Варіанти допомоги при порушеннях зору

У вересні в Європейському суспільстві фахівців з сітківки ока (EURETINA) обговорювалося питання лікування ретинопатії недоношених дітей (retinopathy of prematurity, ROP), а саме – ефективності застосування афліберцепта. Дослідники, ґрунтуючись на короткострокових результатах, показали, що препарат працює не гірше, ніж лазерна фотокоагуляція.

Результати FIREFLEYE – рандомізованого контрольованого дослідження, були представлені доктором медицини, професором офтальмології в Медичному центрі Грайфсвальда в Грайфсвальді, Німеччина, Андреасом Шталем.

Афліберцепт (aflibercept) – біофармацевтичний препарат, є химерним глікопротеїном і виготовляється із застосуванням технології рекомбінантної ДНК з використанням експресійної системи клітин яєчника китайського хом'ячка (СНО) К-1.

Відео дня

Під торговою назвою EYLEA він дозволений до застосування в США і Європі для лікування вологої макулодистрофії. Належить до класу препаратів, які блокують зростання патологічних факторів, що викликають розвиток захворювання.

Подробиці дослідження

Пацієнтам з ROP часто проводять лазерну фотокоагуляцію, але це може викликати втрату поля зору і розвиток міопії високого ступеня. Процедура зазвичай вимагає більш тривалої седації та допомоги при диханні.

Лікування проти фактора росту ендотелію судин показало перспективні результати в попередніх дослідженнях. Дослідження фази 2 BEAT-ROP 2011 року показало велику користь від бевацизумабу, ніж від лазера для пацієнтів з хворобою зони I. І дослідження RAINBOW 2019 року прийшла до висновку, що ранібізумаб може бути краще лазера.

При лікуванні таких станів, як неоваскулярна вікова дегенерація жовтої плями, деякі дослідники припустили, що афліберцепт може бути більш сильним, ніж інші препарати, але він також може представляти більший ризик системних побічних реакцій.

Для вивчення цих можливостей Шталь та його колеги набрали 113 немовлят з Європи, Азії та Південної Америки. Гестаційний вік становив ≤32 тижні або маса тіла при народженні ≤1500 г. Всі пацієнти на вихідному рівні важили> 800 г і мали ROP принаймні в одному оці, який був класифікований як зона I.

75 з-поміж цих немовлят отримали одноразову ін'єкцію афліберцепта 0,4 мг (0,02 мл) на вихідному рівні. Можна було зробити до двох додаткових ін'єкцій в кожне око, якщо ROP була присутня і пройшло ≥28 днів з моменту попередньої ін'єкції.

Решті 38 немовлятам була проведена транспупілярна традиційна лазерна фотокоагуляція всієї безсудинної периферичної сітківки. Кілька сеансів протягом 1 тижня від вихідного рівня зараховуються як одне лікування. Після цього дозволялося повторне лікування лазером, якщо ROP все ще вимагала лікування, і обстеження очного дна показало, що лікування лазером було неповним.

Терапія вважалася успішною, якщо у пацієнтів не було активної ROP або несприятливих структурних результатів (що визначаються як відшарування сітківки, складка жовтої плями або ретролетальне помутніння) на 24 тижні після вихідного лікування.

Частота успіху за цим показником склала 85,5% в групі афліберцепта і 82,1% в групі лазера в цілому. У групі афліберцепта 17,8% очей зазнали повторної обробки. Навпаки, в групі лазера 6,9% очей отримали одне повторне лікування принаймні через тиждень, а 2,8% – два повторних лікування. З іншого боку, 11,1% очей в групі лазера потребували екстреної терапії афліберцептом. Для порівняння, тільки 4,8% очей в групі афліберцепта потребували екстрене лікування за допомогою лазера.

За словами доктора медицини, голови відділення офтальмології в Тель-Авівському медичному центрі Сураські та професора офтальмології Тель-Авівського університету Аната Левенштейна, дослідження однозначно не стверджує, що одне лікування краще, воно показує, що афліберцепт – хороше лікування.