Левицький Роман Миронович: пахвовий доступ при збільшенні грудей, міфи та реальність

На сьогодні однією з найбільш потрібних операцій у сфері пластичної хірургії є операція збільшення грудей. Звертаються молоді дівчата незадоволені розміром і формою молочних залоз, звертаються і жінки, що народжували, груди у яких зазнали післяпологової інволюції. Про те, як можна допомогти цим пацієнткам, ми поговорили з найкращим пластичним хірургом України з 27-річним досвідом роботи, сертифікованим у Німеччині лікарем, який виконав понад 6000 успішних маммопластик, Левицьким Романом Мироновичем.

Які методи збільшення грудей існують сьогодні?

На сьогодні найбезпечнішим методом збільшення грудей є операція за допомогою імплантів. Існують також ін'єкційні методи збільшення грудей за допомогою власного жиру та, як біорозкладних, так і небіорозкладних гелів. Від застосування останніх у зв'язку з високою кількістю ускладнень я б застеріг пацієнток. Біорозкладні гелі розсмоктуються з часом, тому процедуру доведеться повторювати. При ліпофілінгу жир розсмоктується частково, тому можливі докорекції.

Відео дня

Не секрет, що багатьох жінок турбує не лише результат, а й вигляд післяопераційного рубця. Яким доступам при збільшуючій маммопластиці віддаєте перевагу Ви? Що Ви можете порадити нашим читачам?

Існують три основні хірургічні доступи при збільшенні грудей за допомогою імплантів. Це звичайний субмамарний (розріз робиться у складці під грудьми), періареолярний (напівмісячний розріз по краю ареоли), аксілярний або пахвовий (робиться глибоко під пахвою по ходу складки). У кожного з них є свої недоліки та переваги.

Ви робите невеликі розрізи під час операції. Як Вам вдається виконувати хірургічне втручання із 3-3,5 см доступу?

Особисто для мене як для естетичного хірурга, що присвятив десятиліття своїй освіті, естетичний компонент будь-якої операції на першому місці. Це жахливо – приходить дівчина від іншого лікаря, а у неї восьмисантиметрові рубці під грудьми. Або виконує хірург, наприклад, періареолярну мастопексію з одночасним ендопротезуванням (підтяжка грудей з висіченням шкіри навколо ареоли і збільшення грудей імпмлантами) і спокійно робить додатковий рубець на тілі пацієнтки в підгрудній складці, наносячи додаткову травму і нітрохи не морочачися тим, що все це можна виконати з одного навколососкового розрізу. Та ще й показують цю єресь по телевізору як досягнення. Жаль мені людей, які потрапляють до таких "фахівців".

Як Вам вдалося досягти такої техніки виконання операцій?

Пластична естетична хірургія - це пекельна праця над своїм розвитком, це постійне навчання, це щоденне вдосконалення хірургічної техніки. Це невпинна робота з літературою, це робота в операційній, це ювелірне поводження з тканинами та багато іншого. Це, зрештою, естетичне чуття, хірургічна інтуїція, яка, на жаль, присутня не у всіх. Я вважаю, що дбайливому поводженню з тканинами майбутніх пластичних хірургів треба навчати зі студентської лави.

Якому хірургічному доступу Ви надаєте перевагу?

У своїй практиці я використовую всі можливі варіанти на благо пацієнта. Якщо, наприклад, на консультацію приходить жінка з чоловіком, для яких абсолютно непринципова наявність 3-4 сантиметрового шовчика в субмамарній складці, видимого тільки в горизонтальному положенні тіла, яка в майбутньому ще планує мати дітей – природно, ми запропонуємо їй цей варіант.

Для жінок, що вже народжували, які вже не планують мати дітей, але які висувають вищі вимоги до "непомітності" шва – варіантом буде периареолярний розріз, який менш помітний, ніж під грудьми. Тим більше коли поряд зі збільшенням виконується невелика підтяжка грудей.

І нарешті, мій найулюбленіший, з погляду естетики доступ — це аксілярний, або пахвовий. Його ми використовуємо у пацієнток, для яких з різних причин "життєво важлива" відсутність яких би там не було, навіть максимально непомітних розрізів в області грудей.

Але ж встановлення імплантів із пахвового доступу є технічно складнішою процедурою?

Безперечно, це так. Виконувати її повинен висококваліфікований хірург, який добре володіє технікою операційних втручань і має за спиною чималий досвід.

Деякі хірурги вважають можливості цього доступу досить обмеженими, погана оглядовість тощо. Яка ваша думка з цього приводу?

Можливості пахвового доступу дуже недооцінені, Наприклад, ми з цього розрізу успішно коригуємо навіть тубулярну деформацію грудей, що для багатьох є недосяжним завданням.

Деякі хірурги відмовляють пацієнток від аксілярного доступу через те, що при такому доступі довша реабілітація, більша кількість ускладнень тощо.

Я вважаю, що якщо хірург не володіє технікою збільшення грудей з пахвового доступу - не треба говорити, що це погано, тим самим вводячи пацієнток в оману і прикриваючи свою низьку кваліфікацію. Ми виконали понад 1500 збільшення грудей з аксілярного доступу. У своїй науковій роботі, проаналізувавши та порівнявши віддалені результати збільшення грудей у більш ніж 800 випадках із різних розрізів, ми довели, що ендопротезування з аксілярного доступу не веде до зростання кількості ускладнень. Це – науковий факт.

А скільки триває така операція та подальша реабілітація?

Порівняймо. У нас збільшення грудей із субмамарного або періареолярного доступу триває від 25 до 50 хв, з пахвового – 50-70 хв. Різниця для анестезії несуттєва. Рання реабілітація – 3-5 днів при підгрудному та навколососковому доступі та 5-7 днів при аксілярному. Всіх пацієнток, які вибирають повну відсутність будь-яких рубців в області молочної залози після збільшення грудей така ціна цілком влаштовує.

Ну повинні ж бути якісь підводні камені?

Є один. Не секрет, що іноді, дуже зрідка, може статися ротація чи усунення імпланту. На жаль, не завжди правда, для корекції цього ускладнення доводиться використовувати субмамарний доступ.

Тобто якщо можна так висловитися аксілярний доступ – одноразовий?

У низці випадків, але не завжди. Нам доводилося змінювати з різних причин (бажання мати більший обсяг з часом) імплантати, встановлені раніше з пахвового доступу через той же розріз.

Що б Ви хотіли насамкінець побажати нашим читачам?

Менше вірити будь-яким страшилкам з інтернету, а при виборі того чи іншого варіанта збільшення грудей керуватися доведеними науковими фактами та, зрозуміло, своїми побажаннями.

Довідка

Левицький Роман Миронович – хірург вищої категорії з 27-річним досвідом роботи у пластичній хірургії. Успішно виконав понад 17000 оперативних втручань, з них понад 6000 маммопластик. Закінчив клінічну ординатуру на кафедрі пластичної та естетичної хірургії СПб МАПО за спеціальністю: "пластична та естетична хірургія".

У 2014 році підтвердив медичний диплом у Німеччині, отримавши можливість оперувати у країнах Євросоюзу. Працював пластичним хірургом в одній із найкращих клінік пластичної хірургії "Proaesthetic" у місті Хайдельберг. У 2015 році отримав сертифікат спеціаліста за спеціальністю "пластична хірургія".

Клініка "Пластична хірургія Левицького"

Вул. Симона Петлюри 7/9

тел. +380666823388

0956264523 (є Вайбер)

0968428987

Інстаграм: dr.lewizki

Facebook: Роман Левицький