погашає вартість ліків для пацієнтів, що мають хронічні захворювання, а також забезпечує доступність життєво важливих препаратів. Ця система ефективно працює з 2012 року, що дозволило значно знизити витрати громадян на лікування.

Крім того, польський уряд веде жорсткі переговори з фармацевтичними компаніями щодо формування цін. Наприклад, уряд має можливість відмовитися від закупівлі препаратів, якщо виробник завищує їхню вартість, що змушує фармацевтичні корпорації йти на компроміси. Польща використовує механізм референтного ціноутворення, коли вартість ліків порівнюється з цінами у країнах ЄС, що забезпечує чесну конкуренцію на ринку.

Відео дня

За даними звіту Європейської комісії, у Польщі кількість компенсованих державою препаратів складає понад 4200 найменувань. Для порівняння, в Україні ця цифра сягає лише 544, що суттєво обмежує доступ пацієнтів до лікування.

Жадібність та безвідповідальність української влади

В Україні замість прозорої системи реімбурсації функціонує хаотичний ринок, де ціни диктують приватні фармацевтичні компанії та корумповані чиновники. Більшість ліків продається у роздріб без державного контролю за націнкою. У той час як у Польщі уряд регулює максимальну надбавку на життєво необхідні препарати, в Україні такі обмеження фактично не працюють.

Основними причинами високих цін на ліки в Україні є:

Відсутність державного контролю – уряд не має чіткої стратегії формування цінової політики.
Монополізація ринку – контролюють дві компанії: "БаДМ" і "Оптима-Фарм" близько 90-96% логістики лікарських засобів у країні. Це домінування дає їм змогу суттєво впливати на ціноутворення та умови поставок, що призводить до зростання цін для кінцевих споживачів.

Високі податки та митні збори – імпорт ліків в Україну супроводжується додатковими витратами, які автоматично включаються у кінцеву вартість препаратів.
Корупція у сфері державних закупівель – значні фінансові потоки осідають у кишенях чиновників та власників фармацевтичних компаній.

Спекуляції та завищення цін

У порівнянні з Польщею, в Україні ціни на деякі основні ліки можуть бути вдвічі або навіть втричі вищими. Наприклад:

Парацетамол (500 мг, 10 таблеток) – в Україні коштує близько 50 грн, у Польщі – 10-15 грн.
Амоксицилін (антибіотик, 500 мг, 16 капсул) – в Україні коштує 160-250 грн, у Польщі – 60-80 грн.
Інсулін (одна упаковка на місяць) – в Україні ціна коливається від 800 до 1500 грн, у Польщі – близько 200-300 грн завдяки державному відшкодуванню.

Такі розбіжності спричинені тим, що в Україні відсутній механізм регулювання цін, а націнки аптечних мереж можуть сягати 300% і більше. У Польщі націнка на рецептурні препарати не перевищує 20%, що робить лікування доступнішим для громадян.

Як змінити ситуацію в Україні?

Щоб виправити ситуацію, Україні необхідно запровадити комплексні реформи:

Впровадження системи реімбурсації – створення механізму державного відшкодування вартості ліків, як це працює у країнах ЄС.
Жорсткіша боротьба з монополіями – розширення конкуренції на фармацевтичному ринку та зниження впливу олігархічних структур.
Перегляд митної політики – зниження податків та зборів на імпорт життєво важливих препаратів.
Прозорість державних закупівель – впровадження електронних платформ для закупівель ліків, що дозволить зменшити корупцію у сфері охорони здоров'я.

Без реальних змін та політичної волі, українці й надалі платитимуть за ліки у кілька разів більше, ніж жителі сусідніх країн. Жадібність та корупція влади коштують громадянам не лише грошей, але й здоров'я, а часом – життя.