Гормони та зайва вага: що потрібно знати?

Вони впливають на відчуття ситості та голоду, беруть участь у розвитку клітин, регулюють обмін речовин та сексуальну функцію. І це лише мала частка функцій, які виконують гормони. Гіпофіз, щитовидна, паращитовидна та надниркові залози виділяють гормони в кров, звідки вони потрапляють у тканини та органи.

Гормони подорожують в організмі через кров, регулюючи безліч важливих процесів в організмі. Їх можна порівняти із посланцями, які передають важливі повідомлення різним частинам тіла, щоб ті могли правильно виконувати свої функції. І, звичайно ж, гормони беруть безпосередню участь у регуляції апетиту та ваги.

Які біохімічні процеси в нашому організмі можуть допомогти чи навпаки завадити підтримувати здорову вагу? Та чи можемо ми на них вплинути?

Відео дня

Ситі чи голодні: як гормони впливають на наш апетит?

Гормони регулюють апетит, щоб підтримувати рівень енергії в організмі. Деякі гормони стимулюють почуття голоду. Інші сигналізують про те, що ви вже достатньо ситі, перешкоджаючи прийому їжі. Дисбаланс гормонів, які беруть участь у контролі апетиту, може призвести до збільшення або втрати ваги.

Коли організму потрібна їжа, в ендокринній та нервовій системах відбувається ряд процесів, що стимулюють споживання їжі. Ось перелік основних гормонів та інших сполук, які беруть участь у стимуляції апетиту:

"Гормон голоду" грелін стимулює гіпоталамус - область мозку, що відповідає за почуття голоду. Грелін також бере участь у циклі сну-неспання, метаболізмі глюкози і т. п.

Мотилін – гормон, який виробляється в тонкому кишківнику. Коли ви голодні, мотилін викликає скорочення кишківника, які сигналізують мозку про те, що вам потрібно поїсти.

Нейропептид NPY – це короткий ланцюжок амінокислот, який виділяється мозком для стимуляції прийому їжі. Їх вироблення регулюють гормони грелін та лептин.

Пептид AgRp сприяє збільшенню споживання їжі. Виробляється мозком та стимулюється греліном.

Менше їжі: гормони насичення

Крім гормонів голоду, наш організм виробляє гормони ситості, які викликають відчуття насичення, зменшуючи споживання їжі:

Холецистокінін – гормон, який виділяється клітинами тонкої кишки у відповідь на надходження до організму жирів та білків. Він стимулює центри ситості у мозку, знижуючи споживання їжі. Гормон також сприяє скороченню жовчного міхура та секреції підшлункової залози, що необхідно для травлення.

Глюкагоноподібний пептид-1 GLP-1 виробляється клітинами кишківника уповільнює спорожнення шлунка та взаємодіє з мозком, зменшуючи споживання їжі та збільшуючи почуття ситості.

Панкреатичний пептид YY – ще один гормон, який виробляється в тонкому кишечнику, який знижує апетит та уповільнює рух їжі через травний тракт.

Лептин - це гормон "насичення", який виробляється жировими клітинами та іншими частинами тіла. Лептин стимулює пептиди, які сприяють насиченню, що призводить до зниження апетиту.

Інсулін – це гормон, який секретує підшлункову залозу. Він відіграє важливу роль у регулюванні рівня цукру в крові та енергетичному балансі. Рівень інсуліну підвищується після їжі. Гормон взаємодіє з мозком, зменшуючи споживання їжі.

Які гормони впливають на масу тіла?

Гормони впливають на витрату енергії або кількість спалюваних калорій. Зберігання та розщеплення жиру також регулюються певними гормонами в організмі. Тому коливання рівня гормонів можуть призвести до збільшення або втрати ваги, а також накопичення жиру у певних частинах тіла.

Наприклад, щитовидна залоза виділяє гормони, які відповідають за регуляцію обміну речовин. Коли цих гормонів занадто багато (гіпертиреоз), це переводить організм у гіперметаболічний стан, при якому він спалює більше калорій. І навпаки, недостатня активність щитовидної залози (гіпотиреоз) з низьким рівнем гормонів призводить до менших витрат енергії.

Ось чому люди з гіпертиреозом можуть втрачати вагу, а люди з гіпотиреозом навпаки можуть набирати вагу.

Інсулін – ще один гормон, який може впливати на масу тіла. Клітини потребують інсуліну, щоб використовувати глюкозу для отримання енергії та зберігати її для подальшого використання у вигляді глікогену.

Вкрай важливо підтримувати рівень інсуліну у межах норми. Хронічно підвищений рівень інсуліну може призвести до резистентності до інсуліну, коли клітини перестають адекватно реагувати на цей гормон.

Кортизол – це стероїдний гормон, який відіграє важливу роль у реакції організму на стрес. Однак, хронічно підвищений рівень кортизолу може призвести до збільшення ваги.

Кортизол перерозподіляє жир в область живота та підвищує апетит на енергетично насичені та смачні продукти із високим вмістом жиру та цукру.

Зміна рівня гормонів щитовидної залози, інсуліну, кортизолу та інших гормонів може впливати на масу тіла та розподіл жиру. Гормони можуть змінюватись в залежності від стану здоров'я, віку та збільшення ваги. На рівень гормонів також можуть впливати вага тіла, стан здоров'я, вік.

Високий рівень жиру в організмі, який спостерігається у людей з надмірною вагою та ожирінням, впливає на багато гормонів, у тому числі:

• естроген;
• тестостерон;
• грелін;
• лептин;
• обестатин.

Наприклад, чоловіки з ожирінням мають нижчий рівень тестостерону, ніж чоловіки з помірною вагою. Низький рівень тестостерону пов'язаний із збільшенням жирових відкладень, особливо в області живота, та зниженням м'язової маси у чоловіків.

Які гормони пов'язані з ожирінням?

Ожиріння насамперед тісно пов'язане з відхиленнями у виробленні гормону ситості лептину. Оскільки цей гормон регулює відчуття ситості, зниження чутливості до нього може призвести до надмірного споживання калорій та збільшення ваги.

Ожиріння також пов'язане з високим рівнем інсуліну та аспрозину – гормону, який стимулює апетит. Наприклад, жінки, які переживають менопаузу, з більшою ймовірністю набирають вагу, особливо у середній частині тіла.

Це може бути пов'язано з гормональними змінами, включаючи зниження рівня естрогену, що пов'язано зі зниженням витрат енергії та метаболічною дисфункцією.

Однак наукою вже доведено, що спосіб життя, сон, дієта та активність можуть впливати на гормони, відповідно й на вагу нашого тіла. Наприклад, надмірне вживання ультраоброблених продуктів з доданим цукром та рафінованими вуглеводами можуть призвести до гормональної дисрегуляції.

Позбавлення сну вчені пов'язують із резистентністю до інсуліну та лептину, а також із порушеннями гормону голоду. Це може призвести до підвищеного апетиту, зниження ситості, переїдання та збільшення ваги.

Гормони контролюють наше відчуття голоду та ситості, обмін речовин та розподіл жиру, – і все це може впливати на масу тіла. Чимало факторів можуть впливати на гормони, які впливають на вагу. Однак дотримання збалансованої дієти, достатня кількість сну, фізична активність та управління стресом можуть підтримувати гормональне здоров'я та нормальну вагу у будь-якому віці.