Відео дня
Темна сторона наркоклінік: гра на надії
Українці стримано ставляться до лікарів. З одного боку – це шляхетна професія, покликана рятувати життя людей. З іншого боку – надто часто серед них зустрічаються не лікарі, а, швидше, дерти, які думають тільки про те, як би більше заробити на чужому болю та стражданнях.
Один із найяскравіших прикладів "рвачів" – таке явище в нашій системі охорони здоров'я, як наркологічні клініки.
Раніше наркоклініки займалися виключно виведенням алкоголіків із запоїв, у тому числі на стадії алкогольного делірію, який називається в народі "білою гарячкою". Оскільки фармацевтична промисловість не стоїть на місці, алкоголізм також навчилися лікувати за допомогою ліків, які знижують залежність. Як наслідок, після виведення із запою пацієнт може залишитися у клініці.
Крім того, якщо раніше наркоманів у подібних клініках лікували час від часу, то тепер, коли в Україні запрацювала програма замісної терапії, у наркоклініках відкрився новий вид бізнесу – видача наркозалежним метадонам та бупренорфінам. Це вид діяльності, що ліцензується державою, і наркоклініки на цьому непогано заробляють.
Ефективність лікування у своїй під великим питанням. Натякнемо: чим довше пацієнт залишається наркозалежним, тим це вигідніше клініці, адже метадон видається не безкоштовно. Більше того, не поодинокі випадки, коли в наркоклініках спеціально підсаджували на метадон здорових молодих людей, які таким чином ставали наркоманами і змушені були знову і знову закуповувати рятівне зілля.
Насправді лікування наркозалежності – досить вигідний бізнес. Адже все тут залежить від волі пацієнта, про що не стомлюються повторювати лікарі-наркологи. Тому результат лікування наркологів часто схожий на роботу ворожки: одужав пацієнт – отже, клініка вилікувала. А не одужав – ну що ж, пацієнт не зміг подолати залежність, і нічого тут не вдієш.
Але найпопулярнішим способом заробітку наркоклінік залишається "відмазування" від вини у ДТП. Скажімо, порушив водій правила дорожнього руху чи скоїв ДТП. Поліцейські відправляють водія на огляд до наркоклініки. Там, після переговорів з лікарем-наркологом, залежно від зговірливості пацієнта, останній може отримати потрібний результат аналізу на вміст алкоголю або наркотиків у крові.
Така влада над людьми та долями розв'язує руки багатьом працівникам наркоклінік не гірше за інший наркотик.
"Соціотерапія" на Деміївці – наркоклініка для пацієнтів із міцним здоров'ям
Найпопулярніша в Україні мережа наркоклінік – "Соціотерапія" – це комунальні підприємства на базі колишніх наркологічних диспансерів. У Києві – п'ять таких установ, де за подібною ціною можна не лише віддати родича на лікування (якщо у вас є чимала сума в кишені, бажано готівкою), а й отримати довідку про те, скільки у вас алкоголю в крові. Знову ж таки, кількість знайденого в крові алкоголю залежатиме від розміру вашого гаманця.
Зокрема, саме таким чином ведеться бізнес у стаціонарному відділенні "Соціотерапії", розташованому у Деміївському провулку нашої столиці.
Ось що говорять про цей вид заробітку на водіях "підшоф" ті, хто постраждав від п'яних за кермом та їх "відмазувачів":
"Тут підробляють аналізи. Роблять тверезих водіїв (з) п'яних, добре, що є апеляційний суд".
А ось і коментар щасливого володаря "чистого аналізу":
"Привозили ментики туди з підозрою на наркотичне сп'яніння при скоєнні дрібної ДТП. Здав аналіз, через тиждень був результат – все нормально, лікар ще сказав, що суду не буде, і пояснив, де забрати посвідчення водія".
Керує цими процесами "господар клініки на Деміївці" Шипунов Олександр Миколайович
Саме він відповідальний за побори з пацієнтів та їхніх родичів, хамське ставлення персоналу до хворих, огидне харчування та повну відсутність контролю за лікуванням та його результатом.
Згідно сайту "Соціотерапії", наркоклініка надає послуги виведення із запою, швидку допомогу у разі психозу чи критичного стану через алкогольну чи наркотичну залежність. Також тут проводять "активну підтримуючу терапію". Але хоча підприємство має державну форму власності (а може, саме тому), ви не знайдете на сайті жодної згадки про вартість послуг. Відчуття таке, що всі послуги надаються безкоштовно.
Однак, це далеко не так.
Насправді цінник встановлюється лікарями даної клініки тільки після особистого прийому. абсолютно непотрібних аналізів та ліків, а потім і намалювати суму з багатьма нулями, яку ви повинні внести, щоб вашого близького забрали у клініку.
Ось більш розгорнутий відгук постраждалої від зустрічі з лікарями "Соціотерапії" на Деміївці:
"Жахливе місце, навіщо брехати, що працює цілодобово? Це місце дійсно для зневірених людей, і велика праця складає умовити пацієнта на госпіталізацію та лікування, але коли приїжджаєш готовим на все о 21.30 у суботу, тебе просто, можна сказати, нахабно виганяють:
"Приїжджайте в понеділок з 11 до 18, ми не приймаємо у вихідні та по швидкій теж, але не забудьте взяти 2800 грн (чітко поставлена такса благодійного внеску, яку лікар протягом 10 хвилин промовив п'ять разів). Ваш алкаш бухав тиждень і ще півтора діб проживе, з такими людьми нічого не станеться (з усмішкою у кожному слові)". Як можна лікувати людей, не вірячи в них?! Людина приїхала, готова лікуватися, двері у вас відкриті цілодобово, але ніхто пацієнта так і не взяв!
І такі випадки не поодинокі. Тобто те, що ви змогли привезти до цієї клініки хворого, що нарешті погодився на лікування, не означає, що його візьмуть без жодних пояснень і причин, хоча про візит домовлялися заздалегідь.
Однак ті, кому пощастило потрапити туди, теж не в захваті від лікування.
Ще один пацієнт випадково підтвердив те, про що ми говорили раніше, – що у клініці не зацікавлені у повному лікуванні залежності. А як же інакше, адже хронічний хворий – їхній хліб.
Ось що пише хтось Сергій:
"Відмінна клініка! Я там був чотири рази. Виводять із запою, стежать, щоб "білка" не схопила. Звичайно, багато хто продовжує пити і далі. Тому що психолог - тільки для "галочки". З головою взагалі не працюють. Але вони і не обіцяли."
В Україні, згідно зі статистикою за минулий рік, налічується 1 млн наркозалежних. До них відносять як алкоголіків, так і тих, хто страждає на наркотичну або медикаментозну залежність.
Як бачимо, у цій галузі роботи - непочатий край.
Особливо доти, доки протоколи лікування та прайси наркоклінік залишатимуться таємницею за сімома печатками, а громадський контроль – відсутній.
