Як тилорон впливає на імунну систему? Розбираємо дослідження

Протягом холодної пори року організму доводиться протистояти безлічі вірусних інфекцій: ГРВІ, грипу, ГРЗ. Підсумок цієї боротьби залежить від стану імунної системи. У прагненні швидше одужати багато хто погоджується на прийом імуномодуляторів, одним із яких є тилорон. Але наскільки він ефективний та безпечний?

ГРЗ, ГРВІ, ГРИП – у чому різниця?

ГРЗ (гострі респіраторні захворювання) - загальний термін для хвороб, що вражають дихальні шляхи, причиною яких можуть бути як віруси, так і бактерії.

ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція) – підгрупа ГРЗ, причиною яких є виключно віруси, включаючи грип, аденовірус, парагрип, риновірус та коронавірус.

Грип – окремий різновид ГРВІ, викликаний вірусами грипу типів A, B, C і D. Захворювання відрізняється гострою формою перебігу та здатністю викликати серйозні ускладнення, особливо у дітей, людей похилого віку та людей з ослабленим імунітетом.

Відео дня

Імуномодулятори: за та проти

Імуномодулятори – це речовини, що впливають імунну систему. Вони бувають синтетичного, рослинного, тваринного чи мікробного походження. Їх призначення має бути обґрунтоване імунодефіцитом (вродженим чи набутим).

Що таке тилорон?

Тилорон – це синтетична речовина, що позиціонується як індуктор інтерферону. Серед заявлених ефектів:

Стимуляція вироблення α, β, γ-інтерферонів.
Посилення активності стовбурових клітин.

Прискорення синтезу антитіл.
Відновлення співвідношення Т-супресорів та Т-хелперів.

Тилорон був розроблений у 1960-х роках у США, про що свідчать публікації в наукових журналах. В 1970 дослідження тилорону були опубліковані в Journal of Medicinal Chemistry, підтверджуючи його синтез і випробування в цей період (S. Muller, R. Caskey et al.,1970).

Під якими назвами продається тилорон у різних країнах?

Тилорон - це активна речовина, яка входить до складу деяких ліків, що продаються у різних країнах під різними назвами:

У Росії, Україні, Білорусі та Казахстані - його можна знайти під назвами "Аміксин" та "Лавомакс".
У Молдові - випускається під назвою "Тилорам".

Важливо знати, що в США, Європі та Китаї тилорон офіційно не зареєстрований і не використовується в медицині.

Офіційні джерела, що підтверджують відсутність реєстрації тилорону:

США (FDA - Управління з контролю за продуктами та ліками США): У базі даних FDA відсутні зареєстровані препарати з тилороном. У 1960-х роках велися дослідження, але препарат не схвалили через токсичність. (Drugs@FDA)

Європа (EMA - Європейське агентство з лікарських засобів): У базі даних EMA відсутні зареєстровані лікарські засоби на основі тилорону. (European Medicines Agency (EMA))
Китай (NMPA - Національне управління медичних продуктів Китаю): У Китаї тилорон не зареєстрований як лікарський засіб та не включений до списків дозволених препаратів. (National Medical Products Administration (NMPA))

Таким чином, тилорон залишається препаратом, що застосовується в країнах колишнього "совка".

Доказова медицина про тилорон

У міжнародних фармакологічних базах тилорон мало зустрічається, а дослідження його ефективності обмежені. У західних країнах проводилися експерименти на тваринах, де препарат показав токсичність та серйозні побічні ефекти. Великих плацебо-контрольованих клінічних досліджень на людях, що відповідають світовим стандартам, не проводилося. Основні дослідження були проведені в країнах СНД і не отримали визнання у науковому співтоваристві.

Побічні ефекти тилорону

Мукополісахаридоз – порушення обміну речовин, пов'язане з накопиченням полісахаридів в організмі.
Ураження сітківки та рогівки очей.
Можливий канцерогенний ефект.
Ембріотоксичність (небезпека для плода під час вагітності).

Безпека чи ризик?

Питання застосування тилорону залишається відкритим. У країнах колишнього "совка" він широко використовується при лікуванні вірусних інфекцій, включаючи грип, ГРВІ та гепатити. Однак на Заході його відмовилися застосовувати через сумнівні дані про безпеку та нестачу надійних клінічних досліджень.

Застосовувати тилорон чи ні особистий вибір кожного. Головне – дбати про здоров'я, приймати усвідомлені рішення та вибирати препарати з доведеною ефективністю та безпекою для пацієнта.