Ліки з телячої крові: новий спосіб видурювання грошей

Нейропротектори, які роблять з телячої крові - один із найпопулярніших і найприбутковіших засобів викачування фармкомпаніями грошей з кишень пацієнтів. Про це йдеться в доповіді за підсумками дослідження, що було проведене за підтримки міжнародного фонду "Відродження".

Як зауважив один з авторів дослідження д-р Є.Гончар, останні кілька років у ТОП-10 найпопулярніших лікарських засобів за кількістю проданих упаковок, що не мають достаньої ефективності, є препарати, які містять депротеїнізований гемодериват з телячої крові.

Читайте: Українці віддали 1 млрд грн за воду замість ліків: результати дослідження

Так звані нейропротектори, які роблять на їхній основі, відсутні у міжнародних стандартах надання медичної допомоги і не рекомендовані для лікування інсультів. Водночас в Україні Актовегін - один із препаратів, що найчастіше призначають для лікування інсультів та ускладнень цукрового діабету – діабетичної нейропатії, або "діабетичної стопи".

Відео дня

Як заявляє виробник (компанія Takeda, Японія), основна діюча речовина Актовегіна - депротеїнізований гемодиалізат телячої крові, тобто кров, з якої видалені білки та інші великі часточки. Ця суміш начебто має покращити синтез аденозин-трифосфорної кислоти, роблячи запаси енергії у "клітинних електростанціях", мітохондріях, і стимулювати споживання клітинами кисню.

Що ж кажуть про Актовегін іноземні спеціалізовані видання?

Огляд із журналу Diabetes Obesity & Metabolism повідомляє, що за результатами заключної III-ї фази клінічних випробувань, Актовегін не зміг отримати схвалення регуляторним органом США з ліків FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США, Food and Drug Administation) та Європейською медичною комісією через сумнівну ефективність.

Кокранівська спільнота, яке є найавторитетнішою у сфері дослідження ефективності ліків, містить цілих 45 досліджень Актовегіну. Однак опублікований всього 1 огляд, згідно з яким дослідження не може вважатися об'єктивним через занадто маленьку вибірку та занадто легкий ступінь хвороби пацієнтів.

Деяку ясність в "ефективність" Актовегіну вніс допінговий скандал, що вибухнув у 2000-му році на велогонці Тур де Франс. Тоді декількох його учасників, включаючи переможця гонки Ленса Армстронга, звинуватили в застосуванні Актовегіну. Однак незабаром звинувачення були зняті через... недостатню ефективність даного препарату. Тобто, оскільки депротеїнізований гемодіалізат крові телят не допомагає хоч якось покращити показники спортсменів, у такому разі ліки на його основі не можна вважати допінгом.

Не варто забувати, що Актовегін - це генерик, або аналог іншого препарату на основі крові телят - Солкосерилу (компанія МЕДА, Швейцарія). Останній двічі потрапляв у поле зору Кокранівської бібліотеки. Так, бібліотека стверджує, що ефективність Солкосерилу є непереконливою при зовнішньому застосуванні. Те саме було сказано і про препарати на основі L-карнітину, ізоксуприну, аргініну бутирату і RGD-пептидів.

Інший огляд стосувався застосування Солкосерилу, галактози, глюкози і карнітину для покращення росту плоду у вагітних. Дослідники зробили висновок, що не існує доказів про те, що дані препарати хоч якось допомагають вирішити зазначену проблему.

Судова історія з вироком 51-річному Е.Галеа поставила крапку на можливості реєстрації в США не тільки Актовегіну, а й препаратів на основі білка тварин взагалі. Як з'ясувалося в результаті судової перевірки, існує небезпека зараження пріонними хворобами внаслідок їхнього застосування. У корів таким небезпечним захворюванням є губчаста енцефалопатія ("коров'ячий сказ"), зараження якою викликає у людини хворобу Крейцфельда-Якоба. В результаті відбувається дегенерація нервових тканин, причому навіть легка форма цього захворювання призводить до 85% смертності, важка ж форма гарантує летальний результат.

Після спалаху цього захворювання у Канаді та в США у 2009-му році ці країни наклали повну заборону на виробництво, ввезення і призначення ліків, в яких містяться компоненти тваринного походження, в яких може міститися пріонний білок. А Актовгін і Солкосерил є саме такими препаратами.

Як бачимо, подібні заокеанські заборони анітрохи не бентежать вітчизняних любителів наживи і вони продовжують з легким серцем виписувати і продавати подібні ліки з недоведеною ефективністю, заробляючи мільйони доларів на необізнаності та довірливості наших громадян.