Рак передміхурової залози: специфіка та лікування хвороби

Рак простати - це злоякісне новоутворення, яке розвивається у передміхуровій залозі чоловіків. Передміхурова залоза знаходиться під сечовим міхуром і оточує сечівник. Рак простати є одним із найпоширеніших видів раку серед чоловіків, особливо у старшому віці.

Трохи історії хвороби

Дослідження раку простати знаходиться в тривалому процесі розвитку, починаючи з давніх-давен і до сучасних досліджень і лікування.Рак простати був одним з перших онкологічних захворювань, описаних у медичній літературі. Давні медики залишили записи про симптоми, що нагадують рак простати, але, звичайно, без сучасних методів діагностики та лікування цей вид раку залишався смертельним.

Відео дня

• 19 століття: у 1853 році французький хірург Леон Берар описав рак простати як окремий медичний діагноз. Невдовзі після цього розпочалися перші спроби хірургічного лікування раку простати.
• 20 століття: з розвитком медичної науки та технологій у 20 столітті, були розроблені методи більш точної діагностики та ефективного лікування раку простати. У 1941 році була вперше використана хірургічна процедура радикальної простатектомії для лікування раку простати.

• 1980-і роки: у цей час стали активно досліджуватися методи скринінгу, включаючи аналіз рівня антигену специфічного для простати (PSA), який став важливим інструментом для раннього виявлення раку простати.
• 21 століття: поява нових методів лікування, таких як таргетовані терапії та імунотерапія, а також розвитком роботизованої хірургії та опромінення, покращилися шанси на успішне лікування та виживання у пацієнтів з раком простати. Крім того, дослідження продовжуються для пошуку більш ефективних методів діагностики та лікування цього онкологічного захворювання.

Причини захворювання

Причини розвитку раку простати не повністю зрозумілі, але існує низка факторів та умов, які можуть збільшити ризик виникнення.

• Ризик розвитку раку простати сильно зростає із віком. Цей вид раку зустрічається головним чином у чоловіків старше 50 років, і чим старша людина, тим вищий ризик.
• Спадковість може грати роль розвитку раку простати. Якщо близькі родичі (батько, брати) мали рак простати, то ризик збільшується.

• У деяких етнічних груп, включаючи африканців та афроамериканців, рак простати зустрічається частіше. Точні причини цієї відмінності остаточно не вивчені.
• Деякі дослідження пов'язують споживання певних продуктів та дієтичних факторів із ризиком раку простати. Наприклад, високе споживання тваринних жирів, червоного м'яса та нестача фруктів та овочів може підвищити ризик.
• Довгострокові запальні процеси у передміхуровій залозі можуть збільшити ризик раку простати.

• Куріння, нестача фізичної активності та ожиріння можуть також збільшити ризик розвитку раку простати.
• У деяких випадках експозиція до певних хімічних речовин, таких як кадмій може бути пов'язана з підвищеним ризиком.

Рак простати може виявлятися різноманітними симптомами, але на ранніх стадіях він часто буває безсимптомним .

Симптоми раку простати:

• Кров у сечі чи спермі
• Прискорене сечовипускання
• Втрата ваги та загальна слабкість

• Утруднений початок сечовипускання
• Біль або дискомфорт при сечовипусканні
• Зменшення обсягу сечі, що випускається за один раз
• Біль у ділянці промежини, попереку або внизу живота

Важливо підкреслити, що багато цих симптомів можуть бути викликані й іншими станами, не пов'язаними з раком простати, такими як гіперплазія передміхурової залози (збільшення її розмірів), інфекції або інші медичні проблеми. Якщо у вас виникають подібні симптоми або ви стурбовані своїм здоров'ям, зверніться до лікаря для проведення діагностики та оцінки вашого стану .

Діагностика раку простати

• Анамнез та фізичне обстеження, лікар проводить розмову з пацієнтом про його медичну та сімейну історію, а також проводить фізичне обстеження, включаючи пряме дослідження передміхурової залози (дигітальне ректальне дослідження, DRE). При DRE лікар оцінює розмір, форму та текстуру простати.
• Аналіз крові: вимірювання рівня антигену специфічного для простати (PSA) у крові є важливим біомаркером для виявлення раку простати. Підвищені рівні PSA можуть вказувати на проблеми із простатою, хоча це не завжди пов'язане із раком.

• Ультразвукове дослідження простати: трансректальне ультразвукове дослідження (TRUS) дозволяє отримати більш детальну інформацію про розміри та структуру простати. Це може допомогти у визначенні наявності пухлини.
• Біопсія: якщо результати DRE та рівня PSA говорять про ймовірність раку, то може бути призначена біопсія простати. У ході біопсії маленькі зразки тканини простати беруться з використанням ультразвукового керування та потім аналізуються на наявність ракових клітин.

• Гістологічне дослідження: зразки тканини, отримані в результаті біопсії, піддаються гістологічному дослідженню, щоб визначити рівень диференціювання ракових клітин та їх агресивність.
• Сцинтиграфія та комп'ютерна томографія (CT): методи можуть використовуватися для оцінки поширення раку простати на інші органи та тканини, щоб визначити стадію раку.
• Магнітно-резонансна томографія (MRI): може бути проведена для більш детальної візуалізації простати та навколишніх тканин. Вона може використовуватися на додаток до інших методів діагностики.
• Скелетні сцинтиграфії: дослідження використовуються з метою оцінки поширення раку простати на кістки, оскільки рак простати може метастазувати у кістки.

Діагностика раку простати може бути складним процесом, і точне визначення ступеня агресивності та поширення раку відіграє важливу роль у виборі відповідного методу лікування. Часто потрібен комбінований підхід та спільний розгляд результатів різних методів діагностики .

Лікування раку простати

Потрібно враховувати стадію захворювання, характеристику пухлини та загальний стан пацієнта.

Існують різні методи лікування, які можуть бути використані:

1. Очікування та спостереження (Active Surveillance) : метод застосовується для низько-ризикових випадків раку простати. Пацієнти регулярно проходять медичні обстеження, але активне лікування не починається доти, доки пухлина не проявить ознаки зростання чи погіршення.
2. Хірургічне видалення простати (Radical Prostatectomy) : процедура включає видалення передміхурової залози. Хірургічне втручання може бути проведене традиційним методом або за допомогою роботизованої хірургії.
3. Променева терапія (Radiation Therapy) : використання високоенергетичних променів для знищення ракових клітин. Променева терапія може бути зовнішньою або внутрішньою (джерело радіації вводиться всередину простати).
4. Гормональна терапія (Hormone Therapy) : активне застосування ліків, які або зменшують рівень чоловічих статевих гормонів (тестостерону), або блокують їхню дію, оскільки рак простати часто реагує на рівень тестостерону в організмі.
5. Хіміотерапія (Chemotherapy) : використання ліків, які знищують ракові клітини або уповільнюють їх зростання та розмноження. Хіміотерапія може бути рекомендована у разі поширення раку на інші органи або при рецидиві даного захворювання.
6. Таргетована терапія (Targeted Therapy) : новий вид лікування націлений на конкретні молекули або білки в ракових клітинах, що дозволяє більш точно спрямовувати вплив ліків.
7. Імунотерапія (Immunotherapy) : застосування ліків, які мобілізують імунну систему організму для боротьби з раковими клітинами.
8. Клінічні дослідження (Clinical Trials) : Участь у клінічних дослідженнях може надати доступ до нових методів лікування та терапій, які знаходяться в стадії дослідження.

Лікування раку простати часто включає комбінацію різних методів. Рішення про найкращий підхід до лікування має прийматись індивідуально за участю лікаря та враховувати особливості кожного конкретного випадку.

Прогноз виживання при раку простати залежить від багатьох факторів, включаючи стадію захворювання, характер пухлини, вік пацієнта, загальний стан здоров'я, а також ефективність та доступність лікування. Загальні показники виживання зазвичай виражаються у відсотках тих, хто вижив через певний період після діагностики раку. Важливо пам'ятати, що ці статистичні дані ґрунтуються на дослідженнях пацієнтів, які були діагностовані в минулому, і нові методи лікування можуть покращити прогнози.

• Ранні стадії (локалізований рак простати) , (стадії І та ІІ) прогноз виживання дуже хороший. При своєчасному та ефективному лікуванні більшість пацієнтів виживають понад 5 років, а багато з них виживають набагато довше.
• Локально-поширений рак простати (стадія III) , який поширився на сусідні органи або лімфатичні вузли (стадія III), прогнози можуть бути менш сприятливими, але сучасні методи лікування, включаючи хірургічне втручання, променеву та хіміотерапію, можуть допомогти збільшити виживання.
• Метастатичний рак простати (стадія IV) : рак простати, який поширився на далекі органи (наприклад, кістки), має менш сприятливий прогноз. Однак нові методи лікування, включаючи таргетовані терапії та імунотерапію, можуть допомогти збільшити виживання та покращити якість життя пацієнтів з метастатичним раком простати.

Важливо підкреслити, що кожен випадок раку простати унікальний, і прогноз виживання може сильно варіювати в залежності від багатьох факторів. Найкращий спосіб дізнатися прогноз у вашому конкретному випадку - обговорити ситуацію з лікарем, який може врахувати всі релевантні фактори та надати найбільш точну інформацію про ваш прогноз та варіанти лікування.