Відео дня
Хімічна атака: які дії збережуть життя
Перші дії під час хімічної атаки: експерт дав відповіді на всі запитання
Розпочавши війну проти України, Росія не гидує ніякими засобами.
Скидати бомби на мирні міста, громити цивільну інфраструктуру, застосовувати касетні боєприпаси, в тому числі уповільненої дії, використовувати РСЗО не для знищення військових об’єктів, а для руйнування житлових кварталів – ці нелюдські дії, заборонені Женевською конвенцією, для агресора є нормою.
Про те, як уберегти життя та здоров’я під час хімічних атак, у сьогоднішньму матеріалі Віктора Литвиненко
Що таке хімічна зброя – історія питання
Хімічною зброєю вважається будь-яке умисне застосування токсичних речовин з метою завдання шкоди, аж до летальних наслідків. Хімічна зброя, згідно Конвенції з заборони хімічної зброї (КЗХО), заборонена до використання як зброя масового знищення, так само як ядерна та біологічна.
Хімічну зброю почали використовувати під час Першої світової війни, більше 100 років тому. Через невимовну жорстокість цього засобу ведення війни її не застосував навіть Адольф Гітлер під час розв’язаної ним Другої світової війни.
З 1992-го року, коли Конференція із роззброєння представила Генеральній Асамблеї ООН текст Конвенції про заборону хімічної зброї, (доповнює Женевський протокол з правил ведення війни), до заборони використання хімічної зброї долучилися 190 зі 193 країн-членів ООН. Росія ратифікувала цей протокол у 1993-му році. Проте, хоча у 2017-му році Росія заявила, що знищила 100% своєї хімічної зброї, в цій країні залишаються виробничі потужності для її виробництва.
Росію неодноразово звинувачували у використанні хімічної зброї, зокрема під час війни в Сирії під час атак на мирних жителів Ідліба та Серакіба використовувався хлор.
Найбільшого резонансу в світі набула "справа Скрипалів", або отруєння у Солсбері, коли російських агентів звинуватили у використанні хімічного препарату нервово-паралітичної дії "новічок" для ліквідації Сергія та Юлії Скрипалів – колишнього агента КДБ та його дочки. Скрипалі вижили завдяки звичці мити руки, а от двом англійцям не пощастило – знайдений чоловіком "флакон парфумів" виявився наповненим "новічком". Тож, жінка загинула, а чоловік залишився на все життя сліпим та паралізованим.
З початку нападу Росії на Україну вже кілька разів спостерігалося застосування хімічної зброї. Зокрема, у кількох містах армією загарбників було використано фосфорні боєприпаси. Інший випадок - нещодавно в Маріуполі бійці Азову повідомили про симптоми отруєння токсичними речовинами, ймовірно, через застосування росіянами зарину чи фосфорних боєприпасів. Двічі окупанти навмисно влучили в цистерни з аміаком (на Сумщині та Луганщині). Пізніше через загрозу враження у цистерни з хлором з Луганщини було вивезено ємності з хлором.
Зауважу, що, за даними іноземних розвідок, напередодні вторгнення Росії до України військовим армії РФ було видано атропін для застосування в якості антидоту. Тобто, росіяни заздалегідь готувалися до хімічних атак із застосуванням зарину в цій війні.
Таким чином, небезпека застосування росіянами хімічної зброї в Україні є цілком ймовірною.
Як лікар, пропоную вам дізнатися, які дії при застосуванні найбільш розповсюджених типах хімічної зброї можуть уберегти ваше життя та здоров’я.
Як уберегтися під час хімічної атаки: загальні поради
Незалежно від типу хімікатів, є загальні правила, які можуть зберегти життя під час хімічної атаки. Отже, в разі атаки необхідно:
зачинити вікна, двері, затулити вентиляцію;
закрити усі можливі щілини за допомогою скотчу, тканини, бажано зволожити її водою;
вода, електрика та газопостачання мають бути негайно вимкнені;
слід увімкнути радіоприймач на телефоні чи іншому альтернативному пристрої для отримання вказівок державних установ;
мати під рукою та швидко застосувати при необхідності протигаз, медичну чи ватномарлеву пов’язку;
якщо є необхідність вийти на відкриту ділянку – рухатися не вздовж, а виключно поперек повітряних потоків;
не вживати питну воду, окрім бутильованої, утриматися якийсь час від вживання їжі.
Слід мати на увазі, що різны за своїми хімічними формулами токсини по-різному діють на людський організм і, відповідно, для захисту необхідні різні засоби.
Як діяти при отруєнні аміаком
При застосуванні хімічної зброї, основою якої є аміак (токсичний газ чи рідина), в людини виникають симптоми:
задухи, кашлю;
подразнення верхніх дихальних шляхів горла, носа;
виникає подразнення очей, вони червоніють, починається сльозотечіння;
спостерігається виникнення слідів опіків на шкірі;
при великих дозах та довгому терміні впливу отруєння аміаком може спричинити смерть.
Антидоту від отруєння аміаком не існує. Головне лікування полягає у якнайшвидшому виведенню токсину з організму. Основні ліки при цьому – чиста вода, сорбенти, лікування симптомів.
Що треба робити при хімічній атаці з використанням аміаку:
залишити місце викиду токсину, враховуючи, що аміак легший за повітря, тому рухатися краще низинами;
надягти протигаз, якщо він є, або медичну чи ватномарлеву пов’язку;
пов’язку слід змочити оцтовою чи лимонною кислотою з низькою концентрацією;
при подразненні очей промити їх великою кількістю води упродовж 10 хвилин;
змінити одяг, намагаючись, аби брудні речі не торкалися обличчя;
якомога швидше прийняти душ.
Враження іпритом - симптоми, наслідки та першочергові заходи
Іприт – токсин на основі сірки, має шкірно-наривну дію. Може бути в стані газу, рідини та твердому стані, має запах часнику чи гірчиці. Довго не вивітрюється з повітря, може затримуватися від 2 днів до місяця (чим нижче температура, тим довше тримається). Має здатність накопичуватися при довготривалому впливі.
Симптоми ураження іпритом:
почервоніння на шкірі, свербіння, поява жовтих пухирів на шкірі;
подразнення очей, біль, сльозотечіння, чутливість до світла, тимчасова сліпота (може тривати до 10 днів);
подразнення слизової носу, нежить, задуха, кашель, хрипіння в горлі;
лихоманка;
панцитопенія (сповільнення вироблення клітин крові внаслідок враження кісткового мозку).
Перші дії при отруєнні іпритом:
залишити місце викиду токсину, намагаючись піднятися якомога вище, оскільки іприт важче повітря;
зняти заражений одяг;
промити уражену шкіру за допомогою проточної води чи розчину хлораміну (0,2%);
очі промити водою, вдягти темні окуляри для захисту від сонця;
якщо ви проковтнули даний токсин, не слід викликати блювання, це може погіршити стан.
Враження зарином - симптоми, наслідки та першочергові заходи
Зарин - токсична рідина, прозора на вигляд, що має нервово-паралітичну дію. Не має ані запаху ані смаку, при застосуванні його перетворюють на газ, після чого розпиляють у повітрі. При вдиханні токсину він блокує в організмі належне функціонування ферменту ацетилхолінестерази, що призводить до спазмів дихальної мускулатури, внаслідок чого людина помирає.
Інтоксикація зарином розвивається досить швидко, при тяжкому ураженні смертельно небезпечна, і має наступні симптоми:
бронхоспазм, спазм трахеї;
тахікардія, прискорення серцебиття (перші хвилини інтоксикації), згодом – зниження частоти серцебиття (через спазми бронхів та трахеї та неможливість дихати);
артеріальний тиск підвищується;
з’являється біль в очах, нудота, біль в животі, блювання, головний біль, слабкість;
судоми, смерть через спазм мʼязів дихальних органів - трахеї, бронхів.
Перші дії в разі ураження зарином:
слід залишити зону ураження, піднятися якомога вище (зарин важчий за повітря);
скинути брудний одяг, змити залишки зарину з тіла за допомогою води та мила, з очей – чистою водою, закапати розчином атропіну (1%), 4-5 разів на день, протягом 3 діб.
Зарин має антидот – атропін. Ця речовина швидко та ефективно блокує негативний вплив зарину на м’язи дихальної системи. Вводиться у вигляді розчину 0,1%, ін’єкційно, підшкірно, або внутрішньом’язово. Дозування, в залежності від ступеню ураження, коливається від 1 до 6 мл на дозу. В легких випадках атропін вводиться одноразово, в тяжких випадках – кожні 5 хвилин, до зникнення судом.
У якості антидоту також може бути застосовано 15% розчин дипіроксиму чи бензодіазепину. Останній, як і атропін, добре знімає судоми при атаках зарином.
Враження хлором - симптоми, наслідки та першочергові заходи
Якщо ви зазнали хімічного ураження хлором, слід враховувати, що хлор важчий за повітря, і спускатиметься донизу. Тому бажано покинути місце хімічної атаки, пересуваючись по підвищеннях. Якщо атака вас застала в такому місці, яке ви не можете залишити – підіймайтеся на вищі поверхи, на дах будівлі.
Під час враження хлором в людини виникають симптоми:
задухи, кашлю;
подразнення верхніх дихальних шляхів горла, носа;
подразнення очей, вони червоніють, починається сльозотечія, з’являється затуманення в очах;
виникнення слідів опіків на шкірі у вигляді почервоніння, свербіжу, пухирів;
нудота, блювання;
при великих дозах чи довготривалого впливу хлору на людину вона може померти.
Антидоту від отруєння хлором не існує. Головне лікування полягає у якнайшвидшому виведенню токсину з організму. Основні ліки – чиста вода, сорбенти, лікування симптомів.
Також слід:
надягти протигаз, якщо він є, або медичну чи ватномарлеву пов’язку;
пов’язку слід змочити оцтовою чи лимонною кислотою з низькою концентрацією;
при подразненні очей промити їх великою кількістю води упродовж 10 хвилин;
змінити одяг, намагаючись, аби брудні речі не торкалися обличчя;
якомога швидше прийняти душ.
Враження фосфорними боєприпасами - симптоми, наслідки та першочергові заходи
Фосфорні боєприпаси містять концентровану ортофосфорну кислоту, що має властивості стерніту. Він спалахує при контакті з киснем, при цьому фосфорні частки підпалюють все на що потрапляють - зброю, одяг, а при потраплянні на шкіру людини викликають важкі хімічні опіки.
Під час горіння фосфор вивільняє задушливі отруйні гази, що є додатковим фактором враження. Смертельна доза складає від 0,05 до 0,15 грама фосфору.
При потраплянні в органи дихання токсин потрапляє до органів ЖКТ, викликає:
нудоту, рвоту, діарею;
подразнення носоглотки токсичними парами;
сльозотечію;
судоми;
тахикардію, згодом брадикардію, серцеву недостатність.
Перша допомога при ураженні фосфором:
введення антидоту (атропін, 01%);
слід якомога швидше скинути одяг, намагаючись не торкатися ділянок, вражених фосфором, захистивши при цьому шкіру рук;
при потраплянні на шкіру – змити водою;
фосфорні плями на землі, скинутий брудний одяг треба засипати піском, сухою землею. Це припинить горіння та виділення отруйних речовин.
Будьте пильними, не ігноруйте сигнали тривоги, слідкуйте за повідомленнями МНС.
