Найгучніші скандали в історії БХФЗ

Найгучніші скандали в історії БХФЗ

Київське підприємство "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (далі – БХФЗ) – одне з найбільших та найстаріших фармпідприємств України. Має у своїй номенклатурі понад 100 препаратів, пишається своїми хітами, зокрема препаратами "Аллохол" та "Квертін".

Проте останнім часом згадки БХФЗ у ЗМІ все частіше пов'язані не з досягненнями, а зі скандалами, звинуваченнями у корупції та зловживаннях, відкатах та маніпуляціях, а також неефективному менеджменті.

У чому причина такого падіння з найвищих позицій рейтингів до символу деградації?

Заснований у 1947-му році, завод прославився в народі ефективними та водночас доступними ліками.

Після приватизації, яка закінчилася 1994-го року, у БХФЗ з'явилися два нові власники – подружжя Микола та Людмила Беспалько. Остання також обіймала посади головбуха та начальника юрвідділу.

Відео дня

І тут, як кажуть, пішло-поїхало.

Скандал перший: як Беспалько обвели довкола пальця американських інвесторів

На той час БХФЗ вважався однією з п'яти найбільших фармацевтичних компаній України. Однак, справи його перебували у жалюгідному стані: обладнання було застарілим, як і методи виробництва та контролю якості, а оборотних коштів не вистачало навіть для виплати зарплат трудовому колективу.

Проте Беспалькам тоді пощастило – у заводу з'явився інвестор. Американська компанія R&J Trading International, Inc, якою володіли вихідці з колишнього СРСР Д. Ямпел і Р. Фурман, крім іншого, не була чужою підприємству, бо батьки Р.Фурмана працювали тут раніше. Створивши з БХФЗ спільне підприємство під назвою СП АТЗТ БХФЗ, американці інвестували в завод кілька мільйонів доларів, та отримали в ньому частку 50% акцій.

Інвестиції вдихнули у підприємство нове життя. Було проведено переобладнання підприємства, виплачено перші дивіденди, а колектив нарешті побачив зарплату.

Однак, отримавши гроші інвесторів і, відповідно, можливості для розвитку, подружжя Беспальків вирішило зробити хід конем і повернути собі одноосібне керівництво компанією. І вирішили цього досягти за допомогою банальної шахрайської схеми розмивання частки за допомогою додаткової емісії акцій.

1995-го року голова правління СП БХФЗ Беспалько, головний бухгалтер Артеменко та начальник юрвідділу Кальченко заснували підприємство зі схожою назвою – ТОВ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хімфармзавод" (ТОВ НТЦ БХФЗ).

Пізніше у слідчих матеріалах з'ясується, що при його реєстрації учасники не внесли належних згідно із законом 30% своїх часток до статутного фонду, який дорівнював $1 мільйон. Суму було внесено постфактум, а гроші було взято з української частини американсько-українського СП, причому, за твердженням американського акціонера, без його згоди.

Вже наступного року Беспалько надрукували додаткову кількість акцій справжньої БХФЗ і продали їх самі собі – тій самій ТОВ НТЦ БХФЗ, про створення якої американський інвестор не мав жодного уявлення, повідомили українські ЗМІ.

В результаті частка R&J виявилася настільки розмитою, що вони вже не володіли половиною компанії. Більше того – із колись успішного завдяки американським інвестиціям БХФЗ у новостворену прокладку починають перекочувати не лише гроші, а й інші активи, зокрема транспорт, технологічне обладнання.

Американці, хоча й українського походження, трошки вшаленіли від такого способу господарювання, який надто скидався на банальне рейдерство і подали до суду. Господарські судові суперечки завжди дуже тривалі, і поки справа припадала пилом на полицях українських судів, Беспальки провернули новий юридичний фортель, перетворивши підприємство з відкритого на закрите акціонерне товариство ЗАТ НТЦ БХФЗ, а пізніше і зовсім на ПАТ НТЦ БХФЗ. Ось і все, як кажуть – кінці у воду. Тим більше, що на початку 1997-го року арбітражний суд Києва визнав початкове підприємство СП АТЗТ БХФЗ банкрутом.

У минулорічній PR-статті прес-служби БХФЗ, опублікованій на сторінках тижневика "АПТЕКА", сказано: "За роки свого існування ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ" зарекомендував собі надійним партнером, який чітко виконує свої зобов'язання і діє відповідно до принципів взаємовигідного співробітництва ".

Гарно сказано, чи не так? Проте, знаючи історію "партнерських відносин" БХФЗ із різними партнерами ці слова віддають відвертим глумом.

Захисники позиції БХФЗ стверджують, що американцям і так достатньо дісталося: "…дивіденди фірмачі отримували регулярно, поки трудовий колектив не обурився: "Люди добрі, та на кого ми працюємо?!" При цьому українська сторона і сама стверджує, що тільки завдяки американським інвесторам колектив вперше зміг провести переобладнання підприємства. Зокрема, автор пише: "Окрилений можливістю працювати по-новому, колектив підприємства незабаром відчув результати своєї праці. Було виплачено перші дивіденди".

Далі американському інвестору дорікають за те, що той, по-перше, не посоромився отримати дивіденди (на що мав повне і право і заради чого, власне, вкладав інвестиції). А по-друге, поставив обладнання лише після виплати дивидендів. З тексту випливає, що у керівництві БХФЗ переконані – не гідно отримувати дивіденди, будь ти хоч сто разів інвестор. Мабуть, переплутали слова "бізнес" та "благодійність".

Після брудної історії з перепродажем акцій американські інвестори спробували не здатися. Хоча вони програли всі суди, у пошуках правди дійшли тодішнього президента України Леоніда Кучми. Проте, глухими до прохань американців захиститися від українських партнерів залишилася і влада, незважаючи на те, що з проханням відновити права R&J Trading International, Inc до Кучми звертався особисто американський посол. Більше того, питання про спірний актив піднімалося в відомій комісії "Кучма-Гор", щоправда, безрезультатно, оскільки в ті часи Беспальками опікувався сам Євген Марчук.

На жаль, і тут інвестори захисту не знайшли. Натомість у результаті піднятого резонансу тодішній мер Києва О.Омельченко якимось чином умовив Беспалька поділитися 30% акцій компанії з Київською міськадміністрацією.

Для цього сім'я Беспальків змінила структуру власності ТОВ "НТЦ БХФЗ", створивши кілька офшорних компаній, які також отримали частину акцій – понад 50%.

На тому й закінчилися американські інвестиції в українську фармацевтичну промисловість.

Скандал другий: як Беспальки обдурили другого найбільшого партнера – компанію "Дарниця"

За кілька років у КМДА виставили акції фармпідприємства на продаж, оскільки дивідендів від них так і не побачили.

У 2015-му році всі 30% акцій БХФЗ купила фармкомпанія "Дарниця", що конкурує з нею. У Беспальків трапилася така істерика, що вони навіть спробували заперечити в суді саме проведення аукціону. Щоправда, із нульовим результатом.

Як претензію в позові, поданому у 2018-му році, у БХФЗ заявили, що продаж акцій компанії порушує права жителів міста: "відчуження Київською міською радою пакету акцій на користь "Дарниці"... завдало збитків економічним інтересам територіальної громади міста Києва та порушило громадський порядок". Проте в суді їм резонно відповіли, що захищати права тергромади жителів Києва може лише КМДА, що представляє, власне, інтереси тергромади Києва. Після розгляду цієї справи судами різних інстанцій крапку поставив Верховний суд України у 2020-му році , підтвердивши права "Дарниці" на куплені акції.

Проте, топ-менеджмент БХФЗ так і не допустив представників компанії "Дарниця" до управління підприємством, хоча це є порушенням законодавства України про акціонерні товариства.

За даними РБК-Україна, склад акціонерів БХФЗ на сьогодні такий:

31.5% - "Дарниця" (1,5% акцій були придбані пізніше);

21,3% - Beldor Group S.A. (Британські Віргінські острови);

20,3% - Lenik Group S.A. (Британські Віргінські острови);

8,5% - Aletber Limited (Кіпр).

За трьома офшорними компаніями стоять бенефіціари: Є.Сова (у минулому - фінансовий директор БХФЗ), Т.Артеменко (у минулому - головбух та член спостережної ради БХФЗ), О.Голобородько (юрист і член спостережної ради БХФЗ), а також сам Н.Беспалько.

Ще близько 18% – це пакети розміром менше ніж 5%, і в реєстрах їх власники не відображаються.

Незважаючи на те, що "Дарниця" залишається найбільшим акціонером, у БХФЗ продовжили вдавати, що їх не існує, не лише не допускаючи їх до фінансової звітності, а й не дозволяючи змінити керівництво компанією. ""Дарниця" зловживаючи правами акціонера, намагалася, в тому числі, отримати доступ до наказів і розпоряджень генерального директора БХФЗ, в яких значилися персональні дані співробітників та конфіденційна комерційна інформація" - скривджено зазначила в інтерв'ю за 2018 рік гендиректор БХФЗ Юлія Здарівська. Як зауважила Здаревська, на той момент суд став на сторону БХФЗ, не допустивши "Дарниці" до "комерційної таємниці".

Досить дивно, що найбільшого акціонера не допускають до таємниць свого ж підприємства, але в топ-менеджменті БХФЗ, судячи з усього, навіть пишаються цим фактом. Як з'ясували журналісти, всі рішення в компанії приймаються вузьким колом осіб, в який входять, зокрема, Микола Беспалько як голова наглядової ради БХФЗ, його дружина Людмила як генеральний директор (до 2018 року, а пізніше нові гендиректори Юлія Здаревська та з весни 2021 року – Михайло Пасічник), а також Ірина Ржепецька (Беспалько) – їхня донька та директор з розвитку бізнесу БХФЗ.

Хоча пишатися тут особливо нема чим. На місці керівництва БХФЗ слід, навпаки, максимально широко ввести представників компанії "Дарниця" в курс справи. Як-не-як, "Борщагівка" останніми роками скотилася до кінця другого десятка рейтингів фармпідприємств України, тоді як "Дарниця" незмінно у трійці найуспішніших.

Вже у 2020-му році було розкрито секрет, - чому ж Беспалько та їхні поділь… вибачте, колишні працівники/дрібні офшорні акціонери наполегливо не допускали "Дарницю" до фінансової звітності компанії.

Скандал третій: як Беспальки обдурили своїх акціонерів та працівників БХФЗ

Внаслідок багаторічних судових позовів "Дарниця" все ж таки домоглася судового дозволу на допуск до проведення аудиту та до фінансових звітів, як і належить згідно із законом. Після чого замовила міжнародній компанії "Крестон Джі Сі Джі Аудит" фінансовий аудит роботи БХФЗ за 2015 та 2016 роки.

Незабаром пресі стало відомо, чому родина Беспальків тримає найбільшого акціонера, а також весь трудовий колектив БХФЗ у невіданні щодо того, що відбувається на підприємстві.

Спочатку аудитори виявили, що прибутковість та рентабельність БХФЗ підозріло низька.

Далі більше. Справа в тому, що сім'я Беспальків та топ-менеджмент виявилися залученими до виведення грошей БХФЗ на рахунки компанії Metabay Import/Export Limited, яка належить Ірині Ржепецькій – дочці Миколи І Людмила Беспалько та за сумісництвом директору з розвитку бізнесу БХФЗ.

Подальше вивчення документів виявило, що фармацевтичну сировину БХФЗ купує переважно у маловідомої німецької компанії "Фармаплант Фабрикейшн Кемішер Продакт Гмбх". Потім сплив договір між "Фармаплант" із компанією Metabay, зареєстрованою у Великій Британії. Відповідно до договору, перша компанія платить другій за нібито "послуги зі сприяння у укладанні контрактів із країнами Східної Європи". Вартість цих послуг становить 30% тих грошей, які БХФЗ платив "Фармапланту" за фармацевтичну сировину. Таким чином, сировина закуповувалася через фірму-прокладку, за завищеною на 30% вартістю.

Враховуючи, що власником Metabay є донька подружжя Беспалько та топ-менеджер БХФЗ, усі ці "договори" – це банальна схема щодо виведення грошей з БХФЗ на рахунок доньки Беспалько. Таким чином, лише за два роки до Ржепецької пішли майже 7 млн ​​доларів грошей БХФЗ.

Отримавши такі дані аудиту, "Дарниця", як найбільший акціонер компанії, подала кілька позовів на членів сім'ї Беспалько та топ-менеджерів БХФЗ різних років на відшкодування збитків акціонерам компанії. Позови спочатку були на $4,2 і потім, після уточнення передбачуваних збитків - на $6,8 млн.

Крім України, позови були подані в Німеччині, де зареєстровано "Фармаплант", у Великій Британії, де зареєстровано Metabay та у Швейцарії, де Metabay мала банківські рахунки. Таким чином, скандал набув міжнародного масштабу.

Колишній та чинний гендиректори БХФЗ Здаревська та Пасічник спробували довести, що вони "геть тут ні до чого", однак Господарський суд міста Києва відхилив клопотання Ржепецької та Пасічника про виключення їх зі складу учасників справи.

Незабаром ЗМІ повідомили, що в Німеччині та Швейцарії розслідуються справи про шахрайство, відмивання грошей та несплату податків, відповідачем за якими виступає Ржепецька.

26 березня 2021 року суд у Швейцарії ухвалив рішення про арешт коштів на рахунках Metabay, щоб попередити їх можливе виведення в офшори. Раніше Високим судом справедливості в Лондоні було накладено арешт на рахунок фірми Ржепецької у розмірі 6,8 млн. доларів США.

Протягом усього минулого року цей скандал не сходив зі сторінок українських бізнес-видань, сторони пред'являли взаємні звинувачення (Пасічник понаписував аж 5 позовів на журналістів, намагаючись захистити те, що в нього немає – честі та гідності), і до осені стало відомо, що розслідуванням зловживань топ-менеджерів БХФЗ зайнялася Національна поліція України. Кримінальну справу заведено за підозрою в умисному заподіянні збитків підприємству та іншим акціонерам БХФЗ у розмірі $6,8 млн.

Відповідне провадження щодо членів сім'ї Беспальків, а також генеральних директорів підприємства Юлії Здаревської та її наступника Михайла Пасічника, за № 12021100020001905, було внесено до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України (Привласнення або розтрата чужого майна, яке було довірене особі або перебувало у її віданні). Подібні злочини караються штрафом до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням волі на строк до чотирьох років.

До вересня 2021 року Ірина Беспалько на підставі ухвали Високого суду справедливості відшкодувала фармацевтичній компанії "Дарниця" 250 тис фунтів за юридичні витрати "Дарниці" у цьому судовому процесі.

У позовах у справі Metabay фігурує сума $6,8 млн. Чи багато це чи мало? Для порівняння: відповідно до аудиту за 2020 рік, який замовляло керівництво БХФЗ, зарплатний фонд заводу становить 335 млн грн, або $12,5 млн. Відтак майже $7 млн , які осіли на рахунках Ржепецької, становлять 56% фонду оплати праці всього колективу БХФЗ за цілий рік.

Беспалько-старша вже встигла виставити на продаж свою частку акцій БХФЗ. На жаль, бездарне керівництво компанією призвело до значного падіння прибутків, а також втрати найменших перспектив розвитку, отже, навряд чи вона багато отримає за свої акції. Про що можна говорити, якщо після всіх скандалів, пов'язаних з колишнім керівником Держлікслужби Михайлом Пасічником, який провалював все, за що б він не взявся, а на початку 2021 року був заплямований скандалом із підпільною вакцинацією топ-чиновників від COVID-19, його взяли, так та й призначили гендиректором БХФЗ!

З початком війни акції компанії, звісно, в ціні також не підвищилися, тому становище колишнього лідера української фарміндустрії та його колишніх топ-менеджерів дуже плачевне.

Справи щодо Беспальків та їхніх подільників ще тільки починаються, і лише війна, що почалася, змогла відвернути від них увагу громадськості.

Скандал четвертий: як менеджери БХФЗ ставляться до трудового колективу компанії

Колишні та діючі працівники "Борщагівки" дають настільки невисокі оцінки принципам управління та порядкам у компанії, що немає нічого дивного у такому падінні рейтингів, кількості скандалів та зниженні прибутків.

За відвертими висловлюваннями фармацевтів можна судити, що методи роботи в БХФЗ за 30 років незалежності України ніяк не змінилися і залишилися на рівні "совка".

Наведемо деякі з них. Зокрема, є й коментарі, що підтверджують скандал із американськими інвесторами: "Компанія живе за принципами радянського союзу. Керівництво проводило махінації у 90-ті".

Ой, як незручно вийшло.

А ось після цього короткого коментаря Держлікслужбі є сенс нагрянути з позаплановою перевіркою виробництва на відповідність до Ліцензійних умов: "GMP - одна назва".

Найгучніші скандали в історії БХФЗ

Нам довелося закрити деякі висловлювання коментаторів, бо після спілкування з менеджментом БХФЗ емоції у їхніх авторів зашкалювали. Їх можна зрозуміти.

Ось ще коментар, що підтверджує низький рівень керівництва компанії: "Керівництво виростили з того, що було – брат, сват. Вам не дадуть ні розвиватись, ні заробити. т.к. все дуже чітко поділяється. Зграя лицемірів + ..., недо-професіоналів, які не вміють поважати не те що конкурентів, а навіть колег! Про конкурентів на загальних зборах відгукувалися нецензурно і це заохочується. Велике начальство, а деякі навіть розмовляти не вміють".

Найгучніші скандали в історії БХФЗ

І нарешті, коментар, який демонструє рівень керівництва компанії 21 століття: "Відсталий "менеджмент" (менеджменту там немає, звідки в мізках 50-х років йому взятися). Одним словом – колгосп. Совкові підходи управління як персоналом, так і виробництвом. Відсутність маркетингу, завод виживає рахунок популярності кількох препаратів".

Найгучніші скандали в історії БХФЗ

По прочитанні відгуків колишніх працівників нам тільки одне цікаво: новий гендиректор БХФЗ Михайло Францович Пасічник залишить у живих корпоративну та водночас совкову гордість БХФЗ – безкоштовну столову – чи ні?

Втім, Пасічник – настільки яскравий персонаж, що його особистість вимагає особливої ​​розповіді. Бо перипетії його життєдіяльності нічим не поступаються тим тонам бруду, в яких нам довелося копатися, вивчаючи історію останніх 30 років історії БХФЗ.

У наших публікаціях ви дізнаєтеся про те, як, будучи чиновником МОЗ, він керував держзакупівлями, вигідно для своєї колишньої компанії "Фалбі". Як людина, що стояла, - без жодної іронії, - біля джерел системи контролю якості ліків в Україні, навчилася заробляти мільйони на продажу фуфломіцинів. І як, нарешті, він знову зганьбився, коли ЗМІ його спалили під час епідемії COVID-19 на покриванні вакцинації товстосумів та топ-чиновників. Це в ті часи, коли вакцин не вистачало навіть незахищеним верствам населення!

У світлі вищевикладеного, логічно, що людину, яка провалила практично все, чим би вона не зайнялася, було обрано гендиректором БХФЗ.

Отже, про променистого Михайла Францовича ми обов'язково розповімо у наступних публікаціях.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
disclaimer_icon

Матеріали на цьому сайті рекомендовані для загального інформаційного використання й не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти MedOboz гарантують, що весь контент, який ми розміщуємо, публікується й відповідає найвищим медичним стандартам. Наша мета - максимально якісно інформувати читачів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань. Закликаємо не займатися самолікуванням, для діагностики хвороб та визначення шляхів їх радимо звертатися за консультацією лікарів.

Популярні лікарі

Ліки