Міфи та правда про рак

Мабуть, жодне захворювання не оповите такою кількістю міфів та страхів, як рак. Дєякі з них впливають на сприйняття хвороби, інші – заважають людині вчасно регувати. А треті просто псують життя тривожним особам. Давайте розберемося: чому люди досі довіряють стереотипам і чого насправді варто боятися?

Фобії та боротьба з ними

Страх - найдавніше й найсильніше з людських почуттів, особливо страх невідомого і як синонім - страх смерті. Тому так часто ми зустрічаємо поширений невроз - онкофобію (канцерофобію). Це стан, коли людина до непритомності й часто безпідставно боїться раку! В таких випадках ми помічаємо як людська фантазія буквально "паралізує" вольові рішення особистості. І замість того, щоб регулярно перевіряти стан свого здоров’я, отримувати вичерпну інформацію від медичних фахівців, налагодити те, що підлягає корекції, переглянути свій спосіб життя, пропрацювати цю фобію з психотерапевтом – людина продовжує боятися.

Відео дня

Тому перший "міф", що емоції можуть стати (можливо, опосередковано) причиною онкологічних захворювань – зовсім не міф! Звісно, є ситуації, які клінічно визначаються як депресія. Тоді функції мотивації та вольові дії внаслідок біохімічних змін в мозку зовсім інакше проявлені. Звичайно, канцерофобія до раку не призведе, але стане причиною того, що людина пропустить найцінніший момент, коли треба лікуватися.

Чек-ап – запорука успіху

Пам’ятаймо, що на ранніх стадіях рак – не вирок, тому регулярні чек-апи (перевірки, згідно з графіком вікових обстежень) – обов’язкові. Є досить прості та зрозумілі схеми, які дещо видозмінюються, якщо ви в групі ризику. Наприклад:

• УЗД молочних залоз (1 раз у пів року жінкам від 20 до 40 років);
• Мамографія (1 раз на два роки, для жінок старше 40 років і 1 раз в рік для жінок старше 50 років);

• Огляд у гінеколога з цитологічним контролем (кожній жінці, після 18 років, 1 раз на рік);
• Колоноскопія (1 раз на 5 років, після 45 років) тощо.

До емоційної сфери можна віднести й стрес, в якому ми живемо. Короткочасний стрес корисний для людини (сприяє мобілізації ресурсів організму для адаптації до нового). З ним пов'язані процеси навчання, засвоєння нової інформації та навичок. Коли процес адаптації відбувся - стрес зникає. Довготривалий стрес, або дистрес – повільний вбивця організму. Через постійну дію гормонів стресу організм постійно перебуває у підвищеній "бойовій готовності", тобто працює на "підвищених обертах". Першим сиплеться імунітет, який і стоїть на заваді розвитку раку.

Другий міф, який ми часто чуємо на прийомі: що є така собі "психологічна пігулка від онкології". Ця теза розповсюджується прихильниками психосоматики, хто вважає, що неправильне ставлення до життя, особливості характеру та особисті образи на інших можуть стати причиною онкологічного захворювання. У їхньому розумінні ланцюжок такий: ти жив неправильно і думав неправильно; варто зрозуміти, усвідомити та почати робити все правильно, і рак мине. Таке сприйняття хвороби відображає так зване "магічне мислення", це означає, що силою думки можна змінити своє фізичне тіло. Не виключення в нашій практиці, коли пацієнт зникає, покинувши лікування (або не розпочавши його), в гонитві за обіцянками гуру з медитацій, трансформацій та чогось потойбічного. Чи можна силою думки загоїти перелам кісток? Чому таке не приходить нікому в голову? Відповідь очевидна: рак досі викликає страх. Хоча прогрес в лікуванні онкологічних хвороб наразі колосальний! Дійсно, лікування раку складне та тривале. У деяких випадках допомогти пацієнту одужати неможливо. Але науково доведені та клінічно підтверджені протоколи лікування рятують приблизно у 5 разів більше життів, ніж будь-які альтернативні методи.

Як випадок необдуманого вибору ставлення до лікування, наведу приклад початку лікування Стіва Джобса від раку підшлункової залози. Всупереч важкості такого діагнозу, у його випадку ефективне лікування було можливим. Проте він вирішив інакше, по суті заперечуючи проблему, повністю змінив своє життя, поїхав на тропічний острів, де у медитаціях та суворому пості провів 9 місяців. Проте хвороба прогресувала, і після його повернення зупинити розвиток метастазування вдалося на дуже короткий час... Відомо, що він дуже шкодував про своє рішення.

І третій міф, про який я б хотіла поговорити: "мій дід пив-курив та до ста років дожив!" Оце, на мою думку, найбільша помилка, яку може зробити кожен з вас. У відкритих джерелах є досить багато інформації щодо причин розвитку онкопатології. Елементарний аналіз вказує на те, що більшу частину факторів ризику несе в собі спосіб життя людини, а не її генетична складова.

Складові правильної профілактики та лікування

Тобто здорова їжа, сон, фізичні регулярні навантаження та відмова від згубних звичок – це і є найкраща профілактика раку. Цікаві цифри: в 2020 році громадяни України витратили майже 14 мільярдів гривень на ліки, які не передбачені сучасними стандартами лікування - без доведеної або сумнівної ефективності. На ці ліки пішло більше чверті з тих коштів, які люди витрачають на ліки загалом. Звісно, я розумію що є препарати, які перебувають у категорії БАДів через те, що клінічні дослідження мають тривалий період, або у комісії з Держконтролю є питання до дизайну їх дослідження. Тому пропоную бути уважними до того, що ви вживаєте, та радитися з медичним фахівцем щодо їх доцільності. Численні дослідження не виявили жодного захисту від раку при споживанні "вітамінок", а у деяких випадках, як, наприклад, із бета-каротином, ризик захворювання може навіть підвищитися. Замість того є купа продуктів з вираженими антиоксидантними властивостями, які могли б стати основою вашого раціону і допомогти бути здоровішими.

Щодо згубних звичок: алкогольні напої можуть містити щонайменше 15 канцерогенних сполук, у тому числі ацетальдегід, акриламід, афлатоксини, миш'як, бензол, кадмій, етанол, формальдегід і навіть свинець. Найтоксичніший продукт метаболізму алкоголю - ацетальдегід. Минулого року понад 4% випадків онкологічних захворювань у світі були пов'язані з вживанням алкоголю. Про це свідчать результати дослідження, опубліковані у науковому виданні The Lancet. Погані новини: безпечної дози, як на мене, немає.

Тютюнопаління є найважливішим фактором ризику розвитку раку та є причиною приблизно 25% випадків смерті від раку! Тютюн містить нікотин, який визнаний міжнародними медичними організаціями речовиною, що викликає наркотичну залежність. Але крім нікотину в процесі горіння виділяється понад 6000 канцерогенних речовин у складі табачних смол. І саме вони (а не нікотин), насамперед, хвилюють мене як лікаря.

І це справжній камінець спотикання онкологів! Наприклад, зниження частоти куріння серед населення деяких розвинених країн, наприклад, США та Великобританії, вже призвело до зниження захворюваності та смертності від раку легенів та інших форм раку, етіологічно пов'язаних із курінням. Як вони досягли таких показників? Припинили демонізувати нікотин і радять бездимні альтернативи для дорослих курців, де виключено процес горіння. У багатьох випадках це прискорило відмову від куріння сигарет. Наведу вам одну цитату з листа, написаного в Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ) 53 відомими захисниками громадської охорони здоров'я у 2014 році: "Потенціал продуктів для зниження шкоди від тютюну в зниженні тягаря хвороб, пов'язаних з курінням, дуже великий, і ці продукти можуть стати одними з найбільших інновацій у сфері охорони здоров'я у 21 столітті, можливо, рятуючи сотні мільйонів життів".

Спробуйте для початку мінімізувати ризики, а потім й зовсім їх виключити, щоб не жити в страху захворіти на рак, а насолоджуватися життям!

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...