Відео дня
Популярні антибіотики для лікування ангіни, бронхіту та інших хвороб
Антибіотики призначаються при багатьох патологіях, але вони ефективні тільки в випадках, якщо до розвитку хвороби привели бактерії. Відносно вірусів і грибків їх застосування невиправдано, їх використання при лікуванні вірусних патологій можливо тільки при виникненні бактеріальних ускладнень.
Які групи антибактеріальних препаратів існують
Багато з антибактеріальних засобів пов'язані між собою хімічно, тому вони групуються по класах. Попри структурні та функціональні загальні риси, часто вони мають різну фармакологію і спектри активності.
До основних груп антибіотиків відносяться:
Пеніциліни.
Тетрацикліни та макроліди.
Цефалоспорини.
Карбапенеми та монобактами.
Фторхінолони.
Аміноглікозиди та глікопептиди.
Відносно яких бактерій працюють антибіотики
В організмі людини в середньому перебуває майже 40 трлн бактерій. Велика частина з них не є небезпечними, але деякі види можуть призводити до розвитку інфекційних хвороб різних систем і органів людини.
Чому не можна приймати антибіотики без показань
Одна з основних причин, чому не можна приймати антибіотики без необхідності – розвиток до них стійкості (резистентності). Як показує статистика, кількість людей зі стійкістю до дії антибактеріальних ліків постійно зростає, тому багато хвороб лікувати стає все важче. При правильному прийомі антибіотиків, особливо – дотриманні дозування і тривалості терапії, ймовірність розвитку резистентності мінімальна.
Які органи та тканини можуть лікувати антибіотики
Головний і спинний мозок: бактеріальний менінгіт, мієліт.
Вухо, горло, гортань, ніс: ларингіт, фарингіт, тонзиліт, отит, гайморит, етмоїдит, фронтит, сфеноїдит.
Ротова порожнина: стоматологічні інфекції.
Легкі: туберкульоз, пневмонія.
Нирки, сечовий міхур і сечовивідні шляхи: пієлонефрит, цистит, уретрит.
Статеві органи: гонорея, сифіліс.
Шкіра і м'які тканини: фурункульоз, імпетиго, фолікуліт, вторинні шкірні інфекції.
Особливості застосування популярних антибіотиків
Режим дозування визначається індивідуально. Однак найбільш безпечно застосування антибіотиків з найвужчим спектром дії в максимально короткий період.
Час прийому пероральних форм антибіотиків – до або після їди, залежить від виду препарату і вказується в інструкції.
Сумамед
Сумамед – пероральний препарат. Азитроміцин – активний компонент, є макролідним антибіотиком, група азалідів. Ліки характеризуються швидким початком дії, завдяки властивостям їх приймають з інтервалом 24 години.
У більшості випадків тривалість терапії становить три дні, однак можливе призначення препарату за іншою схемою, наприклад при мігруючої еритемі.
Сумамед зазвичай переноситься добре, проте не виключені небажані явища, найчастіше вони проявляються у вигляді головного болю, порушень травлення, зміни деяких лабораторних показників.
Аугментин
Аугментин належить до числа комбінованих засобів, до його складу входить амоксицилін (напівсинтетичний пеніцилін, бета-лактамні антибіотики) і клавуланова кислота (інгібітор бета-лактамаз).
Розмір добової дози визначається масою тіла і встановлюється індивідуально, добову дозу ділять на три рівні прийоми. Тривалість застосування встановлюється в залежності від динаміки одужання, але не більше двох тижнів.
До частих небажаних явищ відносять розвиток кандидозу шкіри та слизових оболонок і порушення травлення.
Зіннат
Пероральний препарат, що випускається у формі таблеток різного дозування і гранул для приготування суспензії. Активний компонент – цефуроксим, відноситься до бета-лактамних антибіотиків, протимікробних засобів для системного застосування, які впливають на багато грампозитивних та грамнегативних аеробів.
Зіннат рекомендується приймати після їжі, тривалість курсу встановлюється індивідуально в межах 5-10 днів. Разову дозу слід приймати кожні 12 годин. Пацієнтам з вираженими порушеннями ниркової функції дозу коректують.
До числа небажаних явищ, які найбільш часто зустрічаються, відносяться гастроентерологічні розлади, запаморочення, головний біль. Передозування може призводити до неврологічних ускладнень.
Лопракс
Лопракс є пероральним антибіотиком (таблетки, порошок для приготування суспензії). Активний компонент – цефіксим, цефалоспорин III покоління широкого спектра дії.
Препарат дітям від 12 років і дорослим призначають в добовій дозі 400 мг. Тривалість терапії залежить від показань, але не перевищує 10-14 днів.
Найбільш частими порушеннями на тлі прийому цефалоспоринів є шлунково-кишкові порушення. У разі передозування є ризик енцефалопатії.
Новокс
Новокс – пероральний антибіотик з діючою речовиною левофлоксацином, що належить до фторхінолонів. Його не призначають людям з епілепсією і пошкодженнями сухожиль, зв'язаними з прийомом фторхінолонів.
Добову дозу можна приймати в один або два прийоми, тривалість терапії залежить від показань і варіює від 3 (наприклад, при неускладненому циститі) до 28 днів (при хронічному бактеріальному простатиті). У пацієнтів з дисфункцією печінки режим дозування особливостей не має, при порушеннях нирок доза повинна бути скоригована.
До числа частих небажаних явищ відносять безсоння, підвищення рівня печінкових ферментів, порушення травлення. Передозування може проявлятися сплутаністю свідомості, запамороченням, судомними припадками.
