Відео дня
Наслідки інсульту: вчені визначили найнебезпечніший період
Результати великого реєстраційного дослідження показують, що пацієнти, які перенесли тяжкий внутрішньомозковий крововилив (intracerebral hemorrhage, ICH), мали майже 10% шанс розвитку епілепсії або епілептичного статусу в перший рік після події. Результати дослідження були представлені на щорічних зборах Американського товариства епілепсії (AES) 2021 року.
Зв'язок між інсультом та епілепсією добре відомий: попередні дослідження показали, що до половини випадків епілепсії, що виникають після 60 років, викликані інсультом. У рамках поточного дослідження вчені вивчили час виникнення постінсультної епілепсії та її зв'язок із типом та тяжкістю інсульту.
Час, тип, серйозність інсульту як фактор ризику
Вчені використовували дані з Данського реєстру інсультів, який включає інформацію про тип інсульту (ішемічний або геморагічний) та ступінь тяжкості, а також фактори ризику інсульту. Для виявлення випадків епілепсії дослідники використовували Данський національний регістр пацієнтів.
До дослідження було включено 88 119 дорослих жителів Данії (53,4% чоловіків), які не страждають на епілепсію та перенесли перший інсульт у період з 1 квітня 2004 р. по 16 грудня 2016 р. Середній вік на момент інсульту становив 69,8 років.
З цих учасників у 7661 був ICH, у 79157 – важкий гострий ішемічний інсульт (ischemic stroke, AIS), а у 10301 – транзиторна ішемічна атака (transient ischemic attack, TIA).
Первинним результатом був діагноз епілепсії чи епілептичного статусу. Оскільки ранні судоми можуть бути частиною гострого інсульту, період спостереження розпочався через 14 днів після інсульту.
Дослідники оцінили сукупну захворюваність на епілепсію протягом перших 4 років після інсульту. Вони класифікували всі випадки за типом та тяжкістю інсульту, використовуючи Скандинавську шкалу інсульту. Оцінку від 0 до 15 було визначено як дуже важку, від 16 до 30 – як важку, від 31 до 45 – як помірну, від 46 до 58 – як легку.
Результати дослідження
Пацієнти, які перенесли тяжкий внутрішньомозковий крововилив, мали майже 10% шанс розвитку епілепсії або епілептичного статусу в перший рік після події. Також у групі високого ризику знаходяться пацієнти з AIS – 8%, та пацієнтів із легким ступенем ICH – 5%.
У коментарі до дослідження доктор медицини, кандидат наук відділення неврології Інституту клінічної медицини Орхуського університету Данії Медс Еббесен додав, що для всіх груп ризик знизився в наступні роки після інсульту, але не зник повністю. Наприклад, за дуже важких гематом ризик на четвертий рік становив 2,3%. Ці дані, за словами Еббесена, викликали здивування, оскільки більшість попередніх досліджень описували початок постінсультної епілепсії переважно протягом перших 2 років.
Дослідження не вивчало біологічних механізмів, проте Еббесен припустив, що викликати аномальну електричну активність можуть рубці в головному мозку. Він додав, що у разі геморагічних інсультів роздратування залишків крові може призвести до аномальної електричної активності. Еббесен також зазначив, що попередні дослідження показали вищий ризик епілепсії серед молодих пацієнтів з інсультом.
Коментарі
Коментуючи висновки для Medscape Medical News, Жаклін Френч, доктор медицини, професор Центру комплексної епілепсії Лангоне при Нью-Йоркському університеті сказала, що дослідження надає важливу інформацію для лікарів. Вони повинні порадити пацієнтам із групи ризику та їхнім сім'ям уважно стежити за малопомітними епізодами незвичайних почуттів або поведінки, щоб не випустити з уваги напади.
