Відео дня
Стрес-синдром як наслідок COVID-19
Пандемія COVID-19 спричинила ще одну епідемію – епідемію страху. У всьому світі вона зустрічається в безлічі проявів: це страх заразитися і померти від всюдисущої, безпрецедентно поширеної вірусної інфекції, боязнь втратити близьких і коханих, тривога через ймовірну втрату роботи або доходу, а також небезпеку залишитися наодинці з цими переживаннями під час самоізоляції.
Згідно з дослідженням групи канадських та американських учених на чолі з професором Стівеном Тейлором близько 16% всього дорослого населення у світі зазнає важкого стрес-синдрому внаслідок COVID-19.
Попередньо визначити наявність і рівень депресії чи тривожності дозволяють кілька способів. Один з них – сучасний опитувальник здоров'я пацієнта PHQ-4 (The Patient Health Questionnaire-4). Його разом зі співавторами розробив доктор Курт Кронке з Індіанаполіса (США), підтвердивши достовірність опитувальника у 2009 році.
Це дуже короткий і водночас точний інструмент визначення рівня депресії та тривожності, який має усього 4 питання:
1. Як часто Вас турбувало почуття знервованості, тривоги чи напруження за останні 2 тижні?
0 - Жодного разу
1 - Кілька днів
2 - Більшу частину днів
3 - Майже щоденно
2. Як часто за останні 2 тижні Вас непокоїло те, що Ви не можете зупинити чи контролювати хвилювання?
0 - Жодного разу
1 - Кілька днів
2 - Більшу частину днів
3 - Майже щоденно
3. Як часто за останні 2 тижні Вас турбувала відсутність інтересу чи задоволення від того, чим раніше було цікаво займатися?
0 - Жодного разу
1 - Кілька днів
2 - Більшу частину днів
3 - Майже щоденно
4. Як часто за останні 2 тижні Вас турбувало почуття пригніченості, депресії чи безнадійності?
0 - Жодного разу
1 - Кілька днів
2 - Більшу частину днів
3 - Майже щоденно
За кожний варіант відповіді передбачено від 0 до 3 балів. Загальний бал підраховується як сума балів за всі 4 питання та є експрес-оцінкою психічного стану пацієнта, що описує "рівень психологічного дистресу":
- 0-2 нормальний (normal);
- 3-5 легкий (mild);
- 6-8 помірний (moderate);
- 9-12 важкий (severe).
Оцінка тривожності проводиться на основі суми балів за 1 та 2 питання. Будь-яке значення ≥3 свідчить про тривожний розлад. Оцінка депресії надається за сумою балів у 3 та 4 питаннях. Значення ≥3 свідчить про наявність депресивного стану.
Достатньо побіжного погляду на опитувальник, щоб переконатися, що пов'язаний з коронавірусними обставинами стрес – цілком реальна і досить масштабна проблема.
Доведено, що вплив будь-якого стресу на організм призводить до напруги адаптаційних процесів. При сильному або тривалому стресі – і зовсім до їхнього виснаження та "зриву адаптації" на нейромедіаторному та нейрометаболічному рівнях, а при хронічному стресі – навіть до змін у клітинах головного мозку.
Саме тому особливу цінність в якості інструментів фармакопрофілактики та ранньої терапії синдрому тривоги, а також загалом порушень процесів адаптації набувають такі засоби, як центральні адаптогени з властивостями анксіолітиків (антитривожні препарати).
Проте варто відзначити, що більшість широко застосовуваних сьогодні лікарських засобів-адаптогенів (женьшень, аралія, елеутерокок, пантокрин тощо) є якраз стимуляторами ЦНС. У результаті ці засоби можуть навпаки посилювати симптоми тривоги.
Тому особливою увагою в цьому контексті користуються препарати з групи центральних адаптогенів, що мають специфічний антитривожний ефект. Український фармацевтичний ринок не багатий на лікарські засоби цього типу, проте є й такі, які заслуговують на більш пильну увагу.
Наприклад, препарат Мебікар ІС, що є унікальним представником центральних адаптогенів.
У дії Мебікара як стабілізатора нервової системи та адаптогена найважливішу роль відіграє його комплексний вплив на систему взаємозв'язків нейромедіаторних систем мозку.
Український експерт у сфері нейро- та психофармакології Сергій Бурчинський у своїх наукових працях відзначає нормалізуючий вплив препарату Мебікар ІС на баланс активності головного гальмівного нейромедіатора у центральній нервовій системі — ГАМК та основних збудливих нейромедіаторів — норадреналіну та глутамату.
Виходячи з цих властивостей препарату, Мебікар ІС можна вважати своєрідним "гармонізатором" функцій ЦНС, порушених за умов хронічного стресу.
Однак не варто забувати й про основний немедикаментозний підхід до профілактики стресу – гармонізацію способу життя. Прогулянки на свіжому повітрі, фізична активність, регулярне приймання здорової їжі, достатня кількість сну – були й залишаються базовими методами для усунення та запобігання надмірному стресу.
У сьогоднішніх обставинах до них можна також додати необхідність у періодичному діджитал-детоксі, підтримці зв'язку з близькими під час карантину та можливості зміни звичних занять (хобі, дозвілля, інтелектуальне та емоційне розвантаження). У будь-якому випадку, якщо локальний стрес, що має потенціал стати хронічним, не вдається усунути за допомогою корекції способу життя або анксіолітиків, варто звернутися за допомогою до фахівця.
