Україна втрачає десятки мільйонів доларів через ігнорування проблеми дефіциту йоду, – ендокринолог

203,2 т.
Україна втрачає десятки мільйонів доларів через ігнорування проблеми дефіциту йоду, – ендокринолог

Щитоподібна залоза – маленький орган, який має величезний вплив на загальне здоров’я і особливо на розумові здібності. І хоч порушення його роботи не рідкість, є хороша новина – запобігти цьому досить легко. Достатньо лише подбати про те, аби щодня споживати достатню для нормальної роботи щитоподібної залози кількість йоду. Де його брати, як правильно вживати і чому без йоду нашим дітям складніше буде вчитися, рости і розвиватися, OBOZREVATEL розпитав у професора Наталії Зелінської, завідувачки відділу дитячої ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України.

Наталія Зелінська

– Вже майже два десятиліття минуло відтоді, як в Україні було проведене масштабне дослідження щодо забезпеченості йодом населення нашої країни. І воно показало: проблема йододефіциту в Україні стоїть достатньо гостро. Наскільки актуальною вона лишається для нас зараз?

Відео дня

– Відтоді, як було проведено згадане дослідження, стан дефіциту йоду в Україні ніхто не досліджував. І є великий сайт, присвячений проблемі йодного дефіциту у світі і його подолання, де щороку оновлюються дані моніторингу проблеми. І навіть там "найсвіжіші" дані щодо України датовані 2002-м роком. Тому що нині відсутня будь-яка об’єктивна інформація, що ж насправді відбувається з забезпеченістю йодом загалом у нашій державі.

Але навряд чи ситуація поліпшилася, бо за цей час не було впроваджено жодних заходів для вирішення проблеми ліквідації йодного дефіциту у населення. І це – попри те, що дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) впродовж майже 10 років проводив численні заходи, круглі столи, семінари із зацікавленими владними структурами країни, парламентським комітетом з охорони здоров’я, із залученням міжнародних і вітчизняних експертів щодо необхідності прийняття в Україні загальнодержавних заходів по ліквідації дефіциту йоду у населення… На жаль, це ні до чого не призвело.

При цьому, ще у 2009 році ми разом з ЮНІСЕФ розробили навіть своєрідну "дорожню карту" – проєкт Державної цільової соціальної програми запобігання виникнення захворювань, спричинених йодною недостатністю, на 2010–2014 роки, яку було вже погоджено з усіма міністерствами і відомствами, окрім Міністерства фінансів та Міністерством економіки. Вартість цієї програми становила всього 1,5 млн. грн. на 4 роки, у тому числі 150 тис. грн. з державного бюджету, 875 тис. грн. з місцевих бюджетів і 520 тис. грн. позабюджетних коштів. Також був розроблений проєкт Закону України "Про профілактику йоддефіцитних захворювань". Однак цей законопроєкт був відхилений профільним комітетом ВРУ.

В результаті влада країни за ці роки не зробила задля ліквідації йодного дефіциту взагалі нічого. Донедавна серед країн пострадянського простору ми і Росія залишалися єдиними країнами, де не було впроваджено взагалі ніяких заходів щодо профілактики йододефіциту. Але два роки тому навіть росіяни на законодавчому рівні закріпили необхідність проведення йодної профілактики.

Щоправда, у 2009 році Україна затвердила "Національний план дій щодо реалізації конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року, і в ньому згадувалося лише про необхідність "проведення у закладах охорони здоров'я профілактичних заходів з метою інформування батьків про способи запобігання виникненню дефіциту йоду в дітей". Але навіть це залишилося лише на папері. Жодних заходів так і не було проведено. А у наступні роки про продовження дії цієї програми, визначеної на 2018–2021 роки, про профілактику йодного дефіциту хоча би у дітей взагалі не згадується

– Які ж хвороби є наслідком дефіциту йоду?

– Оскільки щитоподібна залоза є тим органом, в якому міститься майже весь йод в організмі, саме вона найбільш потерпає від дефіциту йоду і саме її захворювання є основними проявами хронічного дефіциту йоду, зокрема, це дифузний зоб, вузловий зоб, деякі форми раку щитоподібної залози. І ще однією з хвороб, причиною якої може стати дефіцит йоду – це зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз).

– Чи часто вони діагностуються в українських дітей?

– Тут ми теж можемо лише припускати. Бо раніше ми мали щорічну статистику щодо частоти захворювань щитоподібної залози. Але після наказу МОЗ в 2019 році щодо значного скорочення статистичних звітів, відсутня інформація щодо поширеності і захворюваності на різні хвороби, зокрема й ендокринні, що не дозволяє хоча б за даними поширеності зобу у дітей дошкільного віку (цей показник є одним з критеріїв тяжкості дефіциту йоду в певному регіоні і країні загалом) зробити висновок про його частоту і динаміку. Фактично, ми не знаємо, що відбувається зараз в Україні.

– А чи можете оцінити динаміку збільшення захворювань щитоподібної залози у дітей зараз?

– Хіба за період до 2019 року. Ця статистика є. Але і вона не може відобразити повністю реальну ситуацію, бо статистика залежить від якості виявлення таких захворювань. І коли фіксується менше нових випадків, скажімо, дифузного зобу – це говорить не стільки про те, що діти менше хворіють, скільки про те, що захворювання не виявляють і не реєструють належним чином.

У 2017-2018 роках статистика фіксувала якраз таке "зниження". Натомість вузловий зоб, пухлини щитоподібної залози у цей період виявляли частіше. Оскільки якщо у дитини діагностовано вузловий зоб, педіатр, ендокринолог або інший фахівець обов’язково направить її на обстеження, бо це може виявитись злоякісною пухлиною. Як ілюстрація до сказаного: частота нових випадків раку щитоподібної залози у дітей і підлітків в середньому за 5-річний період, 2006-2010 роки, складала 0,27 на 100 тисяч дитячого населення, а у останній 5-річний період, 2016-2020 роки, він зріс майже вдвічі – до 0,46. І це – лише нові випадки, що виявляються кожного року.

До речі, найбільший показник частоти нових випадків раку щитоподібної залози у дітей – у Житомирській області. До четвірки "лідерів" виявлення цього захворювання входять також Київська, Сумська і Полтавська області. А якщо порівняти сумарну кількість нових випадків раку щитоподібної залози у дітей за останні 20 років, то найбільше їх виявлено в м. Києві і Житомирській області.

– Чому? Це нам досі відгукується Чорнобиль?

– Так, аварія на ЧАЕС є основною причиною. Адже Житомирська, Київська області і м. Київ найбільше постраждали від радіації. І знаєте, що найприкріше? Якби населення цих причорнобильських регіонів отримувало на той час достатню кількість йоду – цих раків би просто не було! Це доведено досвідом Польщі. Коли сталася аварія на ЧАЕС, поляки масово почали давати дітям, молодим та вагітним жінкам необхідну кількість йоду. І за 5 років після трагедії у них не було виявлено жодного випадку раку щитоподібної залози. І це – чи не найкраще підтвердження величезного значення вчасно проведеної профілактики.

Доведено, що рак щитоподібної залози є основним наслідком аварії на ЧАЕС. Адже якщо щитоподібна залоза не отримувала достатньої кількості йоду – тобто зазнавала його дефіциту – вона починала захоплювати йод радіоактивний. Це і дало такий сплеск раку.

І ми не знаємо, коли і де щось подібне трапиться знову. Тому маємо постійно захищати власне здоров'я і забезпечувати щитоподібну залозу достатньою кількістю йоду, вкрай важливого для її правильної роботи.

– Ці хвороби, про які ви згадували, це вже наслідок тривалого йодного дефіциту. Якими ще проблемами загрожує дитині нестача цього мікроелементу?

– Ми говоримо насамперед про щитоподібну залозу тому, що понад 80% йоду, який є в організмі людини, міститься саме в цьому невеличкому органі. Йод – це той "будівельний матеріал", з якого в щитоподібній залозі утворюються відповідні гормони. Нестача йоду автоматично призводить до зниження їх рівня. А саме вони забезпечують нормальний рівень обмінних процесів і в період розвитку дитини, і впродовж усього життя людини. Тиреоїдні гормони щитоподібної залози прямо впливають на інтелектуальну активність, на фізичну активність. Від них залежить нормальне функціонування серцево-судинної, кровотворної, імунної систем, багатьох інших органів і систем організму. Саме тому ми і наголошуємо, що надзвичайно важливо, аби дитина отримувала фізіологічну кількість йоду, а її щитоподібна залоза працювала нормально.

Це є необхідним від моменту зародження життя, тобто ще з періоду внутрішньоутробного розвитку, коли тиреоїдні гормони забезпечують нормальний процес ембріогенезу, відповідають за те, щоб нормально розвивалися всі внутрішні органи і системи, формувалася і дозрівала центральна нервова система, мозок дитини. І якщо впродовж внутрішньоутробного періоду плід буде зазнавати "йодного голоду", наслідки цього відчуватимуться впродовж усього життя.

Як зазначають експерти ВООЗ, дефіцит йоду є основною причиною ушкодження мозку в дитячому віці, що спричиняє порушення когнітивного та рухового розвитку, впливає на шкільну успішність дитини. Понад 2/3 дітей, які мешкають у регіонах з дефіцитом йоду, мають відхилення по різним показникам інтелектуального розвитку. У дорослому віці це впливає на продуктивність праці та можливість знайти роботу.

– То як зрозуміти, що дитині бракує йоду?

– Головним критерієм йодного дефіциту, визначеним ВООЗ, є частота зобу (збільшення щитоподібної залози) у дітей раннього шкільного віку, оскільки з початком статевого дозрівання щитоподібна залоза може збільшуватись в розмірах з інших причин. До речі, за цим критерієм можна оцінити і ситуацію з йодним дефіцитом як в окремому регіоні , так у країні загалом. Вважається, що якщо зоб діагностується у 5% і більше таких дітей, які мешкають на певній території – це яскраве свідчення того, що в чи в країні загалом є щонайменше легкий йодний дефіцит. А за даними останньої офіційної статистики в західних регіонах України частота зобу значно перевищує цей показник, хоча ця статистика все-таки не є об’єктивно повною, а залежить, знову ж таки, від реєстрації патології.

Хоча профілактувати виникнення зобу, спричиненого дефіцитом йоду, і лікувати його досить просто. Якщо лікар визначив, що залоза збільшена і функція її не порушена, достатньо призначити дитині препарати йоду у відповідному віку дозуванні, а ліпше – комбіновані препарати йоду та селену. Щитоподібна залоза отримає йод, необхідний для продукування гормонів і зменшення розмірів зобу, а селен допоможе йоду краще засвоїтися та активувати гормони щитоподібної залози.

У новонароджених дітей зниження функції щитоподібної залози, що пов’язане з дефіцитом йоду, може призвести до ряду серйозних наслідків. Якщо дефіцит йоду тяжкий – дитя може народитися з так званим ендемічним кретинізмом – тяжким гіпотиреозом з розумовою відсталістю, косоокістю, глухонімотою, низькорослістю. Проте, якщо дефіцит йоду не значний, порушення можуть бути різного ступеня, як то розлади мови, незграбність, психомоторні порушення, навіть легкі.

У підлітків хронічний дефіцит йоду може спричиняти зниження когнітивної спроможності, як я говорила раніше. Діти не сприймають інформацію так добре, як могли би. Вони погано запам’ятовують, не можуть сконцентруватися, зосередитися, вони неуважні… Іншими словами, дитина могла би бути розумнішою, якби дефіцит йоду не вплинув би на адекватність розвитку її мозку в утробі матері і в ранньому дитячому віці.

За даними ВООЗ, у регіонах, де є помірний або навіть легкий дефіцит йоду, коефіцієнт інтелекту – IQ – на 10-15% нижчий, ніж у регіонах з достатнім надходженням йоду в організм. І на територіях, де не проводиться йодна профілактика, кожне наступне покоління має коефіцієнт IQ ще на 10-15 пунктів нижче, ніж попереднє. І це "інтелектуальне збідніння" накопичується з кожним поколінням все більше і більше. Як снігова куля. Знову ж таки, за даними ВООЗ нині в світі майже 50 мільйонів людей страждають від певного ступеня пошкодження мозку, пов'язаного з дефіцитом йоду. Висновки зробити не складно.

– Тому й кажуть, що наша нація через дефіцит йоду втрачає інтелект?

– Саме так. Знаєте, свого часу, в 2006 році – тоді, коли розроблявся законопроєкт щодо йодної профілактики, про який я згадувала, ЮНІСЕФ визначив йододефіцитні хвороби національною проблемою охорони здоров'я в Україні і експерти цієї організації для наших можновладців, депутатів зробили розрахунки, що очікує на нашу країну, а саме: які будуть втрати валового внутрішнього продукту протягом наступних десяти років, якщо не буде вжито заходів щодо ефективної йодної профілактики, а також розрахована вартість впровадження загального йодування солі та потенційний позитивний ефект дії програми щодо йодної профілактики протягом 10 років і пізніше.

Так от – ігнорування проблеми йододефіциту, згідно з цими розрахунками, мало вилитися для нас у серйозні наслідки. Що і відбулось. Зокрема, й в плані інтелекту нації. На той час, за даними Держкомстату, за рік в нашій державі народжувалося понад 400 тисяч дітей і 8% з них народжували мами, що жили в йододефіцитних регіонах, тобто щороку 34 тисячі дітей народжувалися зі зниженим інтелектом. За прогнозом фахівців, які, нагадаю, були прораховані у 2006 році, щорічно Україна втрачала і втрачає понад 46 тисяч балів IQ.

Експерти прогнозували: за збереження такої тенденції, за 10 років (з 2006 по 2016 рік!) внаслідок дефіциту йоду народяться щонайменше 6 тисяч дітей з кретинізмом і 18 тисяч – з розумовою відсталістю. Понад 320 тисяч дітей матимуть труднощі з навчанням у школі, а згодом – з якістю роботи. Загальна втрата IQ в Україні мала скласти 463 тисячі балів – це еквівалент інтелекту близько 3100 геніїв. Геніїв, які за ці десять років не народилися, яких втратила нація.

Розраховано тоді було і економічні втрати України через наслідки йодного дефіциту за десять років. Тоді, у 2006-му, вони оцінювалися мінімум у 43,8 мільйонів доларів. Хоча інвестування у програму ліквідації дефіциту йоду дало б можливість повернути до бюджету країни до 80% коштів, що ми потенційно втрачали через зниження інтелекту. Це близько 35 мільйонів доларів.

– За 10 років?

– Так. Експерти порахували, що на той момент кожна гривня, вкладена в ліквідацію дефіциту йоду, дала би від 19 до 63 гривень прибутку.

– Чи можна "на око" визначити, чи потерпає дитина від нестачі йоду?

– Хіба у випадку збільшення щитоподібної залози. Решту ми можемо виявити лише шляхом досліджень. Бо ж як "на око" встановити, у дитини знижений коефіцієнт IQ чи маємо справу просто з педагогічною занедбаністю?

Є певні критерії, своєрідні наслідки дефіциту йоду. Так, малеча може мати нижчий зріст, бо гормони щитоподібної залози впливають на ріст дитини, надто у перші роки життя. До речі, саме тому, населення Заходу України, де традиційно тяжчий дефіцит йоду, переважно нижче, ніж мешканці центральних регіонів нашої держави, де дефіцит йоду менш виразний. Нижчі зростом зазвичай і люди, які мешкають у промислових регіонах – адже вони зазнають відносного дефіциту йоду, тобто коли навіть за достатнього споживання цього мікроелементу його засвоєнню заважать певні чинники: пестициди, компоненти добрив, промислових відходів, деякі інші мікроелементи, поширені в промислових районах. Вони і провокують техногенний йодний дефіцит.

– Скільки йоду взагалі має надходити до організму людини в різному віці для того, аби вона не потерпала від наслідків нестачі цього мікроелементу?

– Існують рекомендації ВООЗ щодо фізіологічної потреби в йоді в різному віці. Так, діти віком до 6 років щодня мають отримувати 90 мкг йоду. У віці від 6 до 12 років потреба зростає до 120 мкг на добу. Починаючи з 12 років діти і дорослі вже потребують "дорослої" дози йоду – 150 мкг. Найбільша потреба в йоді – у вагітних та жінок, які годують дітей груддю – 250 мкг на добу.

До речі, наразі обговорюється збільшення рекомендованої фізіологічної потреби в йоді для дітей віком до 6 років – з 90 до 120 мкг, або навіть до 150 мкг. Тому що в цьому віці належний рівень гормонів щитоподібної залози вкрай важливий, а для цього дитина має отримувати достатню кількість йоду.

– А передозування йодом можливе?

– Так. У медицині існує таке поняття як йодизм. На своїй практиці я зіштовхувалася з ним двічі: в однієї маленької пацієнтки і у дівчинки-підлітка, яких лікували від зобу. В обох випадках йшлося про вживання одночасно кількох біодобавок з водоростей і мінеральних комплексів, які містили сумарно велику, надфізіологічну кількість йоду. А користь приносять лише фізіологічні дози цього мікроелементу. Саме тому я завжди наголошую, що не слід давати дітям рослинних біодобавок з йодом, оскільки вміст в них йоду ніколи не буде точно виміряним, його може бути менше, ніж потрібно і тоді користі від його вживання не буде, або ж навпаки, може трапитись передозування цього мікроелементу. Слід нагадати, що йод, який потрапляє в організм з продуктами, біодобавками – відновлюється до йодиду перед всмоктуванням в шлунково-кишковому тракті, тобто засвоюється організмом в будь-якому разі лише неорганічний йод. Тому ліпше обирати препарати йоду, які містять точно розраховані фізіологічні дози. І у будь-якому разі перед призначенням препаратів йоду слід перевірити показники гормонів щитоподібної залози і впевнитись, що функція її не змінена.

– Якщо легковажити проблемою дефіциту йоду – у що це може вилитися ще?

– Крім того, про що ми вже говорили, може розвитись таке захворювання як гіпотиреоз – це зниження функції щитоподібної залози внаслідок дефіциту її гормонів. Його причиною може бути не лише дефіцит йоду, але прояви хвороби у разі відсутності лікування будуть однаковими, хоча з різним ступенем їх виразності: безпричинна втома, сонливість, набряклість обличчя, рук, погіршення пам’яті уповільнений пульс, закрепи, сухість шкіри, випадіння чи порідіння волосся… У дівчат можуть посилюватися менструальні кровотечі. Дитина буде млява, байдужа, погано засвоюватиме інформацію.

– Наскільки незворотні ці прояви хвороби? Скажімо, якщо у дитини ці симптоми вже наявні, чи є сенс вживати конкретних заходів і якось компенсувати нестачу йоду?

– Такі виразні вияви гіпотиреозу внаслідок саме дефіциту йоду сьогодні рідкісні. Але якщо у дитини є клінічні ознаки гіпотиреозу, і діагноз підтверджено показниками гормонів, то незалежно від причини, що призвела до хвороби – дефіцит йоду чи інша, слід перш за все якнайшвидше відновити в організмі дитини належний рівень гормонів щитоподібної залози. Для цього використовують їх препарати, але вже не препарати йоду. Подальше лікування, контроль за ним визначає дитячий ендокринолог. Якщо вияви хвороби незначні, дитина мешкає в регіоні з дефіцитом йоду – лікар визначить, чи можливе поєднання гормонів щитоподібної залози і препаратів йоду, звісно, під ретельним контролем гормональних показників.

Якщо ж дефіцит йоду і зниження функції щитоподібної залози дитина зазнала на неонатальному періоді розвитку – негативні наслідки цього надолужити неможливо. Але надалі, поки розвиток дитини триває, поки розвивається її нервова система – на будь-якому етапі не можна опускати руки, щоб не припустити гіршого – слід проводити і йодну профілактику, і лікування – залежно від кожного конкретного випадку.

– Фактично, мова йде про мінімізацію втрат?

– Так. І знову ж таки, впродовж всього життя ми маємо запобігати зниженню функції щитоподібної залози через брак чи відсутність йоду – субстрату для самостійного утворення залозою власних гормонів. Серед моїх пацієнтів є чимало дітей із Західної України зі збільшенням щитоподібної залози внаслідок хронічного дефіциту йоду, яким я призначаю препарати йоду і селену, щоб унормувати об’єм залози і запобігти чи полегшити прояви дефіциту йоду. Якщо ж у дитини є так званий субклінічний гіпотиреоз (його діагностують за показниками гормонів щитоподібної залози), і якщо він не є наслідком автоімунного тиреоїдиту, то не потрібно призначати одразу тиреоїдні гормони, а можна почати з препаратів йоду, та ліпше – з поєднання йоду і селену. Це дасть можливість "нагодувати" щитоподібну залозу, щоб вона сама виробляла гормони в необхідній кількості.

– Якщо говорити про йодну профілактику – які її методи існують і наскільки вони ефективні?

– Існують три основні види йодної профілактики: масова, групова та індивідуальна. Масова йодна профілактика – це завдання і обов’язок держави перед її населенням, це те, що проводиться практично у всьому світі. Основним засобом для масової профілактики є йодування харчової солі. За підрахунками ЮНІСЕФ у 2018 р. 88% світового населення використовували йодовану сіль для масової профілактики. Нині, у 2021 році 124 країни мають законодавство про обов'язкову йодизацію солі, і щонайменше 21 країна має законодавство, що дозволяє добровільне йодування солі, але в цих останніх країнах споживання йоду нормальне. І завдяки таким заходам в 2020 році у 118 країнах світу відновлене адекватне споживання йоду, і лише в 21 країні фіксується його дефіцит. А зважуючи на те, що майже 20 років після проведеного загальнонаціонального дослідження, яке довело наявність в Україні дефіциту йоду, ніяких профілактичних заходів не впроваджено, дивно було би сподіватись на те, що проблема зникла сам по собі, або ж фінансової можливості населення зросли до того, щоб вживати щодня дорогі якісні морепродукти

– А вживання йодованої солі було би достатньо для профілактики?

– Так, за умови, що йшлося би не лише про використання йодованої солі у приготуванні їжі, а й про використання такої солі скрізь у промисловості, де сіль застосовується в принципі – у кулінарії, у сільському господарстві – при годування і худоби, птиці тощо. Це дозволило би наситити йодом всі продукти, які споживає людина. І у підсумку кожен українець отримував би фізіологічні дози йоду. У цьому і полягає масова профілактика йодного дефіциту.

Другим видом профілактики є групова профілактика, з її назви зрозуміло, вона застосовується для громадян в організованих групах, колективах – у школах, дитсадках, середніх і вищих навчальних закладах, військових частинах тощо. Свого часу, в регіонах Західної України школярам для профілактики дефіциту йоду двічі на тиждень давали препарат "Антиструмін", в кожній таблетці якого містилася дуже велика доза йоду, і хоча такий спосіб профілактики не дуже фізіологічний, але хоча б таким чином турбувались про дітей. Нині не те, що масова, навіть групова профілактика в Україні відсутня.

Тому нам, українцям, наразі залишається лише індивідуальна йодна профілактика – третій і останній її вид. Але й про неї інформація не систематизована, немає чітких і доступних рекомендацій для населення, яким чином повинна проводитись ця профілактика. Ті, хто вмотивовані, проводять її на свій розсуд, отримують інформацію з інтернету.

Але знову-таки, в нашій ситуації використання лише йодованої солі замало, оскільки вона буде присутня лише у приготованих із сіллю домашніх стравах, а це лише невелика частка харчування. Всі інші продукти містять звичайну, нейодовану сіль. Відтак сумарно достатньої для профілактики кількості йоду людина не отримує.

– І що ж робити в такій ситуації?

– Використовувати щодня морепродукти, або ж вводити в раціон дозовані препарати йоду. Особливо людям, які мешкають у гірських, промислових, регіонах України, на територіях з активним землеробством з використанням пестицидів. І особливо – дітям та підліткам. Бо саме вони найбільше потребують постійної йодної профілактики. Ну і тим більше – мешканцям традиційно відомих йододефіцитних регіонів Західної України.

Повторюся: так само, як людина щодня вживає їжу, так і її щитоподібна залоза має щодня отримувати фізіологічну (наголошую!) кількість йоду, аби постійно виробляти необхідну кількість гормонів. Тому якщо є можливість щодня вживати йодовану сіль і морепродукти – чудово! Якщо такої можливості немає – щодня мають бути препарати йоду.

– При їх виборі на що, окрім власне дозування, варто звертати увагу?

– Це в жодному разі не повинні бути рослинні біодобавки, на яких не вказано конкретного вмісту йоду. Оскільки його може бути або замало, або надміру. І в тому, і в іншому випадку користі це не принесе. І ніколи не слід вживати йод у краплях. Це просто небезпечно, оскільки крім йодизму може призвести до тяжкого порушення функції щитоподібної залози. Є ще один поширений міф щодо переваги рослинних біодобавок з йодом (морських водоростей тощо) над препаратами з йодом: начебто органічний йод, що міститься в них ліпше засвоюється. Насправді, як я вже розповідала, засвоюється організмом лише неорганічний йод – у вигляді йодиду, в який перетворюється йод при потраплянні в організм.

Я би не радила також зупиняти вибір на комплексах, які містять дуже багато мікроелементів та вітамінів одночасно. Адже в таких комплексах разом з йодом дуже часто є й елементи, які погіршують його засвоєння.

Натомість варто звертати увагу на оптимальне поєднання мікроелементів для ліпшої їх ефективності і користі. У випадку з йодом це селен. І препарати, які поєднують йод та селен в Україні зареєстровані і цілком доступні.

Публікації по темі:

Через дефіцит йоду Україна втрачає інтелект і здатність народжувати

Настрій, зовнішність, безпліддя: як йододефіцит впливає на здоров'я жінки

Водопровід і зубна паста: названі фактори, які посилюють дефіцит йоду

Дефіцит йоду може призвести до пошкодження мозку, але цьому легко запобігти

Від апатії – до слабоумства: чим загрожує і як проявляється дефіцит йоду

disclaimer_icon

Матеріали на цьому сайті призначені для загального інформаційного використання і не призначені для встановлення діагнозу або самостійного лікування. Медичні експерти "MedOboz", гарантують, що весь контент який ми розміщуємо, публікується і відповідає найвищим медичним стандартам.Наша мета в максимально якісному інформуванні пацієнтів про симптоми, причини та методи діагностики захворювань для їх своєчасного звернення на очну консультацію до лікаря.

Популярні лікарі

Ліки