Профілактика деменції: навчання та завдання у роботі

Поряд із серцево-судинними та раковими захворюваннями у світі щороку зростає кількість людей, які страждають деменцією. За даним ВООЗ, щороку реєструється близько 10 млн нових випадків даного захворювання. Деменція найчастіше є результатом різних патологій головного мозку. Однак одне з останніх досліджень норвезьких учених показало оптимістичні результати.

Як стверджують експерти, люди які працювали у когнітивно-стимулюючих професіях віком від 30 до 60 років, можуть мати менший ризик розвитку когнітивних порушень або деменції після 70 років. Дослідники розповіли, які діяльність та освіта найбільш ефективні для профілактики цих станів.

Професійна діяльність може стати вирішальним фактором

Через зростаючу поширеність когнітивних порушень та деменції у світі, вчені нині активно вивчають їх фактори ризику та захисту. Ці стани обумовлені переважно старінням населення, проте, на думку дослідників, за допомогою інтелектуальної діяльності можна суттєво вплинути на ці процеси.

Відео дня

Гіпотеза когнітивного резерву стверджує: когнітивні здібності, набуті за допомогою освіти та інших когнітивно-стимулюючих видів діяльності протягом усього життя, можуть відстрочити виникнення когнітивних порушень та деменції.

Професійна діяльність є потенційним джерелом когнітивної стимуляції у дорослому віці. Великомасштабне групове дослідження в Норвегії вивчило зв'язок між типом роботи та ризиком когнітивних порушень і деменції.

Що таке когнітивний резерв та як його досягти?

Дослідники зібрали дані учасників в одному з норвезьких округів на двох етапах життя – до та після 50 років. Експерти оцінили когнітивні здібності й професійні когнітивні потреби всіх учасників. Усі мешканці віком від 70 років і більше років також взяли участь у дослідженні, в якому загалом було задіяно понад 9 000 осіб.

Використовуючи поздовжні індекси інтенсивності рутинних завдань (RTI) для відстеження професійних когнітивних потреб у віці від 30 до 60 років, дослідження оцінило відносні коефіцієнти ризику для подальших когнітивних порушень та деменції.

RTI вимірює професійні когнітивні потреби, розглядаючи рутинні та нерутинні завдання. Особливу увагу цей показник приділяє таким когнітивним функціям, як вирішення проблем і творчість.

Нижчі показники RTI вказують на менш повторювану і когнітивно стимулюючу роботу. Учасники були поділені на групи в залежності від когнітивної стимуляції, необхідної для їхньої роботи. Учасники групи з високим RTI продемонстрували більш високий ризик (40%) розвитку когнітивних порушень та деменції порівняно з учасниками групи з низьким RTI.

Результати дослідження показали: професії, які стимулюють когнітивні функції, можуть захистити від когнітивних порушень та деменції.

Вчені називають це явище "когнітивним резервом" - здатність мозку підтримувати відмінні когнітивні здібності, незважаючи на вік, травми й захворювання головного мозку.

Найкраща профілактика: освіта й складні завдання у роботі

Результати дослідження норвезьких вчених узгоджуються з іншими дослідженнями, які показали, що освіта та складність роботи захищають від деменції. Наприклад, за даними одного великого дослідження, освіта та складність роботи ефективно знижують ризик деменції.

Вчені також зазначають: підвищений ризик деменції та когнітивних порушень пов'язаний також із відсутністю фізичної активності.

На думку дослідників, значну користь може принести зростання когнітивних потреб у багатьох професіях за останні десятиліття. "Розумово-стимулююча діяльність протягом усього життя може добре впливати на когнітивне здоров'я", – пишуть автори дослідження.

Вчені впевнені: когнітивна активність як в освітньому, так і професійному середовищі може захистити від деменції та інших захворювань, пов'язаних із когнітивними порушеннями.