Відео дня
COVID-19 і хвороби печінки: відповіді на головні питання
COVID-19 – нова хвороба, і зараз все ще триває вивчення впливу коронавірусу на людей, які страждають деякими серйозними захворюваннями, а також наслідків інфікування SARS-CoV-2. Доктор медицини Вільям Ф. Балістрері озвучив актуальну інформацію щодо COVID-19 і печінки для медичного журналу Medscape.
Чи викликає SARS-CoV-2 захворювання печінки?
Однозначної відповіді все ще немає. У багатьох ранніх звітах вказувалося, що госпіталізовані пацієнти з COVID-19 часто мали підвищені показники біохімічних тестів печінки. Наприклад, повідомляється частота підвищених рівнів аспартатамінотрансферази (АСТ) або аланінамінотрансферази (АЛТ) в сироватці крові варіювала від 14% до 83%. Однак, як правило, повідомлялося, що величина підвищення рівня ферментів була помірною і нормалізувалася у міру поліпшення симптомів COVID-19.
Пацієнти з тяжким ураженням печінки (визначені як рівні АСТ і АЛТ, що перевищують верхню межу норми більш ніж у п'ять разів) мали більш складний клінічний перебіг. Також повідомлялося, що пацієнти з COVID-19, у яких був підвищений рівень АСТ і АЛТ, мали значно вищі шанси таких же несприятливих наслідків і смерті.
Це свідчить про багатофакторний патогенез підвищення рівня ферментів, включаючи пряму шкідливу дію вірусу на гепатоцити, цитокіни, гіпоксію і системне запалення.
Є відомості про те, що у 7% пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, під час госпіталізації розвинулася гостра печінкова недостатність, в результаті чого рівень смертності становив 74%. Пацієнти з переважно змішаним патерном (підвищення АСТ / АЛТ і лужної фосфатази) мали гірші результати, ніж пацієнти з гепатоцелюлярним фенотипом (ізольоване підвищення АСТ і / або АЛТ).
У дітей важкі ушкодження печінки, пов'язані з інфекцією COVID-19, зустрічаються рідко. Однак підвищені рівні АСТ і АЛТ можуть бути пов'язані з мультисистемним запальним синдромом.
Чи є хронічні хвороби печінки факторами ризику для несприятливих наслідків?
Ранні спостереження показали, що пацієнти з хронічними захворюваннями печінки, наприклад з цирозом, мають високі показники госпіталізації та смертності в результаті захворювання COVID-19. Однак невідомо, чи всі пацієнти належать до групи ризику або тільки певні підгрупи.
За деякими даними, найвищий ризик загальної смертності від COVID-19 мають пацієнти з алкогольним захворюванням печінки, декомпенсованим цирозом і гепатоцелюлярною карциномою. Окремі презентації на Тижні хвороб травної системи 2021 підтвердили, що у пацієнтів з уже існуючим захворюванням печінки рівень смертності, тромбоемболії, гострого респіраторного дистрес-синдрому і важкого перебігу захворювання COVID-19 був в три рази вище. Також пацієнти з COVID-19 і цирозом мали значно вищі показники смертності (18% проти 13%), госпіталізації у ВІТ (46% проти 34%) і більш тривалу госпіталізацію, ніж пацієнти без цирозу.
В цей час неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є найбільш поширеним хронічним захворюванням печінки, і її вплив на перебіг інфекції SARS-CoV-2 (і навпаки) є спірним. Однак відомо, що фактори метаболічного ризику, такі як ожиріння, цукровий діабет і гіпертонія, пов'язані з важким захворюванням, викликаним COVID-19.
Також повідомлялося, що стеатоз печінки був пов'язаний з гіршими наслідками у пацієнтів з пошкодженням печінки та інфекцією SARS-CoV-2, і що більш високій частці пацієнтів з НАЖХП потрібна була штучна вентиляція легенів під час їх госпітального курсу (47% проти 17%), також у них вище показники смертності (41% проти 17%).
Чи є підвищений ризик зараження у пацієнтів з імунодефіцитом?
Дані обмеженого ряду випадків, реєстрів пацієнтів і багатоцентрових міжнародних досліджень показали, що клінічні наслідки COVID-19 у дорослих з аутоімунним гепатитом (АІГ) можна було порівняти з такими в осіб без імуносупресії.
Однак також було висловлено припущення, що існує більш складний взаємозв'язок між коронавірусом і аутоімунітетом, оскільки імуносупресія може фактично захистити від невідповідної імунної відповіді або цитокінового шторму, що супроводжує важку інфекцію SARS-CoV-2.
Наскільки ефективна і безпечна вакцинація від COVID-19 у пацієнтів із захворюваннями печінки?
Дані обмежені, оскільки пацієнти з ослабленим імунітетом були виключені з 3 фази випробувань вакцин проти COVID-19. Також недостатньо даних щодо стійкості відповіді на ці вакцини у реципієнтів трансплантата печінки.
Є обмежені дані про те, що після вакцинації мРНК-вакциною BioNTech / Pfizer у реципієнтів трансплантата печінки антитіла були виявлені тільки у 48% пацієнтів в порівнянні з 100% здорових людей з контрольної групи. Крім того, титри антитіл були значно нижче.
Поки не будуть доступні більш повні дані, рекомендується під час вакцинації продовжити стабільний режим імуносупресії після трансплантації, щоб уникнути ризику відторгнення органу. Також всім кандидатам на трансплантацію печінки, реципієнтам трансплантата і членам їх сімей / особам, які здійснюють догляд, рекомендується передтрансплантаційна вакцинація проти COVID-19.
