Відео дня
Гемафонд: чи потрібна пуповинна кров?
Ітак, ви вирішили стати матєр’ю/отцом. А який може бути кращий подарунок бейбіку, ніж вберегти його від всіх можливих страшних хвороб у майбутньому? Дуже зручно, що в більшості пологових будинків чи жіночих консультацій вам запропонують красиву брошурку про зберігання пуповинної крові. В спеціальному, значить, банку. Ага.
Але перш ніж бігти в касу, давайте спершу розберемось, які в цьому плюси, мінуси і падводниє камні.
Лікбез такий: при народженні дитини, можна зібрати і зберегти пуповинну кров і саму пуповину. В першій нас цікавлять стовбурові клітини крові (які можуть перетворитись у дорослі клітини крові). В другій - мезенхімальні стовбурові клітини (які можуть перетворитись у практично будь-які дорослі клітини). Тепер по пунктам:
Мезенхімальні стовбурові клітини
Нам розповідають, що ними можна лікувати ДЦП, травми, імунні розлади, аутизм, пухлини крові, розсіяний склероз і майже все, що можна придумати
На сьогодні, з усіх видів стовбурово-клітинної терапії, FDA дозволяє використання лише пуповинної крові (НЕ мезенхімальних клітин), для лікування пухлин та захворювань, що стосуються крові та системи кровотворення (кістковий мозок).
Все.
Хто не знає, що таке FDA, погугліть, шо таке FDA. Жодна організація у світі не має подібного контролю за безпечністю ліків та процедур.
Якщо завтра FDA на основі клінічних досліджень ухвалить стовбурову терапію для ще чогось - я перший побіжу про це писати. А поки що, можу лише радити не впадати в ентузіазм. Бо часом стається, що в якихось наукових роботах все пучком, а потім маємо історії типу талідоміда або вейпінга.
В тому ж повідомленні, до речі, можна почитати про ефекти неухваленої стовбурової терапії, на кшталт сліпоти чи пухлини спинного мозку.
Читайте: Компанія Bionorica: підкуповує лікарів?
Кому цікаві ще подробиці, почитайте.
Найсвіжіша спеціалізована стаття, з якої ви можете дізнатись, що про мезенхімальні клітини говорять здебільшого в розрізі досліджень на тваринах. Ще не розроблені не лише регуляторні моменти, а і чисто технологічні!
Тому заяви банків, що ваші клітини передадуть для використання в будь-яку країну, скажімо так, ну дуууууже оптимістичні.
Існує окрема організація, яка збирає для пацієнтів всю доступну інфу в сфері стовбурових клітин. Можете почати знайомство зі статті, про те, як "стовбурові" клініки найо..бманюють людей. https://bit.ly/2PbE42C
Тепер порівняйте вищенаписане з інформацією, якою вас нагодують на сайтах банків крові
Пуповинні стовбурові клітини
Пам’ятка Європейського Директорату із забезпечення якості медичних послуг:
Вірогідність, що ви використаєте для своєї дитини її ж збережену пуповинну кров - 1 з 200 тисяч;
За 30 років у Європі таких випадків було 200 (ефективність не повідомляється);
Приватні банки пуповинної крові мають нижчі стандарти якості для відбору зразків (ваш збережуть у 100% випадків);
Публічні банки крові відбраковують до 80% потенційних донорів пуповинної крові. (Через інфекцію, недостатню кількість, якість і т.п.);
В більшості випадків, власної збереженої крові недостатньо для терапії;
Більшість хвороб, коли необхідна пуповинна кров, обумовлені генетично. Тобто в збережених пуповинних клітинах міститься той самий генетичний дефект. Їх вливання є небезпечним.
Ось, на сайті клініки Мейо чітко пишуть, що в разі користування приватним банком пуповинної крові, імовірність, що вдасться використати цю кров - дуже мала. І навіть тоді, немає гарантії, що кров підійде по параметрам, чи лишиться життєздатною після зберігання.
Таким чином, єдиним адекватним варіантом є створення публічних банків крові, коли клітини здорової дитини використовуються для лікування чужої хворої. Таких трансплантацій щороку - 35 тисяч.
Як ви розумієте, в нас такого просто немає.
Читайте: Цілющі трави і молитва: види мракобісся в медицині
Приклади використання в Україні
Взято з сайту найбільшого нашого банку крові. За що їм респект, бо інші банки просто не дають жодної інформації. Але респект на цьому закінчується.
З 2009 року - 35 використань без наукової доказовості: аутизм, гідроцефалія, гепатит, відставання в розвитку, ДЦП, тощо. Я трошки цинік, але навіть мені захотілось зблювануть.
Жодної згадки про лейкози. І це не дивно. Ви вже знаєте чому (генетичні дефекти). Власну кров використовували лише в трьох випадках. Проти аутизму, бл*дь.
Це все за 10 років.
За той же час більше 400 разів використали власну кров дітям, яким у перші 3 дні життя робили хірургію для корекції вад розвитку.
І тут я зроблю важливу ремарку. Це дійсно круто, без жартів. Але кров підійшла не тому, що вона була пуповинна. А тому що просто кров, для корекції крововтрати. І батьки ще до пологів знають про свою проблему, і операція готується так само до пологів. Тому таке застосування не має стосунку до широких мас і "на всякий случай". І зберігати в банку роками нічого не треба. Кров взяли - і одразу використали.
На мою скромну думку, між об’єктивною реальністю та рекламною інформацією від банків крові - непристойна прірва. І якби я був юристом, то може зміг би дати правову оцінку такого стану речей.
Читайте: "Скупий платить двічі, а лох – постійно": казка про біохакінг
Висновки робіть самі.
Перш ніж платити кровні шекелі за якусь послугу, думайте двічі. А краще - тричі.
Ми, звісно, живем в епоху високих технологій, і всьо такоє. Але, камон: здоровий глузд - понад усе!
P.S. Цікаве журналістське розслідування про вітчизняні "стовбурові клітини".
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
