День медика: шість українських лікарів, які змінили світову медицину

День медичного працівника в Україні в 2018 році припадає на неділю, 17 червня. Це свято лікарів, медсестер, фельдшерів, лаборантів, санітарів і всіх професіоналів, робота яких пов'язана з медициною.

День медика - це прекрасний привід висловити повагу до праці людей, які рятують тисячі життів. Ця робота вимагає не тільки старанності, а й сміливості взяти на себе відповідальність за чуже життя, пише "24".

В Україні завжди було багато талановитих лікарів, які прославили Україну у всьому світі.

Читайте: У Чернівцях побили лікаря: жінка назвала високопоставленого підозрюваного. Відеофакт

Данило Самойлович

Данило Самойлович (1744 - 1805) заснував епідеміологію. В кінці 18 століття він керував боротьбою проти епідемії чуми в Москві, Кременчуці, Кропивницькому, Одесі та в Криму. Він першим в світі встановив, як передається чума, спростувавши думку про зараження хворобою через повітря.

Як тепер відомо, зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворим або зараженими предметами. Також Самойлович запропонував різні методи дезінфекції речей хворих на чуму, одним з перших в Європі практикував розтин померлих від чуми і зробив першу спробу виявити збудника чуми.

Данило Заболотний

Відомий український мікробіолог і епідеміолог. Більше 10 років він боровся з холерою в Шотландії, Португалії та Російської імперії, досліджував чуму в країнах Азії (зокрема, в Індії і Китаї). Він також довів, що гризуни є джерелом інфекції чуми в природі, і описав роль бліх як переносників збудника захворювання від хворих гризунів до людей.

Також вчений довів реальність пероральної імунізації людей проти холери (можливість імунізації при введенні мікроба через рот). Опублікував понад 200 робіт, присвячених вивченню чуми, холери та сифілісу. Заболотний організував першу в світі кафедру епідеміології в Одеському медичному інституті, а потім заснував в Києві Інститут мікробіології та епідеміології.

Читайте: "Ви там охр * нелі ?!" Лікар "Охматдиту" показала зарплату за травень

Володимир Філатов

Відомий офтальмолог Володимир Філатов (1875-1956) особисто провів кілька тисяч операцій, написав близько 460 праць та монографій. Він заснував Інститут очних хвороб і тканинної терапії АМН України.

Першим його відкриттям став метод пластики на круглому стеблі. Філатов вперше в світі використав рогівку ока мертвої людини під час операції. Застосування донорського ока поклало початок широкому впровадженню пересадки рогівки і принесло лікарю величезну популярність. Найбільшим же його досягненням стала розробка нового методу лікування - тканинної терапії.

Олександр Богомолець

Український вчений Олександр Богомолець (1881-1946) - автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету, алергії, раку і старіння організму. Він організував першу в СРСР протималярійну лабораторію і написав перший в світі підручник з патологічної фізіології.

Богомолець винайшов імунну цитотоксичну антиретикулярну сироватку, відому у всьому світі як стимулятор функцій сполучної тканини - прискорює загоєння ран і активізує імунну систему людини. "Сироватка Богомольця" застосовувалася для лікування інфекційних хвороб і переломів.

Також вчений взяв участь в створенні першого в світі Інституту гематології та переливання крові, де Богомолець розробив унікальну методику консервації донорської крові, використовується до цих пір, майже не зазнавши змін.

Він також встановив універсальний донорський характер 1 групи крові і обгрунтував можливість тривалості життя до 100 і більше років.

Читайте: Вперше в Україні лікарі провели унікальну операцію на серці

Олександр Палладін

Олександр Палладін (1885-1972) заснував Українську школу біохіміків і першим почав систематичне вивчення біохімії нервової системи, поклавши основу функціональної біохімії головного мозку.

Першим в СРСР він почав біохімічні дослідження вітамінів, зокрема, синтезував водорозчинний аналог вітаміну К - вікасол, який використовували при авітамінозі і захворюваннях, пов'язаних з кровотечею.

Микола Амосов

Відомий лікар, автор новаторських методик в кардіології Микола Амосов (1913-2002) першим в СРСР зробив протез мітрального клапана серця. Написав понад 400 наукових робіт, деякі з них були перевидані в США, Японії, Німеччини та Болгарії.

Він створив першу в Україні кафедру грудної хірургії, заснував Київський інститут серцево-судинної хірургії, заклав основи школи біологічної і медичної кібернетики.

Раніше MEDOBOZ розповідав про нові правила в лікарнях, які не подобаються лікарям.