COVID-19, втрата мозкової тканини та причинно-наслідковий зв'язок

Вже на початку пандемії стало ясно, що COVID-19 – це більш серйозно, ніж просто хвороба легенів. Вона може зачіпати багато органів і систем, включаючи серце, нирки та печінку. У багатьох виявлялися неврологічні проблеми, такі як "мозковий туман", втрата нюху і смаку та інсульт.

Завершене недавно дослідження Оксфордського університету передбачає, що COVID-19 може привести до довгострокової втрати мозкової тканини. Воно проводилося на підставі порівняння даних МРТ-голови у людей в період до пандемії та після, включаючи тих, хто переніс коронавірус в легкому перебігу, і контрольну групу людей, які не хворіли.

Було виявлено чотири та вісім вимірів, які були статистично значимо пов'язані з COVID-19. Всі ознаки, які свідчили про скорочення тканини мозку, пов'язані з коронавірусом, були у призначених для нюху областях мозку.

Відео дня

Статистичний аналіз проводився професійно, він адекватно контролювався для дуже великої кількості виконаних статистичних тестів. Однак на думку Франсуа Балу, професора кафедри обчислювальної біології, UCL, попри те, що деякі риси досягли статистичної значущості, зв'язок та висновки потребують підтвердження у майбутніх дослідженнях.

Хоча навіть невелика втрата обсягу певних областей мозку може здатися тривожною, тонкі зміни мозку не обов'язково означають захворювання навіть у дорослому віці. Балу вважає, що дослідники інтерпретують свої висновки як прямий шкідливий ефект COVID-19, викликаний проникненням вірусу у мозок через ніс. На його думку, інше пояснення полягає у тому, що зміни у нюхових областях мозку є наслідком втрати смаку і запаху, а не її причиною.

Дійсно, більшість людей з COVID-19 відчувають тимчасову втрату нюху, що, можливо, є дратівливим, але досить доброякісним симптомом. Втрата нюху, ймовірно, викликана інфекцією ненейронних клітин, що беруть участь у нюху, а не прямим пошкодженням клітин мозку.

Крім того, широко поширені структурні зміни у мозку після втрати нюху були зареєстровані до появи SARS-CoV-2. Існує навіть поширене запальне захворювання – хронічний риносинусит. Він викликає зміни сірої речовини, які дуже нагадують описані в оксфордському дослідженні зміни. У більшості випадків після коронавірусу нюх відновлюється через кілька місяців, тому можна очікувати, що зміна у мозку не буде постійною.

Тривалий COVID

Отримані результати про зміни мозку через COVID-19 додають додаткові побоювання з приводу серйозності та ступеню тривалості хвороби. Тривалі симптоми мають чітку біологічну основу. Подібні постінфекційні симптоми були описані для інших інфекційних захворювань, включаючи грип. Повне одужання від тяжкої хвороби, якою б не була її причина, часто займає багато часу. А деякі з найбільш постраждалих пацієнтів ніколи повністю не одужують.

Більшість досліджень передбачає, що COVID-19 викликає довгострокові симптоми, такі як втома та депресія, навіть після легкого захворювання. Проте все дослідження, якими б добре продуманими вони не були, не можуть контролювати той факт, що хворі люди знатимуть зі ЗМІ, що вони схильні до ризику довгострокових симптомів.

Такі ефекти, як плацебо або ноцебо, можуть мати сильний вплив на здоров'я і добробут людей. Наприклад, люди, включені до контрольної групи випробувань вакцини Pfizer, повідомляли про втому (33%) і головний біль (34%), не дивлячись на те, що їм не вводили вакцину.

Тому складно підвищувати обізнаність про можливі наукові відкриття, не вдаючись до марного залякування. І надмірна увага до тривалого COVID може сприяти посиленню проблеми.

Зведення до мінімуму ризиків для здоров'я може вбити, часто через неправильний спосіб життя і пізню діагностику. І навпаки, збільшення ризику для здоров'я також може вбити. Зв'язок хронічного стресу і підвищеного ризику серцево-судинних захворювань добре задокументований. І не варто забувати про визнане захворювання – синдром розбитого серця, потенційно смертельну хворобу серця, викликану емоційним стресом.