Вчені з’ясували, чому люди з "довгим ковідом" страждають від хронічної втоми

Довгострокове погане самопочуття зустрічається приблизно у третини людей, які перехворіли на COVID-19. Протягом тривалого часу причина "довгого ковіду" залишалася незрозумілою, але нове дослідження італійських вчених дозволило пролити світло на цю загадку.

Що таке "довгий ковід"

"Довгий ковід" (long COVID), або посткоронавірусний синдром, – це тривале нездужання, яке виникає після перенесеної коронавірусної хвороби. Синдром включає в себе постійне відчуття втоми, головний біль, проблеми зі сном, болі у суглобах та грудях, задишку, випадіння волосся та когнітивні проблеми. Такий стан може зберігатися протягом декількох місяців після гострої стадії COVID-19 і суттєво знижує якість життя пацієнтів.

Відео дня

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, незабаром число людей у світі, які зіткнуться з "довгим ковідом", може досягти 65 мільйонів, а у Європі – 17 мільйонів.

Справа в аргініні

Дослідження, проведене Фондом клініки Агостіно Джемеллі (навчальної клініки Католицького університету Святого Серця у Римі), довело, що стан втоми або виснаження при "довгому ковіді" пов'язаний з дефіцитом аргініну – амінокислоти, яка виробляється в організмі.

У дослідженні взяли участь 57 осіб: 46 пацієнтів з посткоронавірусним синдромом, який тривав на той момент не менше 8 місяців, та 11 осіб, які не хворіли раніше на COVID-19. Протягом чотирьох тижнів одна половина учасників дослідження отримувала суміш аргініну та ліпосомального вітаміну С, а друга половина – плацебо.

"Перед початком лікування ми виміряли концентрацію аргініну в крові, і у пацієнтів з "довгим ковідом" вона була значно нижчою. Через 28 днів ми виявили, що концентрація аргініну в крові таких пацієнтів зросла, досягнувши "здорових" рівнів, як у пацієнтів контрольної групи", – каже координатор дослідження Франческо Ланді.

"Ми вперше продемонстрували, що у пацієнтів із "довгим ковідом" метаболізм аргініну змінюється порівняно з людьми без захворювань на SARS-CоV-2 в анамнезі", – додав Маттео Тозато, співавтор дослідження та керівник відділу післяопераційного лікування клініки Джемеллі.

За словами Ланді, багато чого у механізмі виникнення посткоронавірусного синдрому все ще залишається незрозумілим, але проведене дослідження може бути проривом у цій сфері.

"Відновлення показників аргініну може стати новою ефективною інтегративною стратегією проти хронічної втоми внаслідок "довгого ковіду", яка може бути пов’язана з імунними та судинними дисфункціями, що в рази збільшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань", – підсумував вчений.

У чому міститься аргінін?

Аргінін – це напівнезамінна амінокислота, яку організм людини частково виробляє сам, а частково отримує з продуктів харчування. Аргінін бере участь у біосинтезі білка та оксиду азоту (NO) – ключового ферменту для належної роботи судинної та імунної систем.

Таким чином, аргінін є незамінним чинником, що впливає на регуляцію судинного тонусу, який відповідає за повноцінне постачання крові та кисню, що міститься у крові, до м’язів та внутрішніх органів. Коли цей процес порушується, організм не може нормально функціонувати, і людина починає відчувати втому, слабкість та нездужання – аж до розвитку більш серйозних симптомів, які можуть навіть загрожувати життю.

Здоровій людині зазвичай непотрібно цілеспрямовано приймати аргінін – по-перше, як вже сказано, частково організм виробляє його сам, а частково отримує з харчових продуктів, які містять білок. Однак при фізичних перенавантаженнях або деяких захворюваннях (як-от "довгий ковід") він перестає вироблятися у достатній кількості. Цей дефіцит виправляють шляхом прийому лікарських засобів або біологічно активних добавок – зокрема, розчину Вітаргін, який містить аргінін.

Також аргінін ефективно нормалізує артеріальний тиск у гіпертоніків. Згідно з дослідженням, проведениму 2016 році доктором Марком Макреєм з Національного університету медичних наук (США), прийом l-аргініну (однієї з форм аргініну) "значно знижує як систолічний, так і діастолічний артеріальний тиск на 2,2–5,4 мм рт.ст. і на 2,7–3,1 мм рт.ст. відповідно". За словами Макрея, ці, здавалося б, помірні зміни артеріального тиску насправді є клінічно значущими, оскільки зниження систолічного артеріального тиску на 5 мм рт.ст. пов’язано зі зниженням ризику інсульту на 14% та ризику ішемічної хвороби серця на 9%.