Відео дня
Результати вчених: чи можна визначити смерть за аналізом
Група вчених із Нідерландів досліджувала великий масив даних, на підставі чого було розроблено аналіз крові. Він з високою ймовірністю може визначити, в якому стані знаходиться загальний стан здоров'я, і спрогнозувати, чи може настати природна смерть у найближчі 10 років.
Щоб спрогнозувати довгостроковий ризик смертності, необхідно зібрати та проаналізувати великий обсяг клінічних даних. У ході масштабного дослідження було докладно вивчено аналізи крові 44 тисяч осіб із 12 різних європейських баз даних.
В результаті аналізу вчені виявили 14 біомаркерів, які можна використовувати для оцінки ризику смерті від будь-яких природних причин. Ці біомаркери лягли в основу загального "індексу смерті".
Вчені наголошують, що високий "індекс смерті" – це не 100% гарантія смертного вироку. Результати слід розглядати як оцінку поточного стану здоров'я. Це параметри, що змінюються: на які можна вплинути, змінивши спосіб життя або провівши ефективне лікування.
Складання метаболічного профілю ризику смерті від усіх причин
Кожен з аналізів дослідники оцінювали за 226 показниками. Спочатку до списку входило 136 біомаркерів, проте оскільки багато з них були значною мірою взаємопов'язані, вчені продовжили роботу для виявлення головних незалежних показників, скоротивши список до 14 позицій.
Ідентифіковані біомаркери беруть участь у різних процесах, таких як запалення, метаболізм ліпопротеїнів та жирних кислот, гліколіз, баланс рідини. Список біомаркерів, віднесений до формули "індексу смерті", включає XXL-VLDL-L, S-HDL-L, VLDL-D, PUFA/FA, Glc, Leu, Lac, Val, His, Ile, Phe, AcAce, Alb, GlycA. Хоча більшість із них раніше асоціювалася зі смертністю, це перше дослідження, яке показує їхній незалежний ефект при об'єднанні в одну модель.
Наскільки точні дані та для чого вони потрібні
Надійні прогностичні параметри проміжної та довгострокової смертності – цінні інструменти у клінічних випробуваннях та прийнятті медичних рішень. Попри досягнення медицини в багатьох сферах, єдиної думки щодо остаточного набору предикторів довгострокового ризику смертності немає, особливо для людей старше 60 років. Однак саме для цієї вікової групи визначення предикторів може допомогти оцінити доцільність лікування.
Враховуючи мультиморбідність (поєднання безлічі хронічних або гострих хвороб та медичних станів у однієї людини) серед літніх людей, в ідеалі предиктори проміжної та довгострокової смертності повинні зображати загальні імунно-метаболічні несприятливі фактори здоров'я, а не тільки бути індикаторами конкретної патології, таких як показники артеріального тиску та загального холестерину.
Порівнявши свої дані із загальноприйнятими показниками, за якими оцінюється ризик смерті, дослідники дійшли висновку, що модель "індексу смерті" більш точна, особливо якщо оцінюється стан здоров'я пацієнтів віком від 60 років.
Як показали розрахунки, для всіх вікових груп пацієнтів показники 14 біомаркерів дозволяють передбачати смертельний кінець у найближчі 5-10 років з точністю понад 83%.
Однак зараз ще рано говорити про те, що модель "індексу смерті" повністю готова до використання, хоча, на думку професора Університетського коледжу Лондона Аманда Хеслгрейва, це цікавий підхід.
