Відео дня
Що потрібно знати про еко-тривожність
Еко-тривожність належить до страху екологічного збитку або екологічної катастрофи. Це відчуття тривоги багато в чому ґрунтується на поточному та прогнозованому у недалекому майбутньому стані навколишнього середовища, пов'язаному з діяльністю людини.
Відповідно до проведеного у 2018 році в США загальнонаціонального опитування, занепокоєння з приводу зміни клімату відчуває майже 70% людей, більш ніж половина відчувають себе безпорадними та нездатними вплинути на процеси. Аналогічні дослідження проводились й в інших країнах, зокрема, у Гренландії та Австралії.
Еко-занепокоєння може відбуватися через усвідомлення зростаючого ризику екстремальних погодних явищ, втрати засобів до існування або житла, побоювань за майбутні покоління та почуття безпорадності.
Що таке еко-тривожність?
Термін "екологічна тривожність" був придуманий дослідниками для опису важкої або хронічної тривоги, пов'язаної з відносинами людини з навколишнім середовищем. Він використовується Американською психіатричною асоціацією (APA) з 2017 року для опису стану "хронічного страху екологічної загибелі".
У Керівництві по діагностиці та статистиці психічних розладів еко-тривожність зараз не вказана, офіційно фахівці не вважають її станом, що діагностуються.
На думку Керолайн Хікмана, психотерапевта та члена Альянсу кліматичної психології Великобританії, еко-тривожність і клінічне тривожний розлад – не тотожні стани. На його думку, це здорова відповідь на кліматичну кризу. Водночас багато лікарів мають побоювання, що турбота про кліматичні зміни може викликати або погіршити вже наявні проблеми психічного здоров'я.
APA зазначає, що зміна клімату може відбиватися на психічному здоров'ї та проявлятися у вигляді занепокоєння, тривожності, депресії, агресії, зниженні почуття автономії та контролю, посттравматичного стресового розладу, відчуття страху, безпорадності та фаталізму.
У чому причина еко-тривожності?
Деякі люди починають відчувати подібні стани після пережитих екстремальних погодних умов, таких як сильні пожежі, урагани, повені, які в останнє десятиліття значно почастішали.
Також тривога зростає у людей, які безпосередньо не стикалися з природними аномаліями, але дізнаються про них зі ЗМІ. Для багатьох саме наукові докази негативного впливу діяльності людини на навколишнє середовище стають причиною гострої або хронічної тривоги та відчуття провини. Люди відчувають свою причетність до проблеми, але не можуть вплинути або контролювати її.
Хто перебуває в групі ризику?
Найбільш вразливою групою є люди, які випробували на собі екстремальні погодні умови, та рятувальники, які працюють в службах швидкого реагування і надають невідкладну медичну допомогу.
На думку експертів, в зоні ризику також перебувають люди з наявними психічними / фізичними захворюваннями, з більш низьким соціально-економічним статусом, люди похилого віку.
Як справлятися з еко-тривожністю?
Розв'язання екологічних проблем у глобальному масштабі залежить від політичних іта економічних можливостей країн, також поліпшення можливо у результаті об'єднання зусиль корпорацій. Однак для подолання симптомів тривожності люди можуть використовувати різні стратегії.
До їх числа належить волонтерство в екологічних групах, які займаються просвітницькою діяльністю та розв'язують локальні проблеми у місці проживання. Також хороший ефект має уникнення ізоляції та обговорення проблем з однодумцями.
На думку лікарів, оптимальною стратегією є дотримування екологічному вибору в повсякденному житті: сортування сміття, усвідомлений підхід до харчування і покупок і т. д. Також психологи APA рекомендують:
налагоджувати довірчі відносини з людьми, що забезпечують підтримку та підбадьорення;
ставити досяжні цілі та неухильно рухатися до них;
дивитися на проблеми у більш широкому контексті;
проводити більше часу на відкритому повітрі або на природі;
уникати отримання зайвої тривожної інформації про природні катаклізми зі ЗМІ.
У випадках, якщо еко-тривожність переростає в справжню тривогу та депресію, рекомендується звертатися по професійну лікарську допомогу.
