Зв'язок психічного здоров'я з добротою та співчуттям

З багатьох аспектів лікування психічного здоров'я важливу роль відіграє когнітивна реструктуризація, зміна поведінки, управління емоціями та визначення кордонів. Однак багато психотерапевтів вказують на важливе значення доброти та співчуття, спираючись на висловлювання Зигмунда Фрейда про те, що з вразливостей виросте найбільша сила.

Доброта і співчуття – у чому складність?

Прояв доброти – не завжди автоматична реакція. До того ж вона часто ставить в уразливе становище, але переваги перевищують наявний ризик та пов'язані з цим страхи та реакції.

На думку Фрейда, такі якості, як доброта, відкритість і чесність стають фундаментом для сильного характеру та стійкості. Сучасні психологи та психіатри також приходять до висновку, що співчуття і доброта мають важливе значення для психічного та фізичного здоров'я як тим, хто дає, так й тим, хто приймає.

Відео дня

Біологічні процеси

З біологічної точки зору добрі справи призводять до вивільнення серотоніну і дофаміну – передавачів гарного самопочуття, а також ендорфінів, які сприяють зменшенню болю, депресії та занепокоєння.

За словами доктора медицини, психіатра Вагу В. Ісхака з Cedars-Sinai, прояв доброти крім збільшення вмісту окситоцину і дофаміну може підвищувати рівень регуляторів настрою серотоніну та нейромедіаторів.

Встановлено, що співчуття і доброта сприяють виділенню окситоцину – "гормону любові", що відповідає в тому числі за самооцінку, оптимізм та довіру. Також окситоцин називають кардіозахисним гормоном, оскільки він сприяє зниженню артеріального тиску.

Доктор медицини, психіатр Келлі Хардінг з Колумбійського університету вважає, що прояви доброти позитивно відбиваються на тривалості та якості життя у цілому. Проведене в Університеті Еморі в Атланті дослідження показало, що вчинки, продиктовані добрими намірами та співчуттям, супроводжуються активацією центрів винагороди.

Чому не всі добрі вчинки приносять задоволення, і як обійти пастку доброти?

За словами автора книги "Гіпотеза щастя", психолога з Університету Вірджинії Джонатана Хайдта, не всі добрі вчинки приводять до очікуваного ефекту. Між одноразовим актом доброти щодо незнайомця та відвідуванням бабусі краще віддати перевагу другому варіанту, оскільки найбільш ефективним є зміцнення наявних соціальних зв'язків.

Ще однією потенційною пасткою доброти є те, що повторення одного і того ж заняття з часом набридає та не призводить до очікуваного ефекту. Ті, хто змінює точку прикладання, повідомляють про більше поліпшенні настрою, ніж ті, хто багато разів повторює одну і ту ж дію.

З чого починати?

Неможливо проявляти доброту і співчуття до інших, не відчуваючи цього відносно себе. Сучасний спосіб життя пов'язаний з постійним стресом, в результаті чого люди жертвують спілкуванням з близькими, повноцінним сном та іншими фундаментальними аспектами психічного здоров'я.

Ігнорування пріоритетів може привести до супутнього збитку – появи запальності, дратівливості, примхливості та пригніченості. При значному виснаженні психічних сил практично неможливо дбати про інших. Для відновлення необхідні перерви, заповнені заняттями, що приносять задоволення – прогулянками, хобі, спортом, спілкуванням.

Чому доброта важлива у період COVID-19?

COVID-19 виявився важким випробуванням для всіх, але особливо уразливими виявилися літні люди та особи з обмеженими можливостями. Також підтримки потребують лікарі, що працюють у режимі підвищених навантажень. Доброта збільшує відчуття зв'язку між людьми, що призводить до зменшення почуття ізоляції. Надаючи допомогу та підтримку навіть незначними дрібницями можна істотно поліпшити поточну ситуацію, пов'язану з пандемією.

Відповідно до проведених досліджень, доброта робить важливий вплив на суспільство та приносить користь оточенню. В опублікованій у "Психології сьогодні" статті передбачається, що добрі вчинки є хорошим прикладом для інших, тому виникає ефект доміно.

Доброта, співчуття і співчуття – життєво важливі концепції, які не є порожніми теоріями. Вони приносять величезні моральні, фізичні та соціальні вигоди як тим, хто дає, так й тим, хто їх приймає.