У лікуванні коронавірусу виникла серйозна проблема: українська медикиня сказала, що не так

"Суцільне" призначення антибіотиків пацієнтам із коронавірусом де-факто у більшості випадків невиправдане і загрожує поширенням антибіотикорезистентності у світі.

ЧИТАЙТЕ: ОСТАННІ НОВИНИ ПРО КОРОНАВІРУС

Про це, посилаючись на застереження ВОЗ, повідомила професорка, лікарка-кардіологиня Катерина Амосова. На своїй сторінці у Facebook вона описала типові проблеми в лікуванні вірусних пневмоній, зокрема й при COVID-19.

"Позагоспітальні пневмонії (ПГП) часто відносять у рубрику "атипових", разом із тими, які викликані мікоплазмами, хламідіями, легіонелами, а також грибами і паразитами. Зазвичай вважалося, що питома вага вірусів серед усіх причин мала і складає до 10%, максимум – 15%. Але останнім часом з’являються думки, що ця цифра насправді є значно заниженою", – наголосила лікарка.

Відео дня

За її словами, розрізнити вірусну й бактеріальну пневмонії не так просто. Оскільки виявлення збудників інфекції у мазках носоглотки не обов'язково свідчить, що саме вони є причиною ПГП.

"Вважається, що при потраплянні вірусів до альвеолярного епітелію макрофаги активують медіатори запалення, які приваблюють велику кількість нейтрофілів, спричиняючи збільшення запального пошкодження легенів і перешкоджаючи загибелі бактеріальних збудників. Тому більшість випадків смерті від пневмоній під час пандемій грипу 1918, 1957 і 1968 рр. зазвичай вважають спричиненими вторинною бактеріальною інфекцією. Вона приєднувалася дуже швидко, тому всім пацієнтам одразу призначали антибіотики. Наскільки це відповідає дійсності – питання", – зауважила Амосова.

Лікарка навела приклад, що в період пандемії грипу Н1N1 бактеріальна інфекція, яка приєдналася, стала причиною смерті лише в 4-24%, а ПГП під час епідемії пташиного грипу здебільшого була спричинена тільки вірусами Н5N1.

Водночас проспективні дослідження ефективності антибіотиків у пацієнтів з імовірною вірусною ПГП відсутні. Так само, як і консенсус щодо показань до їхнього призначення.

"Щодо коронавірусу, призначати антибіотики для лікування або профілактики ПГП, якщо симптоми пневмонії слабко виражені, не рекомендується. Їх варто призначати у випадках, коли виключити приєднання бактеріальної інфекції неможливо, або пацієнт із COVID-пневмонією має високий ризик важких ускладнень, зокрема, за віком, наявністю хронічних захворювань легенів і серця, імунодефіцитом", – резюмувала Амосова.

Як повідомляв OBOZREVATEL, завідувачка пульмонологічного відділення Київського міського пульмонологічного центру Катерина Гончар пояснила, що атипова пневмонія, викликана коронавірусом, розвивається при невисокій температурі, вражаючи легені хворого.