Відео дня
Як буде працювати трансплантація в Україні
17 травня для української медицини - визначна дата. У цей день Верховна Рада України проголосувала більшістю голосів закон про трансплантацію органів.
Якщо коротко, закон передбачає, що кожен українець може підписати згоду на трансплантацію своїх органів після смерті, якщо передумав - відкликати документ. Також закон регулює процедуру, вводить відповідальність за незаконні дії і порушення в галузі трансплантології, передбачає презумпцію незгоди та інше.
Згідно з прийнятим документом, закон вступить в силу з 1 січня 2018 року. MEDOBOZ вирішив дізнатися, чи готові українські лікарі і пацієнти до такого нововведення, і як буде відбуватися процедура надання згоди.
Читайте: "Крок до порятунку тисяч життів!" Як в мережі сприйняли закон про трансплантацію в Україні
"Прийняття закону чекали тисячі пацієнтів. Але спочатку будуть жертви науки"
"Зараз в Україні трансплантацію органів практично не роблять (до 10 операцій в рік - не береться до уваги, практики від цього наші лікарі не отримують). Пацієнтів, яким необхідна операція, відправляли за кордон, в тому числі, в Білорусію, яка розвинена в цьому питанні в десятки разів краще, - пояснює анестезіолог-реаніматолог Віктор Литвиненко. - Але, як ви розумієте, потрапити на таку операцію - це "сім кіл бюрократії", до того ж шалено дорого для держави".
За словами Литвиненка, з прийняттям цього закону у українських лікарів будуть "розв'язані" руки. Вони зможуть проводити операції з трансплантації на місці (поки такої можливості немає).
У черзі на пересадку органів стоять тисячі людей, які, на жаль, не можуть з різних причин поки потрапити на операцію за кордон. І, на жаль, багато хто так і не дочекається, коли нарешті дійде їх черга.
Наприклад, щорічно трансплантації серця потребує 2 тис. українців (не виконується жодної пересадки), пересадку нирки чекають 4 тис. пацієнтів на рік (отримують в кращому випадку 100), в пересадки печінки потребує 2-2,5 тис. хворих (чекає її 30-40 осіб).
"Тепер же у них з'явився шанс на життя, адже, по-перше, з'явиться національний "банк" органів (потенційні реципієнти), по-друге, лікарі зможуть робити операції без відтягнення часу. Правда, практики у наших лікарів поки не вистачає (доктора - хірурги, анестезіологи, реаніматологи - хороші спеціалісти, але вони робили дуже мало таких операцій), тому, як то і передбачає наука, можуть бути і жертви невдалих операцій. Але від цього нікуди не подітися, ще сам легендарний Амосов казав, що він не може сказати, скільки життів врятував, зате чітко пам'ятає, скільки пацієнтів він "зарізав" (так він говорив про невдалі операції)", - говорить Литвиненко.
При цьому він упевнений, що наші лікарі зможуть робити все на вищому рівні - незважаючи на відсутність висококласної медичної техніки і дорогих медикаментів, їм вдається рятувати вкрай тяжких пацієнтів і проводити найскладніші операції.
Читайте: Трансплантація органів в Україні: хто з нардепів не голосував
З'явиться база - і вперед
Голова правління громадської організації "Пацієнти України" Дмитро Шеремей також вітає прийняття закону про трансплантацію.
"Для нас важливо, щоб все це відбувалося не на "чорному" ринку, а легально - за участі всіх сторін, і прекрасно, що це буде відбуватися в Україні", - зазначив Шерембей.
Громадський діяч при цьому має на увазі, що оборот даних (Єдина державна інформаційна система трансплантації) буде організована на високому рівні.
"Захист пацієнтів, захист інформації - контрольованість цього процесу повинна знаходитися на високому рівні. Ми сподіваємося, що в цьому році буде реалізований електронний документообіг, з'являться електронні черги очікування і база пацієнтів, які будуть надійно захищені", - додав він.
Читайте: Трансплантація органів в Україні: експерти розвіяли популярні страшилки
Перші операції почнуться вже в цьому році
Масова трансплантація органів в Україні почнеться з 2019 року, а пілотний проект в Україні запрацює вже в цьому році.
Народний депутат від "Народного фронту" Тетяна Донець розповіла OBOZREVATEL, що на пілотний проект вже виділено 100 млн грн.
"Такі операції будуть проводити в 3-4 клініках України, - сказала Донець. - У числі цих клінік Київський центр трансплантації кісткового мозку, Національний інститут раку, Охматдит, Інститут патології крові та трансфузійної медицини (Львів), Інститут ім. Шалімова".
Для порівняння, за її словами, в цьому році на лікування за кордоном, в тому числі і пересадку органів з бюджету було виділено 700 млн грн. І з наступного року ці кошти залишатимуться в нашій країні і йти нашим лікарям.
Разом з тим, політик поки не може назвати вартість подібних операцій. Однак Донець стверджує, що коштувати вони будуть дешевше, ніж, наприклад, в Індії (там ціни стартують від 100 тисяч доларів).
Читайте: Трансплантація органів в Україні: в новому законі знайшли релігійний недолік
Українці хочуть, але бояться
Незважаючи на те, що закон прийняли тільки зараз, питання "пожертви" своїх органів серед українських пацієнтів обговорюється вже давно. Хтось згоден це зробити прямо зараз, хтось хоче, але боїться, але є й ті, хто категорично проти.
"Я вже давно цікавлюся питанням, як можна "заповісти" свої органи, - розповідає читач OBOZREVATEL Анна Матвієва. - Але поки такої можливості не було. Хай не заведено говорити про свою смерть, але все-таки ... Якщо мене раптом не стане, мені буде вже все одно, з нирками мене поховають або без них ... Та, напевно, підписавши згоду, було б напевно навіть приємно усвідомлювати, що я залишила після себе щось хороше - дала комусь шанс прожити це життя ще раз. І, як не боляче про це навіть думати, підписала б згоду і за свою дитину (не дай Боже, звичайно, приймати подібні рішення будь-кому), якщо вона солідарна зі мною в цій думці".
Киянин Олександр Іванов також без роздумів підписав би подібну згоду - за себе, і, якщо знадобиться (за умови, що інші родичі будуть не проти), за свого близького родича. Чоловік ставиться до подібної ініціативи абсолютно спокійно: без будь-яких естетичних, культурних або релігійних докорів.
А ось Олена Демчук коливається, більше схиляючись до відмови. "Я людина віруюча, і поки мені складно сказати, чи зможу я погодитися зробити подібний крок, - зазначає вона. - Напевно, подібні рішення приймаються на сімейній раді".
Катерина Маслова відноситься до пацієнтів, які бояться підписувати угоду на трансплантацію.
"Я побоююся того, що підписавши цей документ, моя смерть наблизиться, якщо комусь раптом знадобляться мої органи. Впевнена, що подібні побоювання є у більшості - раптом електронну базу зламають? Але треба почекати, коли експерти в галузі медицини самі будуть чітко розуміти всю процедуру і її ризики, а тільки потім приймати рішення "- зазначила Маслова.
Читайте: "Пацани, дайте кістковий мозок": лікар розповів, чому в Україні не проводять трансплантації
Як можна буде стати донором?
Ухвалення закону про трансплантацію депутатами парламенту - ще половина справи. Тепер його повинні підписати спікер Верховної ради і президент України.
"Після остаточного затвердження документа, буде створено реєстр - Єдина державна інформаційна система, куди будуть вноситися дані потенційних донорів і реципієнтів, і ось тоді людина може підписати свою офіційне згоду", - говорить голова комітету парламенту України з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець.
За її словами, підписати згоду можна буде при отриманні водійських прав чи інших державних документів.
Так, після надання письмової згоди особі надається карта потенційного донора і інформація про нього вноситься в Єдину державну інформаційну систему трансплантації. Обіцяють, що інформація буде конфіденційною.
Крім того, Богомолець додала, що якщо людина, яка не проти трансплантації своїх органів, не встигла підписати відповідний документ, згоду можуть дати його родичі.
"Родичі будуть безсилі тільки в тому випадку, якщо людина залишила офіційну заборону на вилучення органів - ніхто це волевиявлення змінити не може", - додала Богомолець.
Також читайте на OBOZREVATEL і MEDOBOZ , що включає в себе новоприйнятий закон про трансплантацію, і в якому випадку він може бути небезпечним для пацієнтів.
