Як відновити печінку після лікування антибіотиками

Печінка – надзвичайно делікатний орган, що відповідає не лише за знешкодження всіх токсинів, які потрапляють в організм, а й допомагає позбавлятися від продуктів розпаду після прийому ліків. При цьому в більшості випадків медикаментозне ураження печінки протікає безсимптомно. Однак це не означає, що такий важливий орган не потребує допомоги. Після лікування ускладнень гострих респіраторних вірусних інфекцій (у тому числі грипу й COVID-19) із застосуванням антибіотиків печінці необхідний особливий захист.

Понад 1 000 різноманітних лікарських засобів можуть викликати медикаментозне ураження печінки. При цьому найчастіше цей орган пошкоджують такі "популярні" засоби, як нестероїдні протизапальні препарати (парацетамол, ібупрофен) та антибіотики. Наприклад, антибактеріальні препарати спричиняють 45% усіх випадків медикаментозного ураження печінки.

Нестероїдні протизапальні препарати найчастіше приймають під час грипу та COVID-19 для зменшення таких симптомів, як лихоманка, інтоксикація, біль у тілі та головний біль. Також у разі появи ускладнень (бактеріальної інфекції) лікар може призначити антибіотики. Усі ці ліки мають багато протипоказань і негативно позначаються на здоров’ї печінки.

Відео дня

Симптоми медикаментозного ураження печінки

Хоча цей стан часто не має проявів, ускладнення від прийому ліків проявляються для печінки так:

- жовтуха, свербіж;

- слабкість;

- нудота, біль у животі;

- потемніння калу і сечі;

- біль у правому підребер’ї.

Ці симптоми можуть розвиватися протягом 3–6 місяців після прийому ліків. Ситуація ускладнюється тим, що у період постковідного синдрому пацієнти продовжують приймати лікарські засоби. Насамперед, це нестероїдні протизапальні препарати, ліки для поліпшення стану нервової та серцево-судинної систем. Усі вони можуть спричиняти ураження печінки, що з часом призводитиме до хронічного захворювання цього органу.

Як запобігти ушкодженню печінки?

Медикаментозне ураження печінки важко діагностувати, оскільки воно може імітувати будь-яке гостре або хронічне захворювання гепатобіліарної системи (складається з печінки, жовчного міхура і жовчовивідних проток). Наприклад, антибактеріальні препарати по-різному впливають на органи: пошкоджують мембрани клітин печінки, порушують відтік жовчі, змушують імунні клітини атакувати печінку.

Лікар має призначити печінкові проби, щоб визначити тип пошкодження печінки та відповідне лікування. Якщо усунути препарат, що викликає ураження, у 90% випадків прогноз одужання сприятливий.

Тому якщо лікування респіраторних інфекцій, у тому ж числі COVID-19 або грипу передбачає прийом препаратів, що потенційно можуть пошкодити печінку, варто одночасно приймати засоби для захисту та підвищення детоксикаційних властивостей печінки. Одним із них є Вітаргін, що має гепатопротекторний і детоксикуючий вплив на організм.

Вітаргін забезпечує підтримку для печінки, а саме:

- бере участь у біосинтезі білка, сприяє виділенню кінцевих продуктів його розпаду;

- нормалізує мікроциркуляцію у печінці, насичує її киснем;

- покращує внутрішньоклітинний обмін у гепатоцитах (клітинах печінки), сприяє їх регенерації;

- знижує утворення шкідливих для клітин печінки вільних радикалів.

Крім того, амінокислота аргінін, що входить до складу Вітаргіну, є важливою складовою в процесі біосинтезу оксиду азоту, що регулює тиск. А ще один складник – бетаїн – зменшує жирову дистрофію печінки і чинить антифібротичну та протизапальну дію, запобігаючи прогресуванню атеросклерозу.

Іони цитрату, що містяться у Вітаргіні, сприяють процесу травлення у разі підвищеної кислотності та усувають диспептичні прояви, що можуть виникати під час хвороби (нудоту, відчуття важкості в шлунку та метеоризм). Засіб можна вживати для поліпшення роботи печінки протягом 3-4 тижнів.